Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Головна криза – управлінська

26 листопада, 2008 - 00:00
«СТО ВІДСОТКІВ ПОПАДАННЯ» / ФОТО МИКОЛИ КОМАРОВСЬКОГО

Нещодавно на позачерговому засіданні уряду України прем’єр-міністр Юлія Тимошенко висловила впевненість у тому, що саме її уряд виводитиме країну з нинішньої економічної кризи. «Переконана, що нашому уряду доведеться і виводити країну з цього важкого шляху світової фінансової кризи, і ставити на надійний шлях розвитку», — завірила прем’єр. Крім цього, глава українського уряду вважає, що світова економічна криза затягнеться на два роки, при цьому рецесія вітчизняної економіки неминуча, оскільки вона спостерігається у всьому світі. Сьогодні відбувається послаблення гривні, отже, основним завданням Кабінету Міністрів, на її думку, повинна стати підготовка об’єктивних прогнозних показників на 2009 рік.

Враховуючи політичну кризу в країні, така заява Юлії Тимошенко може свідчити про готовність тримати тверду лінію управління в очах своїх виборців. Хоча минулого тижня прем’єр говорила, що готова піти на ротацію свого уряду, навіть його голови, подолати б лишень фінансову кризу. Таким чином, з одного боку, лідер «біло-серцевих» розуміє, що в умовах економічної кризи, його наслідки можуть позначитися на її рейтингу, а з іншого — нинішня посада дозволяє їй коректувати економіку країни в інтересах фінансово-промислових груп, які за ними. Як публічному політику, Ю. Тимошенко, звичайно, легше знаходитися в опозиції і набирати свої бали, в неї це завжди виходило, але як «формувачу» бюджету своєї політичної сили їй це не вигідно — тим більше, що попереду її чекають можливі парламентські та чергові президентські вибори.

Отже, прем’єру і доводиться сьогодні робити такі суперечливі заяви, щоб застрахувати себе від розвитку всіляких сценаріїв політичної ситуації в Україні. У свою чергу, народу цікава не тактика боротьби політичних лідерів країни, а результат їхньої роботи на своїх посадах. Тому що відповідальність, що перекладається ними один на одного, лише свідчить про небажання і нездатність політиків взяти на себе цю саму відповідальність за економічну та політичну кризи в Україні. Чи дійсно уряд Ю. Тимошенко готовий взяти на себе відповідальність за виведення країни з економічної кризи, або кому доведеться відповідати за його наслідки?

Володимир ЛУПАЦІЙ, експерт Центру соціальних досліджень «Софія»:

— У мене відразу виникає питання: А хто нас завів у цю кризу і не ухвалював жодних рішень, займаючись лише політичною боротьбою? Виконавча влада. Кризи, звичайно, наша країна уникнути не могла, але варто було б вдатися хоча б до якихось заходів. Те, що Ю. Тимошенко заявила про готовність виводити країну з кризи — це чергова політична заява. А що прем’єр могла заявити інше, якщо вона є кандидатом на президентські вибори? Головна криза сьогодні — це управлінська. Допоки не буде прийнято рішення в цій області, розв’язання економічної ситуації не буде, навіть якщо будуть ухвалені найправильніші рішення, направлені на подолання фінансової кризи. Тому що, по-перше, позитивні програми блокуватимуться, і реалізувати їх не можна буде, а по-друге, біля «годівниці» знаходяться ті, хто зацікавлені не в подоланні економічної кризи по суті, а зацікавлені лише в допомозі «золотим парашутам», тобто, певним видам капіталу. Що стосується відповідальності за економічну кризу, то, з одного боку, сьогодні йде політична конкуренція за проведення мобілізаційного режиму, тобто, відповідальність за економічну кризу можуть взяти на себе або Президент, або прем’єр-міністр. А з іншого, політичне розбирання може затягнутися настільки, що це призведе до втрати контролю над базовими процесами в економіці. У такому випадку повинні з’явитися нові політичні суб’єкти, на яких і буде покладено всю відповідальність.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 
Рубрика: