За два роки перебування на посаді Деркач старанно ухилявся від прес-конференцій, не дав жодного телевізійного інтерв'ю. "Від воріт поворот" отримували й іноземні кореспонденти, котрі останнім часом регулярно приїздять на Дніпропетровщину. Показово, що в прес-службі обласної адміністрації не змогли знайти ніяких анкетних даних і біографії голови, пославшись на те, що "він цього не любить".
Особливо допитливим журналістам вдалося довідатися, що дружина Деркача - Світлана Йосипівна - педагог, а 13-річна донька Олена вчиться в одній з міських шкіл. Ніхто в Дніпропетровську не знає, де проживає родина голови.
Втім, удалось довідатися, що народився Микола Іванович Деркач на хуторі Дорошенка Шевченківського району Краснодарського краю. Прямий нащадок запорізьких козаків, проте записаний росіянином. Українською мовою володіє, але уникає виступати нею публічно. В молодості після закінчення технічного училища Деркач працював оператором на Майкопському нафтопромислі. Після служби у війську вступив до Дніпропетровського металургійного інституту, який закінчив інженером-економістом 1975 року. З цього моменту вся його кар'єра була пов'язана з фінансами. За десять років він піднявся від простого службовця райфінвідділу до головного фінансиста області. З приходом до влади Павла Лазаренка навесні 1992 року поступливий Микола Деркач зумів органічно вписатися в його команду. За свідченнями його товаришів за службою, Деркач, котрий багато років працював в обласному апараті, чудово знає економіку й фінанси, має надзвичайну пам'ять і вільно оперує цифрами. Керуючи фінансами області за часів гіперінфляції, поголовних неплатежів і бурхливої будівельної діяльності Павла Лазаренка, головний фінансист майстерно вмів вийти з будь-якої складної ситуації, знаючи, з якої "заначки" можна взяти гроші, як погасити борги взаємозаліками. За Деркачем з роками закріпилася слава ощадливого господаря, котрий не звик тринькати гроші й скупуватого до скнарості. Поголоска приписує йому досить характерну історію. Кілька років тому начальник обласного управління культури на засіданні в адміністрації попрохав грошей "бодай мільйонів сто карбованців". "Бодай" дамо, - нібито відповів фінансист. - А сто мільйонів - ні".
Цікаво, що саме сфера культури за два роки правління Деркача на Дніпропетровщині стала для нього, за збігом обставин, каменем спотикання. Обласне начальство, скорочуючи витрати, вирішило "вписати" установи культури в систему ринкових відносин. Тепер в одній з найбільш багатих областей України зачинено філармонію, не працює обласна книгозбірня, один за одним умирають театри. Справа дійшла до того, що розлючені актори й музики влаштували біля входу до обладміністрації імпровізований похорон, виставивши на огляд реквізиторську домовину.
Проте, Микола Деркач, як стверджують його підлеглі, на відміну від багатьох дніпропетровських керівників, вельми інтелігентний і начитаний. Всі характеризують його, як дуже культурну й виховану людину. Не так, як його попередники, котрі запросто з усіма,??? ніколи не підвищує голос і до всіх звертається лише на "ви". Він вміє примусити підлеглих метушитися одним сказаним реченням з легким металом у голосі: "Я Вас дуже прошу!" Підвести його всім незручно. За 2 роки правління Деркача на Дніпропетровщині економічна ситуація в області стабілізувалася. Поточного року, за даними місцевої статистики, відмічено зростання промислового виробництва, збільшився експорт. Проте політичну обстановку, особливо після відставки з поста прем'єр-міністра Павла Лазаренка, багато хто вважає невизначеною. Призначений на посаду Президентом Кучмою, Деркач цілком професійно керує областю. З іншого боку, вибраний народом голова облради Лазаренко не менш міцно контролює ситуацію на місцях. Чи зуміють вони спрацюватися за нових умов - покаже час. Тоді як Лазаренко перебуває на лікуванні, обласна адміністрація повниться чутками , що голова адміністрації Микола Деркач збирається дати першу публічну прес-конференцію.
