Ситуація на грошовому ринку України зовні вельми спокійна. Майже немає інфляції, майже непомітно дорожчає долар, банки приймають і повертають вклади. Словом, не помітно нічого такого, що змусило б громадян панічно обмінювати гривню на долар, закуповувати товари чи забирати гроші з банків.
На тлі такої ідилії, до того ж усупереч слізним проханням промисловиків з підприємцями, рішення Нацбанку підняти з 7 липня ціну на кредитні гроші до 82% річних виглядало геть незрозумілим. Тим паче, це його рішення можна було б і не помітити, позаяк воно вже майже не впливає на поведінку учасників ринку. Однак саме його позірна несвоєчасність і непотрібність насторожує найбільше. Днем раніше, 6 липня, щось подібне, тобто погано поясненне, сталося на валютному ринку. Національний банк, як і в лютому цього року, несподівано збільшив темпи девальвації гривні (лютневе падіння становило близько 6% — Ред.): у понеділок падіння становило піввідсотка. Правда, уже у вівторок курс зупинився, позаяк банки так і не змогли продати свої долари на міжбанківському ринку за новими цінами і змушені були прийти на УМВБ. Так уперше за довгий час біржа побачила виставлені на продаж долари при нульовому попиті на них. Але така неординарна ситуація тривала тільки день. Учора знову зникло пропонування долара з боку банків, курс упав на 5 пунктів, а попит в 1,7 мільйона доларів задовольнив НБУ.
Знаменно, що ситуація на фінансовому ринку України разюче нагадує події в сусідній Росії. Приблизно з початку цього року рішення українського уряду й Нацбанку синхронно повторюють усі коливання російських властей слідом за рухами грошового ринку Москви. 27 травня у відповідь на зліт ставки дохідності за ДКО до 90% Центробанк РФ підняв облікову ставку до 150%. 29 травня те саме зробив НБУ зі своєю ставкою, підвищивши її до 51%. Черговий струс на російському ринку
6—7 липня відрізняється від травневого значно більшим розмахом: зростання дохідності за борговими паперами уряду за деякими випусками ДКО досяг 120%, а падіння курсу рубля два дні поспіль зашкалювало за межі денного валютного коридору, встановлюваного ЦБР. Російські експерти не виключають зліт облікової ставки до 110% річних.
Утім, представники НБУ не приховують, що їхні рішення прямо пов’язані з недопущенням відпливу капіталів на російський ринок і з пригніченням підвищеного попиту на валюту. Проте, навіть якби в Росії все було спокійно, Нацбанк мав би досить причин для охолодження перегрітого грошового ринку України. Річ у тому, що на 30 червня показник дефіциту державного бюджету був на 220 млн. гривень вищим від планового. «Показник дефіциту було порушено вже у 20-х числах, коли ми за домовленістю з кредиторами перенесли кілька виплат за зовнішнім боргом на початок липня і замість цього зробили перефінансування шахтарської галузі, — сказав «Українським новинам» представник Державної скарбниці. — При цьому бюджетне фінансування галузі не обмежилося 145 млн. гривень фінансування Мінвуглепрому. Ще понад 100 млн. гривень було направлено на ці ж цілі, однак їх «заховано» в інших статтях бюджету». Отже 220 млн. зайвих гривень у сумі з випущеними в обіг за попередні місяці «зависли в повітрі». Ці гроші могли б стати «зв’язаними» на ринку боргових зобов’язань, але там нині основним покупцем виступає НБУ, й це спричиняє додаткове збільшення грошової маси (а відтак — подешевшання гривні). Крім цього привабливість вкладень в ОВДП знижує й рішення НБУ (слідом за МВФ) про припинення обліку як обов’язкових резервів банків коштів в ОВДП. Це рішення покликане зупинити зростання фінансової піраміди, але зовсім не сприяє зменшенню потреби держави в живих грошах.
Нормалізацію ситуації на грошовому ринку України резонно пов’язують із виділенням їй міжнародної допомоги. Проте ще більше значення для нашої країни має надання зовнішньої позики Росії. Не випадково впливовий The Wall Street Journal днями застеріг сусідні з РФ країни про можливий крах їхніх ринків у разі відмови міжнародних кредиторів допомогти Росії. Уже найближчої п’ятниці стане відомо, чи отримає РФ 15 млрд кредитних доларів, які їй конче потрібні замість вивезених із країни з початку року 14 млрд. До речі, з фінансових ринків України за перше півріччя вилучено понад 1,5 млрд доларів. Звідси питання: хто й навіщо даватиме гроші урядам, які неспроможні втримати їх у країні?
