Кілька днів тому завершилося чергове економічне протистояння між Європейським Союзом та сполученими Штатами. Цього разу головним "каменем спотикання" були не банани та генетично змінена кукурудза, а володарі неба - авіалайнери.
Після тривалих переговорів бізнесменів та політиків, Європейська Комісія - найвищий виконавчий орган Європейського Союзу, дозволила об`єднаному з "Макдоннел Дуглас" "Боїнгу" провадити операції на європейському ринку...
Як відомо, в січні цього року керівники "Боїнгу" та "Макдоннел Дуглас", яким на той час належали відповідно 6 та 15 відсотків виробництва літаків, оголосили про своє об`єднання. Фактично ж мова йшла про поглинання "Боїнгом" свого давнього конкурента, який останнім часом почав серйозно втрачати конкурентоспроможність.
Внаслідок злиття двох авіагігантів, утворювався не бачений дотепер авіабудівельний колос, який триматиме під своїм контролем більше від двох третин авіаційного ринку.
Минулого місяця Федеральна торговельна комісія (ФТК) США дала свою згоду на об`єднання "Боїнгу" з "Макдоннел Дуглас", відкривши таким чином новій компанії "зелену вулицю" на північноамериканському ринку. Однак уже протягом тривалого часу європейці готуються достойно зустріти заокеанського конкурента.
Було б наївним сумніватися в тому, що головний конкурент Боїнгу консорціум "Ейрбас" спокійно спостерігатиме за нарощуванням могутності свого опонента. Провідними учасниками "Ейрбасу" є німецький концерн "Дойчлер Бенц аероспейс", французька "Аероспасіаль", британська "Брітіш аероспейс" та іспанська "КАСПА". Усі вони мають впливових покровителів у своїх урядах, а останні своїх людей у Європейській Комісії, яка керуючись відповідним антимонопольним законом від 1990 року зажадала від "Боїнгу" значних поступок в обмін на право здійснювати операції на території Європейського Союзу та з його юридичними особами.
Головними вимогами європейців були відмова "Боїнгу" від ексклюзивних контрактів на 20 років на поставку своїх літаків авіакомпаніям "Америкен ейрлайнз", "Дельта ейрлайнз" та "Континентал ейрлайнз", а також зобов`язання не використовувати державних коштів, наданих на військові потреби, для комерційних замовлень.
Кілька місяців тривали напружені переговори, у ході яких жодна зі сторін не бажала поступатися своїми пропозиціями. Остаточне слово європейці мусили сказати 23 липня, коли Європейська Комісія збиралася на спеціальне засідання, присвячене злиттю "Боїнгу" з "Макдоннел Дуглас". Однак за тиждень до того дня, а саме 16 липня, протистояння між американцями сягнуло свого апогею. Сенат Конгресу США одностайно проголосував за постанову, згідно з якою в разі, якщо ЄК висловиться проти об`єднання "Боїнгу" з "Макдоннел Дуглас", то та запровадить проти них санкції. Сполучені Штати в свою чергу повинні будуть відповісти аналогічними санкціями. Деякі з конгресменів, особливо зі штатів, економіка яких тісно пов`язана з авіагігантами, відкрито почали говорити про "торговельну війну" з Європою.
Білий дім повів себе більш стримано, однак не менш загрозливо. Офіційні особи держдепартаменту розпочали інтенсивні консультації з відповідними органами ЄС, а президент Білл Клінтон заявив, що США залишають за собою право звернутися з протестом до Всесвітної торговельної організації проти авіаційних підприємств Західної Європи.
У свою чергу, європейські лідери відреагували не менш жорстко. Президент Франції Жак Ширак назвав злиття "Боїнгу" з "Макдоннел Дуглас" "вкрай небезпечним" і висловився за те, щоб лідери усіх 15 країн - членів ЄС виступили єдиним фронтом проти тиску з-за океану. А канцлер Німеччини Гельмут Коль, закликавши усі європейські аерокосмічні фірми об`єднатися перед лицем американської "агресії", заявив: "Я вважаю, що Європа повинна дати якомога чіткішу відповідь на американські погрози, висунувши власні вимоги".
Образно кажучи двоє супротивників стали один проти одного, чекаючи хто перший моргне. Вперше за останні роки першими "моргнули" американці. Перед самим початком доленосного засідання Європейської Комісії "Боїнг" погодився піти на досить суттєві поступки: американський авіагігант зобов`язався не використовувати фінанси уряду США, спрямовані на військові замовлення, для розробки цивільної продукції; самостійну комерційну діяльність "Макдоннел Дуглас" буде збережено протягом 10 наступних років; "Боїнг" не укладатиме нових ексклюзивних контрактів з авіакомпаніями до 1 серпня 2007 року; "Боїнг" не наполягатиме на ексклюзивності вже існуючих контрактів з "Америкен ейрлайнз", "Дельта ейрлайнз" та "Континентал ейрлайнз".
Європа домоглася свого. Хоча б на десять років експансію американських авіабудівників на світовому ринку обмежено. Цей час, на думку європейських експертів, учасникам "Ейрбасу" слід використати для перетворення досить пухкого консорціуму на потужну централізовану транснаціональну компанію. Саме така компанія зможе ефективно протистояти конкурентам.
Усі наведені вище події становили неабиякий інтерес не лише для авіаторів Західної Європи та США. З великою увагою за протистоянням "Боїнгу" та "Ейрбасу" стежили керівники "Авіаліній України". Адже саме "Боїнг" та "Ейрбас" навесні цього року "виграли" тендер на право поставляти літаки для найбільшого українського авіаперевізника. Утім, правильніше і приємніше було б сказати, що цей тендер виграла сама Україна, уникнувши напруженості з двома могутніми силами, які стоять за цими компаніями.
Слід нагадати, що за результатами тендеру для модернізації парку літаків "Авіаліній України" було вирішено придбати два далекомагістральні літаки "Боїнг-767-200ЕR" та три середньомагістральних літаки "Ефрбас-320-200". Цим соломоновим рішенням українські керівники, що на жаль трапляється не так часто, вбили одразу двох зайців. По-перше, справді якісно оновлюється технічне оснащення флагмана українських авіаперевезень, яке вже найближчими місяцями мало викреслити Україну з числа провідних авіаційних держав. Так, не маючи можливості після розпаду СРСР експлуатувати потужні Іл-86, наша країна використовувала для польотів на далекі відстані застарілі Іл-62. А їхня експлуатація економічно є дуже невигідною. Попри величезні витрати пального та високі ціни на квитки, ці літаки ще й не відповідають екологічним вимогам багатьох аеропортів світу. Через це, польоти, наприклад до США, для цих літаків невдовзі буде повністю заборонено.
А по-друге, відмова від співробітництва або з "Боїнгом", або з "Ейрбас" автоматично ставила б хрест на ще цілому ряді масштабних проектів, пов`язаних з цими фірмами.
"Боїнг", як відомо, є головним підрядником гучного ракетно-космічного проекту "Сі Лонч-Морський старт", у якому зацікавлені конструкторське бюро "Південне" та науково-виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод". Відмова від закупівлі його літаків майже напевно позбавляла Україну можливості запускати свої "Зеніти" за допомогою "Сі Лонч".
Натомість повернення спиною до "Ейрбас" вплинуло б на співробітництво з його найбільшим учасником "Дойчлер Бенц аероспейс". А саме ця компанія здійснює реконструкцію аеропорту "Бориспіль", аеропорту та морського порту Одеси. До того ж і курс на "інтеграцію у європейські структури", проголошений Україною, міг суттєво ускладнитися. Європейці не менше ніж американці пов`язують свої політичні кроки з розвитком своєї економіки.
Таким чином, результат нещодавнього протистояння між ЄС та "Боїнгом" становив для нашої країни неабиякий інтерес. Утім, за словами керівників "Авіаліній України", з якими мені довелося розмовляти, протиборство між європейцями та американцями справді викликало в них лише цікавість. Ніяких матеріальних наслідків від перемоги тієї чи іншої сторони вони не чекали. У разі заборони Європейської Комісії співпрацювати фірмам ЄС з "Боїнгом" "АУ" нічого не втрачала, позаяк Україна не є членом ЄС. Замирення ж узагалі залишало все як і раніше.
Умови домовленості між "Боїнгом" та Європейською Комісією для України також не несуть значних змін у взаєминах з лідерами світового авіабудування. На певний час у цій галузі встановилося "нестійке перемир`я". Боїнг буде "переварювати" "Макдоннел Дуглас", "Ейрбас", у найкращому для себе разі, перетворюватиметься на потужний транснаціональний концерн. І цим часом треба скористатися не лише для поповнення українського авіапарку боїнгами та аеробусами, а й для розбудови власної конкурентоспроможної авіаіндустрії.
