На відміну від членів інших блоків, готових розчинитися один у одному навіть не очікуючи виборів, переговорів про злиття в єдину партію ДС і ДемПУ ще, як сказав лідер Демсоюзу журналістам, не вели. Якихось ілюзій з приводу розширення блоку Володимир Горбулін також не має: «З урахуванням того, що до початку виборчої кампанії залишилося зовсім небагато часу, говорити про розширення блоку було б занадто оптимістично, — констатував він. — Хоч ми все одно продовжуємо працювати в цьому напрямкові».
Щоправда, переговори з «Єдністю», за словами В. Горбуліна, практично закінчено, оскільки Олександр Омельченко абсолютно чітко й твердо заявив, що піде на вибори самостійно. «У його уявленні це найоптимальніший шлях, — хіба можна відмовити йому в праві так думати?»
Розсмішив присутніх міський голова Вознесенська, який сказав вголос те, про що інші, мабуть, лише думали: «Як міський голова я повинен підтримувати всі центристські партії, проте як член Демсоюзу повинен забезпечувати голоси саме йому. Можете собі уявити складність мого становища!..» Полегшити його долю могло б, за словами самого виступаючого, «максимальне блокування» всіх центристських сил: зокрема, непогано було б створити «політичну родину» з партіями «Жінки за майбутнє» та «Єдність»…
Зате стосунки Демсоюзу й «Нашої України» стали на з’їзді предметом більш ніж пожвавленої дискусії. Жару до вогню додало повідомлення про те, що напередодні Володимир Горбулін відмовився підписати протокол, яким «НУ» запропонувала ДС статус партії, яка підтримує блок Віктора Ющенка й зобов’язується забезпечувати його перемогу на виборах. Хтось із делегатів висловився в тому дусі, що це образливо для колективу й зажадав негайного припинення будь-яких «дипломатичних переговорів» з «Нашою Україною»: й так, мовляв, зрозуміло, що ДС туди не ввійде. Але головуючий на з’їзді Олег Рафальський закликав колег «бути мудрими» і все ж проголосувати за продовження діалогу. Заклик досягнув бажаного ефекту, хоча декілька рук (все ж!) піднеслися проти цього. Володимир Горбулін у бесіді з журналістами від імені як ДС, так і «НУ» пообіцяв вести передвиборну кампанію щодо один одного «гранично по- джентльменськи», а Олександр Волков пожалівся на те, що їх, «на превеликий жаль», не зовсім влаштовує нинішнє найближче оточення Віктора Ющенка. Хоча з самим Ющенком пан Волков, за його власним визнанням, «був дуже близьким», приятелював і дружить зараз. Зокрема, в поведінці лідера «НУ» О. Волкову подобається те, що «він все ж таки якось «правоцентріє», що вселяє певні надії». До речі, Олександр Михайлович заявив журналістам, що на їх місці він би сам себе запитав: а чому, мовляв, Президент відмовився від послуг Демсоюзу на цих виборах? «Адже за цей період ми жодного завдання з тих, які він перед нами ставив, не «завалили», — не без гіркоти зазначив пан Волков. У всьому іншому Олександр Волков просто-таки випромінював оптимізм. Запитання ж про те, що партія робитиме, якщо не здолає чотиривідсотковий бар’єр, він вважав за недоречне й навіть зірвав тривалі оплески, проголосивши зі з’їздівської трибуни: «Ми обов’язково переможемо: за нами Україна, народ, майбутнє!» (Легко міркувати на цю тему, плануючи балотуватися в мажоритарному окрузі, де О. Волкову, на його думку, перемогу з певністю буде забезпечено.) Більш бурхливими оваціями співпартійці зустріли лише повідомлення про обрання Володимира Горбуліна главою Ради партії. До речі, дана процедура була вкрай демократичною: за пропозицією із залу, члени Ради (до складу якої ввійшли Олександр Абдуллін, Ігор Бакай, Олександр Волков, Зиновій Кулик, Юрій Левенець, В’ячеслав Піховшек та інші) визначалися з вибором лідера не в окремій кімнаті, а прямо на сцені.
На завершення «союзницької» теми можна було б зазначити, що «Наша Україна» делегувала на з’їзд Демсоюзу главу РХП Миколу Поровського, який нагадав присутнім про спільне перебування ДС і РХП у блоці «Наш вибір — Леонід Кучма» й закликав до встановлення цивілізованих стосунків. Із «заєдинників» ДС вітала Аграрна партія, оголошення послання якої викликало в когось зі з’їздівської президії радісний вигук: «Кусок «еды» — з нами!» Свої привітання (які В’ячеслав Піховшек назвав, з одного боку, «ритуальними танцями», але з другого — свідченнями авторитету Демсоюзу), підписані лідерами партій, надіслали також СДПУ(о), ЛПУ та «Єдність».
Зрозуміло, оголошувався на з’їзді й виборчий список ДС, який складається з 115 прізвищ. Проте їх розташовано у спискові за абеткою. «Я не виключаю, що в першій п’ятірці буде Піховшек, — сказав представникам мас-медіа Володимир Горбулін, — а взагалі ми сформуємо першу, скажімо, десятку з урахуванням інтересів як регіональних парторганізацій, так і, як кажуть, відомих людей». До речі, Володимир Павлович у цей день був відкритий для діалогу з пресою як ніколи раніше. Він не залишив без відповіді навіть поставлене кимось не без єхидства запитання, котре стосувалося політичної реклами ДС: «Мені так часто кажуть, що в рекламі Демсоюзу треба міняти титри, що мені, мабуть, доведеться її подивитися й щось підказати. У мене колись була багата фантазія в галузі вигадування титрів!»
А може, керівництву партії варто замислитися над зміною титрів не лише в телевізійній рекламі? В іншому випадкові в наших співгромадян і справді зі «свідомим демократичним вибором» можуть виникнути проблеми...
