Леонід Кучма знову в Криму. І це зрозуміло: по-перше, останнім часом уваги глави держави вимагає періодичне загострення внутріполітичної ситуації в автономії, по-друге, багато чинників світової політики, за словами президента, «відверто намагаються поширити сюди сферу свого впливу». По-третє, за його ж словами, «є ознаки того, що може початись друга дія спектаклю «Хто в Криму хазяїн?», по-четверте, як він сказав, стабільність Криму розглядається світовим товариством, як важливий чинник стабільності у всьому Середземно-Чорноморському регіоні». В четвер Леонід Кучма відвідав Феодосію — один з регіонів Криму, що останнім часом найбільш динамічно розвивається. Він побував у цехах «Суднобудівної компанії «Море», на нафтобазі, в картинній галереї видатного мариніста Івана Айвазовського, провів нараду з активом республіки.
Як виявилось, хоч Феодосія в масштабах Криму не є депресивним регіоном, та багато об’єктів міста потребують допомоги. Темпи росту обсягів виробництва промислової продукції в Феодосії становлять 206 відсотків, середньомісячна зарплата одного робітника в народному господарстві складає тепер 346,6 гривні, а на заводі «Море» вона наближається до 800 гривень, на нафтобазі перевищує 1000 гривень. І все ж проблеми є. На заводі «Море» Леоніда Кучму просили вирішити проблему з фінансуванням закінчення будівництва двох протичовнових кораблів типу «Сокіл» для ВМС України, будівництва серії нових сторожових катерів для прикордонної служби, прискорити укладення контракту з Туркменією про обмін патрульних катерів типу «Калкан-14» на постачання природного газу в Україну. Картинна галерея потребує значного ремонту. Кабінетом Міністрів України вже виділено на її ремонт 1,2 мільйона гривень, однак попереду ще третя черга ремонту, для якої потрібно кілька мільйонів гривень. Леонід Кучма сказав, що «таких музеїв не багато в світі», тому є сенс присвоїти галереї статус національного музею, що допоможе розв’язати існуючі проблеми.
Виступаючи перед активом Криму в санаторії «Восход» Леонід Кучма зазначив, що соціально-економічний розвиток Криму мав свої особливості — криза була тут гострішою, ніж в інших регіонах. До цього призвело різке падіння обсягів роботи в санаторно-курортній сфері. «Такого безладдя, яке існує в Криму зі здравницями, немає ніде. Здравниці зареєстровані, де завгодно, лише не в Криму. Крим від них нічого не отримує», — підкреслив Президент. На думку Леоніда Кучми, санаторії, що не можуть нормально фінансуватися, необхідно продати. Він висловився за залучення інвесторів до курортної інфраструктури Криму шляхом приватизації. Більшість кримських здравниць, наголосив Л.Кучма, не платять податку на землю, необхідно проаналізувати роботу здравниць, що перебувають у власності профспілок. «Треба наводити порядок, — категорично наголосив Президент. — Треба, щоб санаторії були рентабельні, незбиткові, а приносили прибуток». Особливе невдоволення глави держави викликало те, що в Криму нема досі програми розвитку регіону як цілорічного загальнодержавного курорту світового рівня, що приводить до недобору коштів у бюджет. Так в Криму кількість відпочиваючих «зросла вдвічі». А надходження до бюджету з курортної сфери — лише на 4 відсотки. Глава держави підкреслив, що «готельний збір в Криму втричі менший, ніж в Одеській області, а ринковий збір вдвічі менший, ніж в Донецькій області». Винні в цьому, крім податкової адміністрації, також і правоохоронні служби, через слабку роботу яких, сказав Президент, «злочинний світ правоохоронців не боїться і постійно їх випереджає».
Президент наголосив на кризі споживчого ринку в Криму, зумисне загальмованій органами влади приватизації. Разом з тим Президент відзначив, що саме Крим почав у країні енергійні дії по подоланню кризових явищ: саме тут було створено першу вільну економічну зону «Сиваш», створено досвід, який згодом був застосований у всій країні. В результаті за останній час, за словами Президента, автономія вийшла на рівень середніх показників по країні: кількість збиткових підприємств зменшилась на 43 відсотки, безробіття зменшилось на 26 відсотків. Але говорити про приведення в дію всіх резервів — рано. На думку Президента, в Криму поки що стались недостатні структурні зрушення: дві третини промислового виробництва становлять підприємства базових галузей промисловості, в тому числі хімічної, «що не для Криму», сказав Президент. Натомість за останній рік по виробництву товарів широкого вжитку (а це саме для курортного Криму!) республіка перемістилась з 22 на 19 місце в державі, виробництво продовольчих товарів (а це тим більше для Криму!) — становить лише половину від загальнодержавного.
Президент назвав кілька напрямків подальшої роботи в Криму. По-перше, проаналізувати всі раніше прийняті постанови та закони по Криму і відмінити ті, які не працюють, або ж заважають. По-друге, змінити нарешті ситуацію в курортному комплексі та залучити до нього інвестиції. «Треба наводити порядок», — підкреслив Президент. По-третє, активно братись до розв’язання соціальних проблем. Четверте — зняти, нарешті, з порядку денного проблему забезпечення депортованих землею та забезпечити гарантоване представництво їх в органах влади. Глава держави підкреслив необхідність розв’язання проблеми, наділення землею представників кримсько- татарського народу. «Шляхи розв’язання є, — сказав він. — Давайте виходити з цього». Президент заявив, що не допустить спекуляції на кримсько- татарському питанні, що «створюють загрозу для держави і регіону». До речі, раніше вже повідомлялось, що резервний запас землі для виділення паїв у Криму недостатній для задоволення потреб кримських татар, яких в автономії біля 260 тис. П’яте: не допустити політизації економічної та соціальної сфер. В звязку з цим Президент наголосив, що не допустить нового протистояння законодавчої і виконавчої влад в Криму.
