В. І. Ленін дуже цінував своїх соратників по партії пролетаріату, котрий переміг. А ще він цінував капіталістів. Невідомо чому, але останніх він цінував навіть більше. Причому разів отак у десять. Історія свідчить, що спостерігаючи якось зі свого кремлівського кабінету за черговим перекуром під час чергового комуністичного суботника, головний більшовик у серцях сказав своєму другові Бонч- Бруєвичу: «Я б за одного тямущого капіталістичного прикажчика дав 10 комуністів!» Історія мовчить про те, скільки капіталістів за цією лінією обміну отримав хазяйновитий Ілліч, але... 80 РОКIВ ПОТОМУ
...Але нашому Президентові думка вождя племені світового пролетаріату дуже сподобалася і здалася вельми актуальною. (Мабуть, над справжніми цінностями час не владний. Я маю на увазі капіталістичних прикажчиків. Хоч, як бачимо, і комуністи по-старому в ціні. Щоправда, в співвідношенні 1:10. І чи є на цю пропозицію попит — велике питання). Як би там не було, саме ця ідея стала однією з ключових у посланні Президента пролетарям розумової праці, що перебувають у Верховній Раді.
І дійсно, можливо, доцільно «махнутися»? Хто як — а уже ми, рядові позапартійні та надпартійні громадяни, здається, від подібного обміну тільки виграли б. Ну посудіть самі — отримаємо за communistus parlamentares десяток хороших менеджерів (ті ж прикажчики, тільки комірець інший пришили). Замало, звичайно, але піддавати ревізії курс обміну, встановлений самим вождем навіть якось незручно. Він сам так оцінив своїх соратників. Без всякого комчванства — мовляв, їжте, що заслужили. Не допомогли ні Смольний, ні Зимовий, ні Кронштадт. Тому нам навіть незручно девальвувати цінність «червоношкірих», які після того правили в наших преріях ще років 70. А оцінювати їх відповідно навіть не хочеться — подібний аудит собі дорожче стане. Влада теж від цього обміну виграє. Так вона нарешті позбудеться спокійно-неспокійної фракції Компартії. А то державні мужі вже не знають, що з вірними ленінцями робити: чи то ліквідовувати акціонерне товариство КПУ, чи клонувати його, чи розмножувати вегетативним способом. Це плюс №2 (що цілком міг би стояти й на першому місці).
А крім цього, цим товаришам комуністам надається можливість зробити те, що їм не вдавалося ні тоді, коли вони при владі були, ні коли в «опозицію» вступили (вічно вони кудись самі вступають, а іноді ще й народ туди ж тягнуть; а останній, як правило, і не проти)... Ну, це ми відволіклися — значить отримають друзі народу шанс добро цьому самому народові зробити: приїдуть сюди грамотні добродії й без товаришів, що страшенно люблять «все руйнувати до основ» — дивися і побудують що-небудь вартісне в окремо взятій країні — Україні.
Проте, я вам по секрету скажу, що й самі комуністи не проти такого обміну будуть — вони сплять і бачать — як би собі в Європу вшитися. Уявіть собі — чисто, спокійно, ситно і затишно. І ніхто не забороняє. Але даремно ви про партійців погано подумали, чесне слово, даремно. Вони ж на гнилий Захід не за матеріальним благополуччям поїдуть, не для того, щоб доживати свої дні в капіталістичному раю (бо іншого там не визнають). Ні — ні. Вони таким чином будуть експортом світової революції в Європу займатися. Місцеві привиди вже перевелися, давно вже там не бродять. Здрібніла порода місцевих страшил — ось і лякають там один одного різними хайдерами та ле пенами. А все тому, що головний привид у нас прописався. Так ми нагадаємо європейцям, де його історична батьківщина. І нам легше буде, і Європі веселіше.
Але заради справедливості (а без неї, погодьтеся, ніяк не можна!) насмілюся зазначити, що серед самих добродіїв товаришів комуністів є (і сказати ж соромно й незручно) люди, не з чуток знайомі з важким ремеслом капіталістичного прикажчика. Вони про це страх як казати не люблять, бо щодня і щоночі за права народу борються. Проти, значить, капіталістів. І, завдяки їм народ наш знає, що є капіталісти, а є борці за права трудового народу. І ці види діяльності між собою ніяким чином не перетинаються. Несумісні це речі — прямо як геній і злодійство. Лиходії — це товстосуми-капіталісти. Ну, а генії, значить... гм — гм. Так ось, якщо виходить, що є така порода як комуністичний капіталіст — так можливо, на них можна більше хороших прикажчиків поміняти — скажімо, за курсом 1: 2? Є над чим подумати. Тільки думати треба швидше — а то фракція КПУ тане прямо на очах. Чого народ звідти біжить — може не хоче, щоб їх на кого-небудь та поміняли? КПУ, дай відповідь! Не дає відповіді...
