Цього тижня народні обранці працюють «у тіні» — комітетах та округах. Тим не менше, саме зараз до ВР прикута увага громадськості та експертного середовища, адже післязавтра, 25 квітня, закінчується термін, коли Президент може видати указ про дострокове припинення повноважень єдиного законодавчого органу країни.
Згідно з Конституцією, дострокові парламентські вибори не можна оголошувати менш як за півроку до президентських перегонів, які відбудуться, нагадаємо, 25 жовтня.
Щоправда спікер Литвин, який всує говорить про необхідність виконувати Конституцію, висловлює сумнів, що політичні сили будуть виконувати можливий указ Віктора Ющенка: «Я переконаний, що будь-який указ Президента за нинішніх обставин, особливо за гіпотетичної, але цілком реальної зміни конфігурації, він буде просто нереальний. На нього просто ніхто не буде звертати уваги. А це вже буде означати остаточну поразку».
Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко констатує: «Звичайно, можна провести дострокові вибори, але тільки коли на це погодяться ключові гравці. В Україні вже є досвід, коли Президент видавав указ про проведення дострокових парламентських виборів, а Кабінет Міністрів не виділяв на це необхідних коштів, блокуючи таким чином їх проведення. Передусім, необхідно задуматися, чи існує необхідність у проведенні дострокових парламентських виборів для ключових політичних гравців? Наразі зростає рейтинг екс-спікера Арсенія Яценюка. Отож навіщо БЮТ і Партії регіонів пускати в те, що наразі поділене на двох, ще й третього? Вважаю, що проведення дострокових виборів до чергових президентських — малоймовірно».
Але припустимо, що парламентські дострокові вибори таки відбудуться. Питання чи отримає Україна якісно інший парламент — залишається відкритим. У вітчизняному політикумі чудово розуміють: домовлятися насправді потрібно не про дату строкових чи позачергових виборів: політикам нарешті необхідно визначитися з розподілом повноважень між Президентом, парламентом та урядом. Адже сьогодні конфлікт закладено в тому числі на цьому рівні. Президент, приміром, відповідає за зовнішню політику, глава уряду — за внутрішню. Але запитується, хто може провести чіткий розподіл — створення газотранспортного консорціуму, наприклад, це внутрішня чи зовнішня політика? І таких прикладів, на жаль, як грибів після дощу.
Очевидно, що потрібно врешті чітко визначитися і з формою державного правління. Парламентська республіка, парламентсько-президентська, чи, можливо, знову, як за часів Кучми, президентсько-парламентська? В цьому контексті варто зазначити, що з 27 членів ЄС одинадцять країн — парламентські республіки, три — парламентсько-президентські, три — президентсько-парламентські. Три країни з президентською формою правління. Сім країн старої Європи — конституційна монархія, де роль власне монарха символічна і рішення в державі в той чи інший спосіб приймає парламент. Натомість більшість колишніх республік Радянського Союзу обрали президентсько-парламентську форму правління. З найближчих сусідів нашої держави лише Молдова — парламентська республіка.
До нового складу українського парламенту можуть пройти шість-вісім політичних сил. Такі результати моніторингу активності політичних сил оприлюднили голова правління Комітету виборців України (КВУ) Олександр Черненко та його заступник Віталій Тесленко.
«Всі політичні сили почали підготовку до сезону великих виборів. На сьогодні до 10 політичних мережевих структур проводять активну роботу: виїзди лідерів до регіонів, формування виборчих штабів. Якщо найближчі парламентські вибори відбудуться протягом року, то навіть за діючої виборчої системи до парламенту мають шанси пройти шість-вісім політичних партій та блоків. У разі запровадження системи «відкритих списків» разом з тим якісно оновиться склад фракцій вже існуючих політичних сил», — відзначає Черненко. За його словами, поява нових політичних сил відповідає очікуванням виборців, тому нові проекти сприйняті з певним зацікавленням, що дозволило їм отримати стартові рейтингові показники. «Однак нові політичні сили ще не здобули стійких прихильників, тому їм потрібно зосередитись на розбудові розгалужених мереж і донесення своїх ідей безпосередньо до виборця», — вважає керівник КВУ.
У свою чергу пан Тесленко додав, що за результатами експертного опитування найструктурованішими та найрейтинговішими політичними силами залишаються Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко. «Розбудова структури політичної сили Арсенія Яценюка «Фронт змін» розпочалася лише в 2009 році й зараз знаходиться в активній фазі. Процес створення цієї сили на сьогодні відбувається найдинамічніше серед усіх відомих нових проектів. Зокрема, політичний проект екс-міністра оборони Анатолія Грищенка поки ще структурно не готовий до виборів», — констатує пан Тесленко.
На законодавчій кухні нині вже кипить робота над зміною виборчих правил гри і впровадженні системи так званих відкритих списків. У ВР зареєстровано кілька законопроектів, які пропонують введення таких списків. Не виключено, що вже наступного пленарного тижня усі напрацювання будуть винесені на обговорення у сесійну залу. Проте зміна виборчого законодавства — квіточки. Спікер Литвин запевняє — скоро дозріють і ягідки — переформатування коаліції та внесення змін до чинної Конституції. На думку Литвина, зміни до Основного Закону країни торкатимуться і способу обрання Президента. Мова, вочевидь, йде про вибори гаранта у Верховній Раді.
Жодних змов із «синьо-білими» щодо кардинальних змін Конституції не існує, — запевняють соратники Юлії Тимошенко. «Сердешні» нині переймаються іншим. Замість вдосконалення існуючої виборчої моделі чи то пак — створення нової — відкритої та досконалішої, бютівці зайняті будівництвом законодавчих бар’єрів для невеличких партій, котрі маневрують на межі проходження у ВР. Так, представник БЮТу Сергій Подгорний пропонує підняти прохідних бар’єр для політичних сил на виборах до Верховної Ради з 3 відсотків до 4. Про це йдеться у законопроекті депутата, зареєстрованому напередодні у ВР. В такій ситуації і з такими «глибокими» підходами, відповідь на запитання: що важливіше для наших політиків — стратегічні цінності чи тактичні цілі, лежить на поверхні...
