Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Гегемон кримського суспільства

Чи мають підстави скарги проросійських структур на утиски в Криму?
14 травня, 2009 - 00:00

Згідно з останнім переписом, росіяни в Криму становлять найчисленнішу етнічну общину і складають 68% всього населення. Це близько 1,2 мільйона осіб. У той же час, за даними переписів та оперативними статистичними даними, українці в Криму становлять приблизно 24%, кримські татари — 12%.

Кількість, за загальним філософським правилом, переростає в якість — більшість росіян самовіддано працюють на підприємствах і в установах, вважаючи Крим і Україну своєю батьківщиною, шануючи її законодавство, традиції, мову і культуру. Росіяни Криму — це передова ланка виробничників, вчителів, інженерів, підприємців, творчої інтелігенції. Вони задоволені тим, що Україна забезпечує всі їхні права на розвиток мови, культури, громадянські права.

Однак є в Криму проросійські організації, діяльність яких, в першу чергу фінансова, ініційована та спрямовується з-за кордону. Вони раз-по-раз проводять різні маніфестації, форуми, мітинги, в яких беруть участь від сотень до кількох тисяч людей (що в порівнянні з загальною чисельністю росіян на півострові є мізером, який менше навіть сотої долі відсотка), які й скаржаться на нібито існуючі утиски у сфері мови, культури, освіти тощо.

Щоб зрозуміти істину, варто подивитися на цифри і статистичні дані. В Криму з півтори тисячі зареєстрованих ЗМІ понад 98% газет, журналів та радіостанцій працюють російською мовою.

Але найпереконливіші цифри — в царині освіти. За офіційними даними Міністерства освіти та науки Криму, в групах з українською мовою навчання перебуває 1672 дитини, що складає лише 3,47%. Зате в 340-ка школах з російською мовою викладання в 4205-ти класах опановують ази наук 84165 учнів. Ще 75403 учні навчаються російською мовою в 3602-х спеціалізованих російськомовних класах інших шкіл. Усього російською мовою в Криму навчається 159568 учнів, що становить 89,6% всіх школярів.

На цьому тлі в Криму функціонує сім загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання, де в 105-ти класах навчається 2246 учнів (1,26%). Діє 784 класи (10614 учнів) з українською мовою викладання в інших школах: 593 класи (8037 учнів) — в школах з російською та українською мовами навчання, 178 класів (2344) — в школах з кримськотатарською, російською та українською мовами навчання, 13 класів (233 учні) — в школі з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою навчання. Разом українською мовою навчається 12860 учнів, тобто тільки 7,2%. До того ж, слід сказати, що в школах Криму якість вивчення мов і навчання різними мовами дуже різна. Зрозуміло, що добре вивчити мову можливо лише в тому випадку, коли в школі створено відповідне мовне середовище, але в більшості шкіл Криму, які мають класи з неросійською мовою навчання, такого середовища немає. Учні можуть спілкуватися рідною мовою тільки вдома і на уроках, а в самій школі існує російськомовне середовище, що на порядок зменшує ефективність опанування мови. Класи з українською мовою викладання у школах з російською мовою викладання є щонайменше окозамилюванням. Українською мовою в таких школах навчаються 12,5% учнів (18,1% класів). Звідси очевидно, що вся позакласна робота в таких школах проводиться російською мовою, а діти, які навчаються в класах з українською мовою навчання, позбавлені відповідного мовного середовища в межах школи. Особливий дискомфорт в таких школах відчувають діти в початковій школі. Таким чином, повноцінну освіту українською мовою отримують 2246 учнів (1,26%), які навчаються в семи школах з українською мовою викладання. Кількість таких шкіл не збільшується вже багато років. Ось так титульна нація у своїй країні поступилася гегемонові, який складає більшість населення Криму. Росіяни Криму, які становлять лише 68% населення, мають у своєму розпорядженні 89,6% шкільництва, а титульні українці, які становлять понад 24% суспільства, мають лише 7,2% учнів, які навчаються рідною мовою, а решта змушені навчатися мовою гегемона. Тож у кримських українців постає запитання: а для чого ми створювали свою українську державу, якщо вона не може забезпечити нам рівності та справедливості, достатнього задоволення наших невід’ємних прав? У Криму також функціонує 15 загальноосвітніх навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання. Це 177 класів, у яких є 2919 учнів, а також один загальноосвітній навчальний заклад з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою викладання (25 класів, 449 учнів). В інших школах нараховкється також 236 класів (2725 учнів) з кримськотатарською мовою навчання: 86 класів (919 учнів) — в школах з кримськотатарською та російською мовами викладанням, 125 класів (1357 учнів) — в школах з кримськотатарською, російською та українською мовами викладання, 25 класів (449 учнів) — в школах з російською мовою викладання. Разом кримськотатарською мовою навчається 5644 учні (3,2%). Отже, і кримські татари поступилися гегемонові: становлячи понад 12% населення, вони мають змогу навчати рідною мовою тільки 3,2 відсотка своїх дітей.

Ситуація з іншими мовами в школах Криму така. Кримськотатарську мову як предмет вивчають 28545 учнів, тобто 82,5% від загальної кількості учнів кримськотатарської національності. В загальноосвітніх школах вивчають також мови національних меншин: вірменську мову (факультативно) — 94 учні; болгарську мову (як предмет) — 77 учнів; єврейську мову (як предмет) — 22 учні; німецьку мову (факультативно) — 78 учнів; новогрецьку мову (як предмет) — 91 учень і факультативно — 119 учнів; турецьку мову вивчають факультативно вісім учнів; естонську мову вивчають як предмет 27 учнів.

Незабаром у Криму вибори. Отже, на майданах, а то й на підприємствах чи в навчальних закладах, на різних конференціях знову активізуються скарги на те, що російська мова утискається, що російські діти зазнають дискримінації, позбавлені можливості вчитися рідною мовою. Як бачимо, насправді все навпаки: забезпечення росіян правом на вивчення та користування рідною мовою значно перевищує їхню частку в громаді Криму, а українці, кримські татари та інші народи далеко не повністю забезпечені можливістю навчати своїх дітей рідною мовою, що, за міжнародними законами, має бути обов’язковою нормою.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
Газета: 
Рубрика: