Учора iз самого ранку десять човнів організації «Братство» перекрили вихід із порту Одеси, де розташовані іноземні військові кораблі, з метою не допустити останні до участі у навчаннях НАТО «Сі-Бриз-2008». Внаслідок блокадних дій «братчиків» старт навчань був відстрочений на кілька годин. А в цей же час до Києва з бліц-візитом прибула канцлер Німеччини. Напередодні візиту Меркель МЗС Німеччини повідомило, що головною темою переговорів стане саме питання зближення України з Євросоюзом і НАТО. Крім того, головне зовнішньополітичне відомство ФРН повідомило, що канцлер збирається приділити «істотну увагу аналізу складної політичної ситуації в Україні, що непокоїть Захід».
У свою чергу, представники вітчизняної влади не приховували й не приховують, що в ході переговорів з Ангелою Меркель спробують переконати її в тому, що Київ готовий до надання йому ПДЧ. Як відомо, в ході квітневого саміту Альянсу в Бухаресті, Німеччина та Франція зайняли «особливу позицію», по суті, заблокувавши надання Плану дій щодо членства в НАТО для Києва й Тбілісі. Тоді Берлін та Париж наполягли, щоб приєднання було відкладено, як мінімум, до кінця року, мовляв, у Грузії є невирішені територіальні конфлікти, а в Україні велика частина населення не бажає бачити свою країну в НАТО.
Тепер же українська влада, насамперед в особі Президента Ющенка, веде активну інформаційну роботу з переконання перших осіб Німеччини та Франції, щоб до грудня місяця, коли пройде саміт міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, Україна таки отримала ПДЧ.
Тим часом різні маргінальні політичні сили ведуть активну антинатовську роботу (в тому числі й навколо навчань «Сі- Бриз», які тим часом носять миротворчий характер. — Ред. ), а ось прихильники членства нашої країни в Альянсі, навпаки, відрізняються традиційною «сонливістю». На що за такого розкладу розраховувати Києву в грудні залишається лише здогадуватися. Однак повернемося до навчань «Сі-Бриз» і активізації навколо них діяльність дрібнокаліберних політичних сил (до речі, питання де, наприклад, партія пані Вітренко, бере кошти на акції, залишається відкритим).
Маневри «Сі-Бриз» проходять у нашій країні понад десять років — спочатку вони проходили за програмою НАТО «Партнерство заради миру», а в останні роки — як спільні українсько- американські навчання із залученням учасників з інших держав. Участь у нинішніх маневрах беруть представники 15 країн: України, Азербайджану, Бельгії, Вірменії, Великої Британії, Грузії, Греції, Данії, Канади, Латвії, Македонії, Німеччини, США, Туреччини, Франції. До 28 липня в Одеській, Миколаївській областях і в Криму солдати тренуватимуться в проведенні миротворчих операцій. Це — пошук підводних човнів, огляд підозрілих кораблів, висадка морського й повітряного десантів і робота водолазів на великих глибинах. Усього в «Сі-Бриз 2008» буде введено в дію 18 кораблів, дев’ять літаків і три вертольоти.
Церемонія відкриття навчань пройшла нещодавно в Будинку офіцерів. Навколо будівлі тоді було виставлено міліцейський кордон, але це не завадило противникам навчань влаштувати мітинг. Навіть не зважаючи на те, що напередодні старту «Сі-Бриз» одеський суд заборонив проводити в місті будь-які акції протесту під час навчань. Зокрема, з початком навчань «Сі-Бриз» акції протесту в Криму організувала маргінальна Прогресивна соціалістична партія України, яку підтримують комуністи й окремі проросійські організації. Наметові містечка й так звані чергові пости протестуючих були встановлені в кількох кримських селищах, де проходять навчання.
Прихильники навчань у свою чергу припускають, що акції протесту в Криму фінансуються з Росії. Голова кримської організації Української народної партії Олег Фомушкін заявив «Німецькій хвилі», що Росія ініціює й підтримує сепаратистські настрої у Криму, щоб не допустити вступу України в НАТО й виведення Чорноморського флоту РФ із Севастополя 2017 року. Такої самої думки дотримується перший командуючий Військово-Морськими силами України Борис Кожин. Днями він заявив під час прес-конференції у Львові, що українська влада ігнорує небезпечну напруженість на півострові. Кожин звернувся до Президента Віктора Ющенка із закликом скликати виїзне засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), щоб розробити стратегію дій української влади щодо Криму. Тим часом реакції Банкової на цей заклик поки що не було.
Джон В. Мурр, керівник «Сі- Бриз 2008» із боку США заявив у коментарі «Дню»: «Люди, які протестують проти навчань, нам не заважають. Усі учасники «Сі- Бриз 2008» працюють у миротворчому дусі, в дусі «Партнерства заради миру», тому ми дуже раді проводити ці навчання». У свою чергу командуючий Військово-морськими силами збройних сил України Ігор Тенюх зазначив: «Безумовно, люди мають право на позицію, будь ласка, нехай висловлюють її. Ми люди військові: план поставлений, навчання сплановані, працюватимемо».
Своє «фе» щодо нинішніх навчань «Сі-Бриз» висловила днями Росія. «Характер навчань, а також участь у них позарегіональних держав не може не викликати питань і певної стурбованості», — зазначається в повідомленні російського МЗС, оприлюдненого на сайті зовнішньополітичного відомства РФ. Крім того, на думку російських дипломатів, масові протестні акції проти навчань «відображають настрої громадської думки в Україні у зв’язку з курсом нинішньої української адміністрації на форсований вступ в Альянс, що не сприяє зміцненню добросусідських відносин із Росією».
БЛIЦ-IНТЕРВ’Ю
«МИ ЗА НЕЙТРАЛІТЕТ І ЗА ПОВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ»
«День» поцікавився в лідера «Братства» Дмитра Корчинського, з якою метою члени цієї організації блокували вчора навчання «Сі-Бриз».
— Серйозно завадити ми не зможемо, хоч учора навчання зірвалися на цілих кілька годин і кораблі НАТО не могли вийти в море. Все- таки — це результат, на відміну від попередніх акцій інших політичних сил, які реально нічого не досягли й реально ніяк не завадили проведенню навчань. Щонайменше, цього року. Це перше. Друге. Ми вважаємо, що не можна віддавати тему боротьби зі вступом України в НАТО лише русофілам. Це право українських націоналістів, яким необхідно забирати цю тему. Це буде політично вірним. І третій момент: «Братство» завжди виступало й проти інтеграції України в Росію, і проти інтеграції України в європейські структури. Ми вважаємо, що не можна ділитися суверенітетом ні на користь Росії, ні на користь Заходу.
— Із вашою позицією можна довго сперечатися, однак хочеться звернути увагу на інший момент. Учора, як відомо, нашу країну відвідала канцлер Німеччини Ангела Меркель. На Заході й без того регулярно та постійно звучить тема нестабільності, насамперед політичної, в Україні. Навіщо ви своїми блокадними діями доливаєте масла у вогонь, навчання «Сі-Бриз» триватимуть до 28 числа, можна було б у день візиту пані Меркель не «грати м’язами»?
— Знаєте, пані Меркель приїжджає з країни, де будь-які глобалістські заходи супроводжуються антиглобалістськими акціями. Словом, суспільне життя в Німеччині набагато бурхливіше, ніж в Україні й, до речі, ведеться воно жорсткішими методами, ніж у нас. Там, як правило, всі акції протесту завершуються зіткненнями з поліцією і, помітьте, ніхто при цьому не вважає, що Німеччина — нестабільна країна. Україна — одна з найстабільніших країн Європи, значно стабільніша Німеччини, і велика частина протестних акцій в Україні нагадує глибокий сон у бібліотеці.
— Між навчаннями «Сі-Бриз» і євроатлантичним майбутнім України в НАТО навряд чи можна поставити знак «дорівнює». Проте ви блокуєте навчання, а не, скажімо, саміти Альянсу, де розглядаються перспективи офіційного Києва. Чому, це лише імітація протесту?
— Ні, не імітація. Насправді ми в останні роки провели досить багато різнопланових заходів. Але, як відомо, «Братство» — це невелика організація, що не може розірватися на все і всіх, а працює там, де може. Зараз багато бійців «Братства» перебувають на відпочинку, купаються в морі, заодно вони й вирішили заблокувати натовський флот в одеському порту. Тобто нам, по суті, не довелося витрачати кошти на цю акцію, а, на жаль, чим далі, тим дорожчими стають різноманітні акції. Що відпрацьовується на навчаннях «Сі-Бриз»? Боротьба з різними виявами сепаратизму й територіального екстремізму. І ми боїмося, що коли в нас відбиратимуть Крим (не важливо хто: Росія, Туреччина) і коли Україна спробує навести там конституційний порядок, саме в тому числі й сили НАТО, допомагатимуть сепаратистам, скажімо, так, як вони допомагали в Косово.
