Дмитру Медведєву і Володимиру Путіну треба негайно збиратися до Берліна. Інакше вони можуть не встигнути. Нині Єврон’юз повідомив, що у німецькій столиці буде проведено аукціон з продажу картин Берлінського муру. Російським керівникам було б вкрай необхідно взяти в цьому участь.
Хто не знає, розповім. Після возз’єднання Німеччини похмурий символ холодної війни не стали руйнувати, а розділили на певну кількість відрізків і провели тендер серед художників на малювання картин. У ньому взяло участь 418 художників із 21країни світу. І чого там тільки не намалювали на тому мурі! Ви б тільки бачили! Але одним з ключових є політично-еротична картина. Вона відтворила знаменитий епізод, коли чи то колишній радянський лідер приїздив до колишнього лідера соціалістичної Німечини Еріка Хонекера, чи то навпаки німець приїздив до Москви з візитом. Важливе інше. Генеральний секретар комуністичної партії Радянського Союзу так присмоктався в поцілунку до свого німецького колеги, що, здавалося, він переплутав його з жінкою. Звісно, про це розповідали тоді анекдоти. А пізніше цей епізод надихнув якогось митця, котрий відтворив його на мурі і ще додав напис російською мовою: «Господи! Помоги мне выжить среди этой смертной любви».
Чогось мені здається, що цей заклик до Всевишнього ішов саме від німецького керівника. Бо справді від такої пристрасті можна було померти. Але уроком для політиків має стати те, що ніяка любов не збережеться, якщо вона побудована на примусі. Попри такі поцілунки, попри вдячність, яку німці з НДР мали б відчувати до радянських солдатів, котрі вивільнили їх від націонал-соціалізму, вони, як тільки в них з’явилася така можливість, сказали своїм радянським благодійникам «ауфідерзейн» і приєдналися до «ворожого» капіталістичного світу. Власне, подібним же чином повелися й інші «визволені» народи.
А керівництву Росії залишилося тільки розповідати про найбільшу трагедію ХХ століття — розвал Радянського Союзу. При цьому воно не тільки робить такі заяви, а ніяк не засвоїть уроки історії. Воно вперто намагається відтворити, якщо не імперію, то хоча б її уламки. І воно плює на відому російську приказку «Насильно мил не будешь». Тепер воно прагне блага для грузинського народу: провело там маленьку переможну війну і тепер робить заяви про те, що президент Грузії Михаіл Саакашвілі повинен піти. Звісно, наступним кроком має бути посадка в президентське крісло особи, яка полюбила Москву і виконувала б її вказівки. За такого розвитку подій брежнєвських поцілунків уже не було б, але подумки до Всевишнього грузинський керівник звертався б по допомогу від такої «братерської» любові. Рано чи пізно вона закінчилася б, як закінчуються всі любові подібного штибу.
Якби фрагмент Берлінського муру з вищезгаданою картиною купили б на аукціоні і поставили на Красній площі в Москві, то він став би нагадуванням про колишню любов. І коштує не так багато. Організатори аукціону в Берліні планують отримати за кожну картину до трьох тисяч євро. Але Кремль не стане на це тратитися. Просто гроші ідуть зараз на підтримку маріонеткових режимів Абхазії й Південної Осетії. А крім того, спогади про колишню любов ні Путіну, ні Медведєву не потрібні.
