Напередодні чергового заходу в рамках акції «Повстань, Україно!» — так званого «народного трибуналу» над правлячим режимом, Дніпропетровщину відвідала трійця опозиційних лідерів — Петро Симоненко, Олександр Мороз і Юлія Тимошенко. Ще у вересні, перед початком акції, вони зробили велике коло, проїхавши по обласних центрах України. Тепер, в жовтні, судячи з усього, вирішили зробити мале і виступити із запальними промовами в містах обласного підпорядкування.
Проте варто керівникам акції було приїхати до індустріального Дніпродзержинська, як погожий і сонячний день тут же зіпсувався. На мітингу опозиції, вже не вперше, пішов холодний дощ і з площі перед місцевим театром «потекли» в різні боки струмочки промоклих пенсіонерів. Більш загартовані «бійці», близько п'ятисот людей, очевидно, збентежені нечисленним «повстанням», наполегливо цікавилися у лідерів опозиції, чому з ними немає Віктора Ющенка. «Він людина непослідовна і хитка», — відповідав за всіх перший секретар КПУ Петро Симоненко і нагадав тим, хто зібрався, передвиборне гасло «Нашої України» — «Не словом, а ділом!» Так ось, — продовжив П. Симоненко, — у Віктора Андрійовича слів багато, а діла — мало».
Такі слова і оцінки навряд чи сподобалися симпатикам «Нашої України», що продовжують ходити на мітинги опозиції. Проте, як можна помітити, прапорів цього блоку і так стає дедалі менше на масових заходах.
Не зміцнив єдності опозиції і так званий «народний трибунал», місце для проведення якого дніпропетровські комуністи, очевидно, вибрали на свій смак. «Суд над режимом» відбувався біля пам'ятника Леніну, який досі прикрашає головний майдан обласного центру. Поки представники лівих партій звинувачували владу у всіх смертних гріхах, прихильники партій з блоку «Наша Україна» з антипатією поглядали на величезний монумент, який символізував найгірші часи тоталітарної доби, коли мільйони українців було знищено голодомором, а десятки тисяч кращих представників вітчизняної культури «за націоналізм» мучили в концтаборах або просто розстріляли. «По суті, — зазначив в приватній бесіді один із «співчуваючих» партії УРП-«Собор», в минулому дисидент і політв'язень, — за злочини проти власного народу спочатку треба було б провести «трибунал» над комуністами. Розібратися у всьому, що вони зробили і куди завели за 70 років. Тоді б легше було розібратися і з нинішніми проблемами».
