За плечима вже понад півроку життя «за нового режиму», з яким Донбас так наполегливо боровся в нещодавньому минулому, а регіон так і не зміг визначитися, як же йому жити далі та на яке майбутнє розраховувати. І ось на носі вже нові вибори, а Донецька область, яка дружно примружилася ще в лютому-березні, так досі й не розплющила очей, щоб почати хоч якось орієнтуватися в просторі. Як показує практика, сьогодні Донеччина — найважливіший для більшості політичних сил регіон — живе переважно відчуттями і настроями, аніж реальністю. Водночас більшість політичних партій, яких, за офіційними даними управління внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації, в області нараховується 97, гласно чи негласно вже розгорнули свою передвиборну діяльність.
Утім, сьогодні до проведення повноцінної передвиборної кампанії в Донбасі повністю ще не готовий ніхто. І все ж таки вже не так складно виділити основні характерні риси нинішнього суспільно-політичного клімату шахтарського регіону, що коротко зазначені в спеціальному аналізі подій суспільно-політичного життя регіону, проведеному управлінням із питань внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.
Як стверджують автори дослідження, відмінною рисою діяльності політичних структур у Донбасі на сьогодні є те, що всі вони стараються зберегти та збільшити політичну активність виборців: опозиційні сили намагаються зберегти свій колишній електорат, а провладні основну діяльність спрямовують на підвищення свого впливу при вирішенні кадрових питань в органах влади. При цьому автори дослідження констатують, що вже зараз партії розпочали підготовку до виборів 2006 року, про що насамперед може свідчити активний перегляд керівництвом обласних організацій партій якісного складу співробітників. Зараз, напевно, всі без винятку партії стурбовані пошуком нових сил, і, з метою власної популяризації, охоче беруться за вирішення насущних проблем регіону. Прикладом цього може слугувати недавнє засідання Донецької обласної політичної консультативної ради, на якій представники 44 політичних партій обговорювали, зокрема, проблему продовження будівництва метрополітену в Донецьку.
Більш того, як показало це засідання, політичні партії в Донецькій області наполегливо не хочуть «товаришувати» і йти на компроміси. Основною метою зборів було підписання так званої політичної угоди між обласними організаціями політичних партій, що регламентувала б їхню діяльність і дозволила б уникнути конфліктів на майбутніх виборах. Однак, попри таку гарну мету, на засідання замість 104 учасників прийшли лише 44, що знизило саму якість підписаного документа. Більш того, багато партій, у тому числі НСНУ і КПУ, взагалі відмовилися його підписувати.
Але якщо представники НСНУ і КПУ, а також інших партій хоч якось брали участь в обговоренні, то посланник Партії регіонів взагалі жодного разу не розкрив рота. Утім, останнім часом мовчання є характерною рисою «регіоналів» у Донбасі, що автоматично призводить до втрати довіри донеччан до них.
Дослідники одностайно зазначають, що на сьогодні в регіоні остаточно зникла надія донбасівців на Партію регіонів. На жаль, за минулі півроку ПР так і не змогла почати системну роботу. Крім того, на думку кількох політологів, донеччани так і не змогли пробачити їй буквально насильного зарахування до її лав, а також фактичної закритості керівництва партії для її членів і прихильників.
Індикатором настроїв можуть слугувати місцеві засоби масової інформації, в яких прослизнула думка про тривалу відпустку Віктора Януковича. Лідер ПР не приїхав навіть на святкування Дня шахтаря!..
За даними Донецького інституту інформації, останнім часом з органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Донецької області звільнилися дуже багато голів райрад, райвиконкомів і керівників різних відділів цих структур. Крім того, колись монолітні місцеві ради Донбасу, які складалися, як правило, з однієї депутатської групи «Регіони України», почали поступово переформовуватися. У багатьох міських й обласних радах з’явилися досить численні депутатські групи партії «Батьківщина», а також почалося формування пропрезидентських груп. Крім того, багато депутатів і лідерів громадської думки міст і районів Донеччини, які раніше підтримували діяльність уряду та провладної тоді Партії регіонів, сьогодні заявили про те, що їм на цьому етапі більше імпонує програма діяльності нового уряду та Президента. Утім, як наголошує дослідник Центру неформальної освіти та політики Микола Блиндюк, навряд чи такі зміни можна пояснити тільки ідейно-політичними мотивами. Тут радше йдеться ще й про корпоративний, господарський інтерес, який у більшості політиків Донеччини надалі домінуватиме. Так і прості громадяни на сьогодні стурбовані більше вирішенням насущних проблем, що пов’язані з власним благополуччям, здоров’ям, достатком. І політичні ідеї та переконання займають у їхніх помислах аж ніяк не перше місце.
Більш того, донеччан спантеличує той факт, що ті самі сили, які найактивніше протистояли приходу помаранчевого режиму, сьогодні демонструють цілковиту лояльність до чинної влади та навіть говорять про те, щоб простягнути їй руку назустріч… Донеччан приголомшило, що навіть голова Донецької облради Борис Колесніков несподівано заявив, що схід і захід повинні подати один одному руки, що спекулювати на статусі російської мови — це злочинно, а опозиція повинна співпрацювати з владою, якщо вона хоче принести користь своєму народу.
Ні, донеччани дуже добре розуміють це прагнення зберегти власне благополуччя. І навіть підкинена в Донецькій області думка про те, що саме звільнення Колеснікова стало результатом політичних торгів і тепер голова облради залишить політичну арену, щоб не наражатися на непотрібний ризик, не здобула широкої підтримки.
Водночас розчаровані в Партії регіонів не поспішають переходити на провладні партії, і прості громадяни Донбасу не демонструють готовності активно брати участь у майбутніх виборах.
За даними Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, який нещодавно провів спеціальне соціологічне опитування, провладні партії володіють у регіоні ресурсом у 8— 10%, тоді як опозиційні — 66%. За словами директора Інституту Володимира Кипеня, за Партію регіонів у Донбасі, як і раніше, готові проголосувати 50% опитаних. Крім того, результати опитування показали, що в регіоні майже однаковою підтримкою користуються ПСПУ, Компартія і Народний Союз «Наша Україна», ресурс яких коливається в межах 5%. Також приблизно однакову кількість прихильників мають Народна партія Литвина, «Трудова Україна» Коновалюка та СДПУ(О) — по 2,6%. Соцпартія і «Батьківщина» отримали по 1,5%. Для порівняння: за даними Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова та Київського міжнародного інституту соціології, чинну владу підтримують 14,8% жителів сходу України, а 20% не підтримують ані влади, ані опозиції.
За твердженням дослідників, донеччани зараз просто не вірять у те, що вибори можуть бути цивілізованими та чесними і що хтось із політичних сил здатен захистити їхні інтереси. Як вдалося з’ясувати «Дню» в ході спілкування з людьми, які оточили намет руху «За Україну без Ющенка!» на площі Леніна в Донецьку, в обіцянки і слова вже ніхто із донеччан не вірить. У Донбасі буквально з кожним днем залишається дедалі менше активних прихильників будь-якої партії або руху, — хоч би тому, що за останні півроку жодна з них ніяк себе не проявила. За даними управління внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації, третина зареєстрованих політичних партій і громадських організацій Донбасу взагалі не проводить у регіоні жодної діяльності. Найактивнішими можна вважати Партію регіонів, СДПУ(О), Всеукраїнське політичне об’єднання «Жінки за майбутнє» та Компартію. Не сидять склавши руки також прогресивні соціалісти та представники НСНУ.
По суті, на сьогодні в області більш-менш помітний лише радикальний рух «За Україну без Ющенка!», що, на жаль, проявив себе переважно з негативного боку, абсолютно необґрунтовано посварившись із міською владою та провівши низку безглуздих акцій.
Ці фактична бездіяльність і мовчання продемонстровані ще в одному дослідженні під назвою «Так думає Донецьк», яке провів Центр досліджень соціальних перспектив Донбасу за сприяння Національного інституту підтримки демократії (США). Під час дослідження опитали 684 людини в 16 населених пунктах області, 46,3% серед яких відповіли, що абсолютно не довіряють ніякій політичній партії. А на запитання, з ким із політиків донеччани пов’язують надії на покращання життя в країні, 17,2% вказали: з жодним...
Індикатором настроїв можуть слугувати і мітинги, які періодично влаштовують різні політичні сили Донбасу. Зазвичай на цих мітингах журналістів більше, ніж активістів рухів і партій, а прості громадяни, проходячи мимо, навіть не підіймають голови.
КОМЕНТАР
Олександр МІЩЕНКО, політолог:
— Сьогодні в регіоні та країні почалися справжні політичні ігрища, які повною мірою характеризують ситуацію: політики швидко зміркували, на чому можна грати, щоб забирати голоси. У Партії регіонів їх сьогодні забирають дуже багато — забирає той самий Коновалюк і «Трудова Україна», забирає Соцпартія, забирають провладні структури та й інші партії. Погляньте, з якою легкістю сьогодні чиновники Донбасу переходять до партійних лав «Батьківщини», «Нашої України», — і це вчорашні «регіонали»!
Більш того, на кількох підприємствах Донбасу сьогодні здійснюють ту саму схему: раніше людей заганяли до Партії регіонів, сьогодні одразу по тисячі гірників заганяють до «Батьківщини». Найцікавіше, що людям, за великим рахунком, ця партія байдужа. Сказав начальник дільниці: «Треба вступати», — вони і вступають. А раніше ті ж керівники були довіреними особами Віктора Федоровича. Думаю, під час виборчої кампанії і безпосередньо виборів адмінресурс як використовували раніше, так використовуватимуть і тепер. Просто зміниться адресат використання: була Партія регіонів, а стане «Батьківщина», «Наша Україна». Психологія політичної системи не змінилася, вона залишилася такою ж: ми вас «вибили» і ми одразу займаємо вашу нішу.
