Сьогодні розпочинається восьма сесія Верховної Ради четвертого скликання. Водночас відкривається черговий політичний сезон, який, як і попередній, має стати для країни переломним. Причиною тому — знову вибори, на цей раз парламентські. До їх офіційного старту ще майже третина року, але де- факто виборча кампанія вже почалася у вигляді активного перегрупування політичних сил і навіть — прямої передвиборної агітації у ЗМІ та на вулиці. Влада і опозиція знову готуються дати одне одному «останній бій». Схоже, ці перегони мають стати завершальним акордом великого виборчого циклу, розпочатого ще парламентськими перегонами 2002 року, місія якого — зміна команд при владі.
Те, що нова сесія вийде політично бурхливою, було зрозуміло ще на початку літніх верховнорадівських канікул, коли після скандального закінчення сесії попередньої ряд парламентських діячів оприлюднили свої «наполеонівські плани» на початок вересня. І найспекотнішої липневої та серпневої днини політичне життя в Україні не завмирало, чого не було навіть в минулому році, перед президентськими виборами. Дехто з депутатів, як наприклад, представник об’єднаних есдеків Нестор Шуфрич, влітку заявив про перспективу блокування опозицією парламентської трибуни буквально з першого дня нової сесії. Втім, народні обранці, з якими спілкувався кореспондент «Дня», можливість подібного розвитку подій заперечили. Майже в один голос підтвердивши, однак, реальність «позарегламентних» дискусій в сесійній залі в подальшому. Надзавдання вступу України до СОТ, над яким б’ється виконавча влада і проти якого з не меншим ентузіазмом виступає значна частина парламентської опозиції; бюджет наступного, виборчого року; політична реформа, яка все ще тримається під великим знаком питання; пробуксовка в економіці, що загрожує зривом соціальних кроків нової влади; нарешті, ініціативи влади щодо зміни правил гри на найближчих виборах та переділу впливу в парламенті через формування більшості, — в сукупності ці фактори переконують, що прогнози про майбутні гучні баталії у вищому законодавчому органові мають всі підстави. «Хмизу у вогонь» додають і деякі останні події всередині влади, засвідчуючи, що злагода в таборі недавніх переможців, м’яко кажучи, примарна, і політична боротьба в країні все більше нагадує класичну гобсівську «війну всіх проти всіх»...
Володимир ЗАЄЦЬ, фракція СДПУ(О):
— Думаю, вже на відкритті сесії буде порушено чимало резонансних політичних питань. Відносно перспектив блокування трибуни в день відкриття з якимись вимогами, — я вважаю, це було б занадто. Навіть якщо підстави для цього існують — зокрема, невирішення проблеми сумісництва. Серед найвідповідальніших завдань сесії — прийняття якісного бюджету на наступний рік. Тобто бюджету такого, щоб соціальний популізм не зруйнував економіки через посилене податкове навантаження. Якщо ж говорити про політичну складову, то варто очікувати розпалення пристрастей з приводу політичної реформи. Що ж до таких нині широко дискутованих питань, як зміна прохідного бар’єру на виборах до парламенту, а також — створення більшості, то те й інше є речами абсолютно нездійсненними. Прагнення створити більшість я б назвав похвальним. Нарешті ця влада зрозуміла, що потрібна консолідація зусиль і парламенту, і виконавчої гілки. Але на сьогодні інтереси різних політичних сил надто різні, бо всі дивляться на перспективу наступних виборів. Стосовно бар’єру, то я не бачу достатньо депутатів, які могли б зголоситися на це. Крім того, в мене є причини вважати спроби змінити прохідний бар’єр не лише безплідними, але й небезпечними для української політичної системи.
Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ , фракція УНП:
— За літо назбиралося багато питань, які викликають різну оцінку з боку різних суб’єктів політичного життя, тож вже першого дня можна очікувати жваву політичну дискусію. Та й сама восьма сесія обіцяє бути більш цікавою, ніж попередня. Серед ключових її завдань — прийняття бюджету на наступний рік, яке ускладнюється тим, що основні політичні гравці виборчої кампанії перебувають у виборчому процесі. Крім того, нам доведеться займатися СОТівськими законами, законами про місцеве самоврядування, рядом соціальних питань, а також питань, пов’язаних із приватизацією. І практично кожен із цих пунктів викликатиме дискусію, оскільки будуть стикатися різні точки зору, а промовці орієнтуватимуться не так на депутатів у залі, як на слухачів по всій країні, тобто — на виборців. Є ще такі питання, як створення більшості та зміна прохідного бар’єру на виборах в парламент. Стосовно бар’єру: це питання, на мій погляд, варто розглядати лише за умови попереднього проведення переговорів між основними політичними гравцями. Без попередніх домовленостей виносити його на розгляд сесії — означає зайвий раз провокувати гостру дискусію, яка буде безплідною. Стосовно створення більшості, то це завжди було питанням контроверсійним. Я розумію уряд, який хоче мати політичну підтримку у парламенті та гарантоване проходження своїх законопроектів. З іншого боку, я розумію і спікера. Адже досвід функціонування більшості у парламенті завжди виносив проблему: кому належить «старшинство» у парламенті — голові Верховної Ради чи координатору більшості? Теперішня більшість не буде ані дуже ефективною, ані стійкою. Треба вже думати про більшість у майбутньому парламенті, а це означає — домовлятися про конфігурацію блоків на виборах.
Ігор ШАРОВ , фракція «Демократична Україна»:
— Відкриття восьмої сесії — до певної міри знакова подія. Буде перейдено Рубікон, за яким — напружена й часом жорстка боротьба на майбутніх парламентських виборах. Тобто відбудеться неофіційний старт кампанії. Тому в сесійній залі можливе все — і блокування трибуни, і протистояння, і пафосні промови, і відверті звинувачення. Але якщо певні сили сподіваються, що цю ситуацію їм вдасться використати, щоб вчинити такий-собі переворот в парламенті, привівши в президію інших людей, я думаю, їх сподівання марні. Кардинальних змін в керівництві Верховної Ради, переконаний, не буде.
Звичайно, відкриття чергової сесії — це досить урочиста подія. Втім, у парламентарів накопичилося багато питань. Влітку виконавча влада продовжувала ручне керування країною. Експерти роблять висновки про те, що вже цієї осені нам загрожує енергетична криза та підвищення тарифів на електроенергію. В таких умовах деякі урядовці самі наражатимуться на конфлікти з Верховною Радою з єдиною метою, — щоб їх відправили у відставку, і вони могли б ухилитися від відповідальності за зростання цін, інфляцію, погіршення рівня життя населення. Як відомо, уряд обіцяє спрямувати невдовзі до парламенту проект держбюджету на наступний рік, де 82% видатків планується пустити на соціальну сферу. Водночас парламентарі вимагатимуть, щоб уряд прозвітував про виконання цьогорічного бюджету, зокрема й соціальних програм. Наша фракція на сьогодні вважає приоритетними в роботі парламенту такі цілі. По-перше, не допустити, щоб через соціальних популістів постраждали бюджетоутворюючі галузі економіки. Бо через рік-два нікому буде робити відрахування до бюджету, якщо ми думатимемо лише про те, як проїсти гроші, що їх заробляє економіка, а не робитимемо також інвестицій у її розвиток. По- друге, захистити внутрішній ринок і вітчизняного виробника. По-третє, створити ефективну систему соціального захисту громадян України. Тому навіть коли ми розглядатимемо законопроекти по СОТ, то орієнтуватимемося насамперед не на зобов’язання вступити в цю організацію до якоїсь там дати, а на національні інтереси.
Юрій КОСТЕНКО , фракція УНП:
— Сесія буде надзвичайно складною та заполітизованою. Думаю, в залі ми будемо здебільшого спостерігати політичне протистояння, а не злагоджену роботу вищого законодавчого органу по вирішенню економічних та інших важливих для суспільства проблем. Найбільш політизованими будуть питання про бюджет на наступний рік, ситуація із законом про вибори до парламенту та місцевих органів влади, а також все, що стосується політреформи. Це ті проблеми, які, не виключено, будуть приводити навіть до блокувань роботи парламенту. У світлі виборів, які насуваються, нормальної законодавчої роботи парламенту очікувати марно. Тим паче, що ситуація загострюється як на економічному фронті, так й на політичному. З бюджетом складеться ситуація, схожа на ту, яка була в 2004 році: бюджет формує один уряд, а виконувати його має уряд інший. Адже за результатами виборів- 2006 сформується парламентська більшість, і Кабмін буде принципово іншим. Стосовно політреформи, очевидно, будуть спроби ревізувати проголосовані парламентом рішення, що може викликати серйозну кризу у Верховній Раді і в державі в цілому. Спроби парламенту ревізувати рішення парламенту — це шлях в нікуди. Треба шукати політичний компроміс, який задовольнив би всі сили. Вихід із ситуації міг би бути таким: проголосувати на наступній сесії зміни до закону про місцеве самоврядування, щоб саме виборець формував всі органи влади, а не Київ призначав своїх представників у тій чи іншій області. Тоді можна змінити й термін введення змін до Конституції — відтермінувати до наступних виборів. А за цей час підготувати закони про місцеве самоврядування, про функції контролюючих державних органів на місцевому рівні. Така система діє у Польщі, де президентська державна вертикаль на місцевому рівні виконує контролюючі функції, а не розпорядчо-виконавчі, як у нас. Предметом дуже гострого протистояння буде також тема євроінтеграції України, вступу нашої держави до СОТ. Цю тему, безумовно, використовуватимуть як привід для політичних демаршів та протистоянь у Верховній Раді.
Йосип ВІНСЬКИЙ , фракція СПУ:
— За час депутатських канікул накопичилося чимало гострих проблем, які мусять бути винесені на розгляд Верховної Ради. Тож початок сесії буде гострий, напружений. Можливо, й не без блокування трибуни та інших тому подібних позарегламентних елементів. Хоча явних передумов для силових дій з боку тієї чи іншої частини депутатського корпусу немає. Втім, потім в політичних сил ще буде час, аби узгодити свої позиції та домовитися. Найактуальніші завдання, які стоять перед восьмою сесією, — розв’язання кризової ситуації з цінами на аграрному ринку, а також вирішення проблем, пов’язаних із підготовкою посівної кампанії наступного року. Крім того, є питання бюджету-2006. Що стосується питань «чистої політики», то вони вже вирішені: закон про вибори до парламенту є, політреформа проголосована. Тож нічого парламенту витрачати на це час.
