Схоже, "зірки" серйозно повірили в те, що особливу дзвінкість їхнім голосам нададуть політичні трибуни. І даремно. Ми любимо вас, цінуємо, обожнюємо за ваш Талант, якому не потрібні ніякі підпори, поруч із яким усе інше - марнота...
Наші "зірки" від театру, кіно й естради засвітилися в партійних списках і як найяскравіше продемонстрували: не так вже й далеко ми пішли від спільного тоталітарно-комуністичного минулого. Ну чим відрізняється логіка нинішніх партій від логіки ВКП(б) та КПРС, що невтомно закликала до свого лона знаменитостей? За браком авторитету ідей - авторитет талантів, що примкнули, дуже доречі. А логіка "зірок", від великої, чи то наївності, чи то, навпаки, тверезості, які йдуть у політику "рятувати вітчизну, культуру, рідну мову", - хіба не нагадує прагнення тих, хто свого часу вже "наступав на горло власній пісні" заради тих же міфічних цілей, тільки забарвлених у пролетарські кольори?
Як правило, не дуже розуміючись на політичних переплетіннях, погано відрізняючи одну партійну програму від іншої, не володіючи економічними, юридичними знаннями, "зірки", можливо, як і раніше переконані, що й "куховарка може керувати державою". І що від їхніх виступів на трибунах з'їздів та парламентів буде більше пуття, ніж від геніально-професіонально виконаної ролі, написаної книги, музики, картини?..
- Як ви ставитеся до можливої участі діячів мистецтва в передвиборній боротьбі? - з таким запитанням звернулися ми до ряду відомих людей.
Олег Горський, заст. головного редактора музичного мовлення радіостанції "Промінь"
- У кожної людини є своя голова на в'язах - будь ти рядовий виборець або національне світило. Мені здається, що "зіркам" йти в політику не варто. Вони повинні "світити" усім, незалежно від політичних уподобань. Хоча для покращення власного матеріального добробуту знайдуться, звичайно, ентузіасти - агітатори. І мало хто братиме участь у політичних акціях, свято вірячи в запропоновані їм програми.
Партії, прикриваючись відомими іменами, жонглюють громадською думкою. Ті актори, в кого ніс за вітром, будуть на коні, всі інші - на узбіччі! Але насправді, допоки не розпочнуться реформи, ніякі заклики, сказані навіть найулюбленішими й найшанованими людьми, не дадуть результатів.
Валерія Врублевська, письменниця
Теперішні кумири живуть у примарному світі й повні честолюбства. Більшість з них не помічає убогості людей. Я впевнена, не бери вони участі у так званій перебудові, багато що склалося б по-іншому. Компетентні політики зробили б наше життя не гіршим, аніж було, а кращим. Але, на жаль: етичні критерії в суспільстві відсутні, або підмінені іншими: не "бути", а "мати"! І "зоряна політика" стає втричі небезпечнішою - якщо врахувати ще й низьку психологічну культуру мас, їхню навіюваність, відсутність традицій критичного ставлення до дійсності. Серед доморослих політичних діячів багато людей випадкових, безвідповідальних, які прагнуть лише до особистого збагачення. Вони купують "зірок", аби привернути до себе увагу й прихильників. Але "зірка" повинна... думати, як її дії відіб'ються на інтересах народу, чи гідний політик її підтримки саме з цієї точки зору.
Віктор Пинзеник, народний депутат, партія "Реформи та порядок"
В нашому списку немає "зірок" мистецтва та спорту, бо ми відштовхувались від принципу професійності. Підбирали команду людей, які вже зараз - кожен на своїй ділянці - причетні до принципів реформування. Я не виключаю, що хтось із "зірок" може стати талановитим політиком. Але тоді треба займатися цим серйозно, і на творчість зовсім не залишиться часу.
Спілкуючись з багатьма людьми, які принесли славу нашій країні, я переконався, що вони зовсім не аполітичні. Мають особисті симпатії й антипатії до партій, течій, певних політиків. Гроші, гонорари не завжди на першому місці. Взагалі, не бачу нічого поганого, коли політики звертаються до "зірок", але тільки в тому разі, коли в них дійсно збігаються погляди.
У нас поки такий альянс не набув масовості, не відпрацьовано механізм. Інколи митці таким чином просто прагнуть привернути увагу до себе. Тому наша партія, наприклад, не підтримує якогось конкретного митця, ми вкладаємо кошти в проекти, які піднімають рівень української культури і мистецтва взагалі.
Раїса Недашківська, народна артистка України
Важливо, аби мандати народних обранців отримали чесні, порядні й дуже професійні люди, які переможуть без підтасовувань, хвилі компромату й підкупу виборців (кому хліба й горілки безкоштовно, а кому - нечувані гонорари за участь в агіттурах). Вважаю аморальним платити за переконання. Ми всі живі люди, схильні до слабкостей, але ті, хто звалює на себе вантаж відповідальності за майбутнє країни, зобов'язані думати передусім про Україну, і тільки потім - про себе.
Олександр Злотник, композитор
Деякі творчі люди ставляться до виборів, як до можливості продати себе якомога дорожче. Їм глибоко наплювати, за кого вони виступають. У інших особисті симпатії й чітке переконання: тільки ця партія піднесе Україну з руїн, але тоді аморально навіть заїкатися про гонорари. Політику роблять особистості. Чим більше яскравих, знаючих, професійних людей там з'явиться, тим краще. Від нас, виборців, залежить, хто прийде до влади. Як мовиться: "Народ гідний того правителя, якого має".
Михайло Поплавский, ректор Київського державного університету культуры та мистецтва
Мені вже надходили пропозиції від різних партій. Та навіщо вони мені потрібні? Я сам хочу балотуватись як незалежний кандидат. Сьогодні культура скочується у прірву. Ніякі ультра-ліві чи праві - не допоможуть. В парламент треба "накачати" свіжу кров, нестандартні ідеї, людей нової генерації. Час залучати в культуру інвесторів, вводити пільгові податки, захищати авторську інтелектуальну власність. Роботи море, треба не сидіти і мріяти, а вкалувати до сьомого поту.
Євгенія Мірошниченко, співачка
Партій нині розвелося тьма-тьмуща. Звичайній людині навіть важко відрізнити одну від іншої. Вони між собою б'ються за владу, пільги, а ближче до виборів згадують про діячів культури й спорту. Розуміють, що без гучних наших імен зубожілий народ голосувати не піде.
Звичайно, що п'ять років незалежності - дуже маленький термін для створення квітучої держави, але дуже великий для руйнування. Ми продовжуємо сидіти на уламках. Політики, досить займатися красномовством! Не вмієте, не знаєте - йдіть геть. Нехай, нарешті, запрацюють реформатори, не руйнівники, а творці.
Сергій Головатий, президент "Української правничої фундації"
Участь "зірок" мистецтва та спорту в політиці - вертеп. Влада сьогодні контролює майже всі партії та блоки. Одиниці тримаються, і навіть їх намагаються зруйнувати або приєднати, щоб згодом теж знищити.
Вважаю, що потрібна нова Верховна Рада, в складі якої повинні працювати професіонали. Депутати - законодавці, а для цього мало бути відомою і поважною особою. Треба, як мінімум, мати початкову юридичну освіту. Хай співаки співають, танцюристи - танцюють, спортсмени ставлять рекорди, а лікарі лікують хворих, не забуваючи клятву Гіпократа. Кожний фахівець повинен займатися своєю справою. Чи, може, вони втратили свою професійну майстерність, і захотілося хлібної карточки в парламенті? Почитайте списки: Дмитро Гнатюк - в "Громаді", Ніна Матвієнко - у Русі, Валерія Заклунна - у комуністів, Софія Ротару, - в "Союзе", Ада Роговцева - в Ліберальній партії. Навіщо їм займатися політикою? Вони стануть маріонетками в політичній грі, яку розпочали, навіть не знаючи правил.
Оксана Одайник, художник
Діячі культури й мистецтва, як правило, дуже вразливі й ранимі люди. Вони схильні до імпульсу, почуття, а не розуму. Але сьогодні не треба рвати на собі сорочки і йти у бій. Прийшов час вдумливих вирішень, аналізу ситуації, прогнозу подій на майбутнє. А отже - час професіоналів.
Роман Шпек, голова національної агенції України реконструкції та розвитку
Я обирався у Косівському виборчому окрузі № 200. Як кандидат їздив багатьма районами та селами. У той час не був близько знайомий з Назарієм Яремчуком й ансамблем "Писанка" (Іван і Оксана Колоцюк). Вони працювали за своїм громадянським покликом. Виступали у гірських районах, на непристосованих майданчиках. Саме на таких агітконцертах ми дуже подружилися, з тепер, на жаль, вже покійним Назарієм. Він погано себе почував, але жодного разу не відмінив виступу. Коли актор підтримує партію, рух або політика за своїм переконанням - це дуже добре. А робити бізнес з передвиборної кампанії - аморально.
