Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Діагноз: нетримання пам’яті

Історія йде по колу
29 листопада, 2011 - 00:00
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Щойно з’явилася заклик повернутися до мажоритарки, багато експертів відразу заговорили про повернення до Верховної Ради політиків минулого. Чудова лазівка для «грошових мішків». Благо нещодавно прийняті правила гри на майбутні вибори до ВР це дозволяють — ідея влади за допомогою опозиції остаточно стала законною. Тепер навіть з одіозною репутацією люди, можуть повернутися. Таке — ось оновлення.

Леонід Кучма: «Мені навіть показували результати опитування ймовірності мого проходження до Верховної Ради в деяких мажоритарних округах. І знаєте, вони дуже непогані», — сказав він у інтерв’ю тижневикові «Weekly.ua».

«Хто б мав сумнів, що Кучма піде на вибори, адже разом із кріслом народного депутата він отримає імунітет від судового переслідування на п’ять років, а на ЮВТ повісять і його «діяння», — пише на цю новину репліку коментатор jakiv в «Українській правді».

Утім, у рідному окрузі в Чернігівській області (та й мало де ще потрібні гроші) прохід Кучми може стати цілком реальним. Інша річ, яку «багату» спадщину може привнести дане повернення. Сьогодні багато хто згадує зростання ВВП під кінець десятирічного правління Леоніда Даниловича, при цьому забуваючи про справу Гонгадзе; загадкову смерть Кирпи, Кравченка; побиття Єльяшкевича, Подільського ...

До речі, Віктор Андрійович — не забули? Все це закінчилося помаранчевою революцією. Але, як показав час, хвороба «нетримання пам’яті» у суспільства — досить поширене явище. Гасла — «Пробач, Даниловичу!», «Кучма, повернися !»..., якими явно пишається Кучма, тому підтвердження.

Кучма також заявив, що він не відчуває особистої відповідальності за те, що відбувається в країні зараз: «Відповідальність за те, що відбувається в будь-якій країні зазвичай несе чинна влада!». Кланово-олігархічна система при Кучмі розцвіла, майдану її не вдалося викорчувати.

«Я досі не знаю, яким він вів шляхом. Цікаво, а чи Кучма знає, яким він вів шляхом. Захід його ігнорував, Путін — мало Тузлу не відібрав. Горбулін говорив, — що під час кризи з Тузлою, — Путін реально, тиждень слухавки не брав. Курс був один — відібрати акції більш-менш вартісних підприємств і так, щоб потім — без наслідків», — коментує читач vv64 «Української правди» слова Кучми.

Утім, слова Кучми на адресу помаранчевих, як і багато що сказане Ющенком щодо свого попередника, не заважає їм сьогодні зустрічатися, обніматися, цілуватися (на світлині).

«Неправильно, коли знижують градус під час застілля і неправильно коли знижують градус у політиці, — говорить політолог Дмитро Видрін. — І в першому і в другому випадкові все закінчується погано. Я дуже мало знаю таких випадків, коли політики граючи на зниження, досягали якогось результату. Краще залишатися відомим мемуаристом, зайнятися філантропією, створити якийсь фонд, але ввійти до однієї річки двічі чи тричі мало кому вдавалося. Тому, я скептично ставлюся до подібних спроб. У нас же вже був блок «За Кучму!», який набрав якусь частку відсотка. Гадаю, що шанси мінімальні. Ви знаєте, є два типи людей: ті, які йдуть у церкву і ті, які йдуть у політику. Так от той, хто йде в політику, забуває, що таке самокритика, сумнів, відчуття провини, а ті, хто має такі відчуття, як правило, в політику не йде. Влада в українських реаліях стала «філософським каменем», своєрідними «ліками від старості». Тому, гонитва за владою, це, скоріше за все, гонитва за еліксиром безсмертя. Усі наші можновладці розглядають владу як еліксир безсмертя. Це ілюзія, але в цю ілюзію свято вірять всі українські привладні люди. Якщо ти при владі, то світяться очі журналіста, який бере в тебе інтерв’ю, перед тобою розстилаються килимові доріжки, ти любий, обласканий, а якщо ти не при владі, то ти просто пенсіонер національного значення».

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 
Рубрика: