З 25 по 30 серпня Чернівці жили напруженим інтелектуальним життям. П’ятий міжнародний конгрес україністів зібрав гостей з 26 країн світу, до програми конгресу було включено понад 900 наукових доповідей. Сама атмосфера Конгресу була напрочуд святковою, відзначалася толерантністю і доброзичливістю і, водночас, як відзначив у своєму інтерв’ю кореспонденту газети «День» академік, народний депутат Верховної Ради Микола Жулинський, відзначалася надзвичайно високим полемічним рівнем. Фактично МАУ — барометр інтелектуального прогресу в Україні, Конгрес вийшов на зовсім інший, безперечно вищий, не в останню чергу завдяки широкій участі молодих науковців, якісний рівень. Українські вчені чи не вперше продемонстрували потужний потенціал, загалом можна з великою долею ймовірності говорити про переборення культурної та інтелектуальної ізоляції України від світу. Власне, саме для цього і створювалася Міжнародна асоціація україністів. Але якщо на початку своєї діяльності українські науковці засідали практично в ранзі недосвічених учнів, таких собі хлопчиків для биття, то на П’ятому конгресі освітній і інтелектуальний рівень не тільки нічим не поступався перед своїми іменитими зарубіжними колегами, але й, як правило, був набагато вищий. Відносно маленькі Чернівці не без труднощів прийняли такий могутній науковий десант, проте не можна не відзначити щирої гостинності, високого рівня організації, для гостей було дано силами Чернівецької облдержадміністрації і міської ради два великі урочисті прийоми, де гості Чернівців отримали змогу поспілкуватися в невимушеній обстановці. Тут відзначилися Українська Вільна Академія наук, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Чернівецька облдержадміністрація, Чернівецька міська рада, Світова Наукова Рада при Світовому Конгресі Українців, Українське Історичне Товариство, Фонд кафедр українознавства, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. До Чернівців з’їхалися науковці з усіх регіонів України, практично всі провідні вузи та наукові установи взяли участь у роботі семінарів, «круглих столів», різноманітних презентаціях. Практично усі гості були приємно вражені великою кількістю нових книг, явно ті, що пророкували смерть українського книгодрукування, серйозно помилилися.
Ясно, що великий масив доповідей, дискусій проаналізувати в коротних нотатках неможливо. Просте перерахування тільки учасників зайняло б не одну сторінку. Та все ж не можна не відзначити блискучу доповідь поетеси Ліни Костенко «Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф», Миколи Жулинського «Національні культури і проблеми глобалізації», Джеймса Мейса «Україна як постгеноцидна держава», Івана Дзюби «Україна в пошуках національної ідентичності». Велику цікавість в учасників викликали семінари про гендерні дослідження, у яких взяв участь австралійський професор Марко Павлишин, з теорії літератури, який очолював львівський професор Микола Ільницький. Велика увага була приділена історичним дослідженням, фольклористиці, політології, філософії, правознавству тощо. Тільки в семінарі, присвяченому Україні 20 — 30 років, було озвучено десять доповідей.
П’ятий міжнародний конгрес україністів закінчився. Президентом МАУ обрано американського професора Колумбійського університету Марка фон Гаґена. Видатній поетесі та громадській діячці України Ліні Костенко вручено диплом Почесного доктора Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича.
Звісно, в кулуарах звучала критика на адресу організаторів. Проте в основному вона зводилася до того, що проґрама була настільки насиченою, що учасники фізично не встигали відвідати ті засідання, які їх цікавили. А якщо це так, то це критика приємна. Українські вчені продемонстрували великий інтелектувальний і науковий потенціал, сильний розвиток інтелектуального процесу незалежної України.
