Те, що згідно із законом про вибори, суб’єктами виборчого процесу можуть бути тільки партії та блоки, анітрохи не применшує мобілізуючої ролі національно-культурних й інших організацій, що об’єднують жителів Криму за національною або навіть за релігійною ознакою. Партії та блоки, як правило, підписують із ними угоду про взаємодію, зобов’язуючись в обмін на голоси вирішити ті чи інші національні проблеми. У справі залучення електорату ця практика виправдала себе на багатьох виборах, і тому цього року стала в Криму особливо поширеною. Найвідоміші два такі приклади. Ще «табірна дружба» між двома радянськими дисидентами В’ячеславом Чорноволом та Мустафою Джемільовим, яка сформувалася внаслідок переслідування в СРСР національних рухів українців і кримських татар, переросла в політичну дружбу створених ними Руху та меджлісу. У результаті вже багато років Народний Рух України зберігає політичний блок із меджлісом кримськотатарського народу, що гарантує НРУ підтримку кримських татар у Криму, а це практично 8— 10% голосів, чого Рух на півострові без кримських татар не зміг би досягти. А кримським татарам — обрання принаймні двох народних депутатів до парламенту України, що без Руху було б неможливо для народу, який не нараховує і піввідсотка електорату країни. Нинішню виборчу кампанію, як до Верховної Ради України, так і до парламенту Криму та місцевих рад, НРУ і меджліс кримських татар ведуть під гаслом «Ми не міняємо друзів!».
Другий приклад — створення та підтримка Мусульманської партії з боку Партії регіонів. Не є таємницею, що ця партія з центром у Донецьку створювалася з метою мобілізації голосів українських мусульман, що проживають насамперед у Криму, на сторону донецьких політиків. «Зв’язка» в певній мірі спрацювала під час минулих президентських виборів і, за даними соціологів, до 10—15% кримських татар проголосували за біло-блакитного кандидата. Однак така підтримка, очевидно, не задовольнила Партію регіонів, і в переддень нинішньої виборчої кампанії Партія мусульман на останній конференції просто саморозпустилася, закликавши своїх колишніх членів колективно вступити до Партії регіонів. Чи справить це більший ефект для залучення голосів кримських татар — покажуть вибори. Однак саму по собі ідею привернути на свій бік те чи інше національно- культурне об’єднання багато партій вважають досить привабливою.
З іншого боку, і самі національні об’єднання не проти обміняти свої голоси на підтримку майбутніх депутатів. Так, кілька тижнів тому в Криму відбулася спільна конференція Федерації казанських татар і башкирів Криму з активом партії «Наша Україна». На конференції йшлося про угоду, згідно з якою майбутні депутати від НСНУ в обмін на підтримку Федерації, куди входять щонайменше 10—15 тисяч виборців, зобов’язувалися відстоювати у Верховній Раді Криму інтереси федерації — створення етнічних сіл Малий Татарстан і Малий Башкортостан, спорудження будівлі для національно-культурного центру федерації, видання газети й інші заходи щодо активізації національно- культурного життя татар і башкирів Криму. Звісна річ, що успіх заходу покажуть самі вибори та післявиборна робота майбутніх депутатів, але сам задум такої співпраці — за добровільної й обопільної згоди сторін — не може не мати хороших перспектив.
Особливо стараються багато партій внести до своїх списків кандидатів від кримських татар, щоб привернути на свій бік найбільш масовий і організований народ, тобто електорат. Днями виборчком Криму опублікував виборчі списки кандидатів у депутати ВР АРК від усіх 47 блоків і партій. Загалом у списках перебувають 1622 кандидати, із яких 68, або 4,19%, — кримські татари. Найбільша кількість кримських татар зареєстрована в списку Кримської крайової організації Народного Руху України — 27 із 50 внесених до списку кандидатів. Такий результат вже згаданої угоди про співпрацю між меджлісом кримськотатарського народу та Народним Рухом України. Кандидатури, що висунуті курултаєм у ВР Криму та районні та міські ради автономії, йдуть за партійним списком НРУ. Тільки в першій десятці списку кандидатів у депутати кримського парламенту, яку багато хто вважає прохідною частиною, восьмеро кримських татар.
Відсоток кримських татар у списках інших партій і блоків набагато нижчий. На 46 інших учасників виборів до кримського парламенту припадає 41 кандидат у депутати з кримських татар. Серед них виділяється Кримськотатарський блок, створений як політичний опонент меджлісу і НРУ. У його списку дев’ятеро кандидатів у депутати ВР АРК, із яких семеро — кримські татари. «Як вважають у меджлісі, основним і таємним завданням Кримськотатарського блоку є дезорієнтація кримськотатарського електорату вже самим фактом своєї участі у виборах під такою принадливою назвою», — говорить делегат курултаю Ельведін Чубаров. Однак лідер Кримськотатарського блоку, екс-віце-прем’єр- міністр кримського уряду Едіп Гафаров вважає, що кримські татари, як і будь-який інший народ, мають право не голосувати «строєм» і не дотримуватися рекомендацій меджлісу, а мати будь-які інші політичні уподобання та підтримувати будь-яку політичну силу. Кримськотатарський блок, судячи з усього, розраховує отримати підтримку протестної частини кримськотатарських виборців, не задоволених тим, як вирішуються нагальні національні проблеми з боку меджлісу.
Намаганням привернути на свій бік кримських татар відзначилися й інші політичні сили, що вносять їхніх представників у свої виборчі списки. Ельведін Чубаров вважає, що партіями в цьому випадку рухає не прагнення допомогти народу, який повертається з депортації, а меркантильна жадоба отримати якнайбільше голосів, нічого не давши натомість, — інакше партії внесли б кандидатів кримських татар у прохідні частини списків, а не в його кінець. Так, кримська організація Компартії України, висунувши список із 100 кандидатів (тобто на всі місця в кримському парламенті), виділила кримським татарам місця під номерами 33, 35, 44, 60, хоча мають реальний шанс пройти, як вважають у Криму, тільки перші десять кандидатів. Партія «Союз» розмістила в своєму списку з 97 осіб лише одного кримського татарина — аж на 71-му місці. «Народний блок Литвина» в списку з 96 кандидатів у депутати віддав кримським татарам місця під номерами 33 і 90. Блок «Наш Крим» у списку з 84 осіб відвів кримським татарам місця під номерами 40, 54, 70, 72. Опозиційний блок «Не ТаК!» у списку з 99 кандидатів розмістив трьох кримських татар під номерами 52, 79, 81. «Блок Юлії Тимошенко» у список із 97 прізвищ вніс кримських татар під номерами 17 і 71.
Як бачимо, меджліс перевіряє запевнення про любов до кримських татар більшості політичних партій і блоків порядковими номерами в їхніх виборчих списках. І те, що ці місця практично скрізь непрохідні, свідчить, на думку меджлісу, про намір лише використати кримських татар у своїй передвиборній агітації. КРО партії «Третя сила» розмістила трьох кримських татар під номерами 20, 25, 26 у списку з 28 кандидатів, а одного навіть внесла до першої «п’ятірки». Партія патріотичних сил України розмістила кримських татар під 2-м і 7-м номерами у списку з 17 кандидатів, «Блок Лазаренка» — під № 5, а «Партія політики Путіна» — під №18 у списку з 30 кандидатів, але надії цих партій потрапити до Верховної Ради АРК, а, отже, й імовірність кримських татар бути обраними, дуже примарні. Тому, швидше за все, фракція кримських татар, якщо вона буде створена в новій Верховній Раді Криму, як і раніше складатиметься з кандидатів від меджлісу і НРУ. Але можливо, до них також долучаться не менше трьох кандидатів зі списку Кримськотатарського блоку, якщо вони взагалі пройдуть до парламенту.
Доволі масове висування кримських татар від партій і блоків до органів кримського самоврядування створює статистичну інтригу — на минулих виборах до рад саме така тактика дала їм можливість становити 14% усього депутатського корпусу Криму (рад усіх рівнів) за чисельності кримськотатарських виборців приблизно 11—12%. З цього бачимо, що за кримських татар голосували не тільки їхні етнічні побратими, а й інші місцеві жителі. А оскільки кримські татари-депутати, як правило, відрізнялися від своїх колег-слов’ян високою активністю та відстоюванням прав простого народу, що, безсумнівно, додало їм авторитету серед місцевих жителів усіх національностей, то тепер вони мають усі шанси повторити успіх і зайняти в усіх кримських радах не менше 14—15% місць. Чи вдасться це кримським татарам — побачимо після виборів...
