Перші результати екзит-полу, озвучені одразу ж після закінчення голосування керівниками соціологічних структур, які проводили це дослідження, як можна вважати, збентежили небайдужого виборця. А також свідчили про неминучість прогнозованої «війни екзит-полів». Центральні телеканали повідомили про результати кількох опитувань на виході, які істотно відрізнялися одне від одного. Понад те, були серед них і такі, які фіксували перемогу одного з фаворитів кампанії вже в першому турі.
Нагадаємо, що на цих виборах опитування на виході з виборчих дільниць здійснювали кілька структур. У цьому випадку уточнювати слово «кілька» не має сенсу, оскільки з усіх оголошених у неділю ввечері наборів цифр довіряти можна і слід лише трьом. По- перше, даним Консорціуму — так, об’єднавшись для проведення екзит-пола, назвали себе п’ять найавторитетніших в Україні соціологічних центрів, котрі мають відповідний досвід роботи на попередніх українських виборах. Члени Консорціуму працювали за двома методиками: Центри «Соціальний моніторинг» і «Социс» — за звичайною методологією особистого інтерв’ювання, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) і Центр Разумкова збирали дані методом анонімного анкетування (респонденту пропонували анкету з переліком кандидатів, він, не озвучуючи, відзначав, як щойно проголосував, і кидав анкету в скриньку). Загалом Консорціум опитав близько 40 тисяч виборців по всій Україні. Результати, отримані шляхом анонімної та відкритої відповіді, відрізняються (див. табл.).
За словами директора Центру Разумкова Анатолія Гриценка, який є також керівником інформаційно-аналітичного управління кампанії Віктора Ющенка, розходження зумовлені «чинником страху» людей, які відповідали на запитання відкритого інтерв’ювання. Водночас керівники Центрів «Социс» і «Соціальний моніторинг» вагаються поки що стосовно причини невідповідності результатів. Зокрема, директор «Соціального моніторингу» Ольга Балакірєва схиляється до думки, що причина — в методологічних недоліках.
Третій результат, про який можна говорити як про результат, отриманий професійною спільнотою, — це дані об’єднання, яке назвало себе «Український екзит-пол». Це об’єднання підтримала Соціологічна асоціація України. Саме ж опитування здійснювалося силами Українського інституту соціальних досліджень, Українського центру політичного менеджменту та шести національних університетів країни — також за традиційною методикою.
Широко репрезентували українському телеглядачеві також дані Фонду «Общественное мнение». Однак, за визнанням, очевидно, представника цієї структури Гліба Павловського, їхні інтерв’юери змушені були припинити опитування о 15.00 дня виборів через «безпрецедентну кількість відмов виборців», внаслідок чого дані такого дослідження не можуть бути показовими. Той самий Г. Павловський відмовляється назвати ті українські соціологічні центри, які здійснювали опитування для ФОМ. А оскільки усі вітчизняні професійні соціологічні організації та вся їхня інтерв’юерська мережа були зайняті своїми екзит-полами, то складно припускати, кого ФОМ задіяв для свого опитування.
Тепер щодо можливої «війни екзит-полів». Швидше за все, поки що, за підсумками першого туру голосування, її вдасться уникнути. З нижченаведеної таблиці видно, що попередні результати голосування від ЦВК і дані двох екзит-полів у рамках помилки вибірки збігаються. Однак не виключено, що всередині Консорціуму виникнуть серйозні розбіжності — адже на карту поставлено як об’єктивність виборів, так і професійну репутацію соціологів. Учора між членами Консорціуму відбулася чергова нарада, яка, сподіваємося, дасть відповідь на запитання, хто ж все-таки із двох груп соціологів припустився помилки: ті, хто не врахував «чинник страху», чи ті, хто ризикнув скористатися новою неопрацьованою методикою анонімного анкетування.
КОМЕНТАРІ
Олександр ЯРЕМЕНКО, директор Українського інституту соціальних досліджень (група «Український екзит-пол»):
— Після того, як було оголошено результати Консорціуму, я не вважаю, що Консорціум ще існує. Вийшло два зовсім різні об’єднання, два абсолютно різні дослідження. І більше ми довіряємо даним центрів «Соціальний моніторинг» і «Социс» — з тієї причини, що вони працювали за методикою, яка вже давала позитивні результати. Не дивно, що ці дані і наші практично збіглися.
Що стосується другої групи організацій, то мені відразу ж хотілося б залишити за рамками нашої розмови Центр Разумкова. Науковий центр, у якому президент є головним аналітиком одного зі штабів, — це говорить саме за себе. Що стосується КМІСу, то в мене з професором Хмельком (директором КМІСу) була дискусія з приводу того, наскільки доцільно й можливо зараз використати ту методику, яку вони використали. Я не виключаю того, що вчені мають право на експеримент. Але в українському соціологічному співтоваристві не проводилася дискусія щодо цієї методики. Можливо, вона дійсно найкраща, але ми цього на сьогодні не знаємо. По-друге, ми не знайомі з зарубіжним досвідом проведенням екзит-полів за такою методикою. І третє — викликає настороженість, коли за тиждень до дня виборів міняється методика і немає чітких аргументів, чому вибрано саме цю методику, а не яку-небудь іншу.
Валерій ХМЕЛЬКО, президент Київського міжнародного інституту соціології:
— Можна сказати, що остаточні результати екзит-полу ще не отримано. Їх буде переглянуто й уточнено. Зараз ми — члени Консорціуму — якраз проводимо аналіз масивів наших даних. І виявляється, що, коли врахувати дані ЦВК щодо явки виборців в областях, то наші дані дуже близькі до даних Центру «Социс», які працювали за традиційною методикою. У них також Ющенко має на 3% більше, аніж Янукович. І лише у Центру «Соціальний моніторинг» Янукович має на 0,5% більше, аніж Ющенко. Крім того, дані групи «КМІС — Центр Разумкова» розходяться між собою максимум у 1,6%. А ось у другій парі ці розходження більші. Таким чином, твердження про те, що традиційний метод збору даних на екзит-полі дав перевагу Януковичу, вже не підтверджується.
Не розумію, чому викликає здивування і підозри те, що дані, зібрані двома різними методами, відрізняються. Це ж очікувалося з самого початку, інакше ми б і не йшли на цей експеримент. Ми ж усі — чотири фірми — мали намір провести дослідження методом інтерв’ю. Але коли наші передвиборні дослідження почали показувати, що в суспільстві існує небажання називати ім’я свого «кандидата», ми вирішили працювати за методикою анонімного анкетування. Я сподіваюся, що Консорціум продовжить свою роботу і в другому турі виборів.
