Міжпарламентську асамблею СНД (МПА СНД) утворено згідно з угодою, підписаною в Алмати 27 березня 1992 року головами парламентів Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Російської Федерації, Таджикистану, Узбекистану. Проте Узбекистан фактично участі в роботі МПА за весь період її існування не брав. Пізніше до угоди приєдналися Азербайджан, Грузія та Молдова. Місцем перебування МПА визначено Санкт-Петербург, її секретаріат розміщується в Таврійському палаці (там проводилися засідання Державної думи Російської імперії). МПА має Раду асамблеї і постійні та тимчасові комісії. Головами Ради Асамблеї та комітетів МПА обираються, як правило, представники Росії. Нинішнім головою Ради асамблеї є депутат Ради Федерації Росії Михайло Кротов.
МПА має статус спостерігача в Міжпарламентському Союзі. Україна брала участь в роботі МПА як спостерігач, направляючi делегації, складені переважно з депутатів лівих фракцій Верховної Ради. Письмові звіти про роботу українських делегацій відсутні. Діяльність МПА регламентується Статутом СНД, не підписаним Україною. Він визначає МПА як консультативний міжнародний інститут для обговорення питань співпраці, розробки спільних пропозицій у сфері діяльності національних парламентів, зближення та гармонізації національних законодавств. Згідно з Конвенцією про МПА, підписаною 26 травня 1995 р. головами держав-учасниць асамблеї, основною метою МПА є перетворення СНД на об'єднання країн з гармонізованим законодавством, передбачається, що МПА зможе приймати типові законодавчі акти та рекомендації державам-учасницям СНД.
Конвенція про МПА передбачає надання асамблеї повноважень укладення міжнародних договорів від імені держав-учасниць Конвенції, тобто МПА фактично надається статус суб'єкта міжнародного права. Це, на думку автора книги «Співдружність незалежних держав і національні інтереси України» Володимира Ткаченка, суперечить Декларації про державний суверенітет України. Статті 13—17 цієї Конвенції відбивають претензії МПА на статус міжнародного органу. Посадовим особам МПА надаються імунітети та привілеї, аналогічні імунітетам та привілеям, які мають працівники міжнародних організацій. Згідно з протокольною ухвалою Ради МПА від 8 червня 1994 р., секретаріат Ради асамблеї звільняється від усіх видів прямих і непрямих податків та зборів, як федеральних, так і місцевих, від митних платежів усіх видів. Гуманітарний фонд МПА також звільнено від усіх видів податків. Вступ України до МПА СНД, як передбачається, вимагатиме від неї покриття 25—30% загального бюджету МПА. У випадкові реалізації пропозицій Держдуми Росії, з 286 місць у МПА 148 отримає Росія, 52— Україна, 22— Узбекистан, 17— Казахстан, 10— Білорусь, по 8 — Азербайджан, Грузія, Таджикистан, по 4 — Вірменія, Молдова, Туркменістан (який досі не є членом МПА).
Вплив МПА на ситуацію в СНД вважається обмеженим. На сьогодні МПА не має дієвого механізму контролю за власними ухвалами.
