Спроби вигідно продати громадській думці підсумки своєї роботи властиві будь-якому урядові. Нижня обмежувальна рамка при цьому регулюється елементарною пристойністю та нормами моралі, тоді як верхня — вимогами національної безпеки. Віце-прем’єр Юлія Тимошенко позавчора, схоже, не вписалася навіть і в ці межі, звітуючи перед парламентом про роботу паливно-енергетичного комплексу в питанні підготовки до зими.
Після бурхливого обговорення в сесійному залі профільний комітет Верховної Ради запропонував визнати роботу Кабінету Міністрів у цьому напрямкові недостатньою. До 19 жовтня йому доручено доопрацювати проект постанови, що пропонувалася з урахуванням доповнень, внесених під час обговорення. Крім того, багато хто з депутатів вважають за необхідне поставити в цьому питанні крапки над «і» та з’ясувати, яка з інформаційних версій роботи ПЕКу відповідає дійсності, а яка є продуманою дезінформацією.
Нагадаємо, що напередодні «Дня уряду» у Верховній Раді глава Державної податкової адміністрації Микола Азаров на засіданні координаційного комітету у справах боротьби з організованою злочинністю та корупцією заявив, що розмір недоплати в паливно-енергетичному комплексі за поточний рік збільшився на 1,1 млрд. грн., а загальна податкова заборгованість галузі становила 13,6 млрд. грн. (у звіті уряду названо значно меншу суму — 8,3 млрд. грн.). Виявилися такими, що не відповідають дійсності, й дані про поточні платежі до бюджету, наведені в діаграмах, доданих до звіту. Замість 97,9%, як зазначалося у звіті, «Нафтогаз України» перерахував до бюджету лише 46% нарахованих сум. Лише 24,3% нарахованих сум сплатив до бюджету й НАЕК «Енергоатом», тоді як уряд інформує про 68%. Підприємствами сплачено до бюджету за 8 місяців цього року лише 47% нарахованих сум, а підприємствами вугільної галузі не 356 млн. грн., як стверджує уряд, а на 100 млн. грн. менше. А загалом, стверджують податківці, підприємствами вугільної галузі, «Нафтогазу України» та електроенергетики за 8 місяців сплачено до бюджету 2589 млн. грн., а не 6401 млн. грн., як стверджує уряд.
На думку М.Азарова, така ситуація з бюджетними платежами зумовлена «недосконалою системою розрахунків, ухваленням низки нормативних актів, що створюють рух грошових потоків, які виводяться з- під контролю податкових органів». На думку М.Азарова, нова система розрахунків не поліпшила й ситуацію в самій галузі. Він нагадав, що за 9 місяців 2000 року дебіторська заборгованість підприємств ПЕКу збільшилася до 12,8 млрд. грн., а кредиторська — до 17,8 млрд. грн., повідомляє Інтерфакс-Україна. Глава податкової адміністрації також зазначив, що в основі функціонування енергоринку лежить цілий ряд розподільних рахунків, рахунків зі спеціальним статусом використання коштів, які функціонують незалежно від вимог податкових органів. «Створена в ПЕКу система розрахунків ні до чого, крім масових порушень з використанням коштів.., не призвела», — заявив М.Азаров. Він також вважає, що сьогодні в ПЕК «по суті розробляється вугільна схема відтоку коштів з України». Як приклад М.Азаров навів факти укладання договорів на постачання імпортного вугілля в Україну низкою іноземних фірм. 17 липня було укладено контракти на постачання імпортного вугілля між «Дніпроенерго» та «Тандемінжiнірінг ЛТД» (Ізраїль), Донбасенерго та «Рута холдінг» (Великобританія), «Бервіллі ЛТД» (США), а також між «Центренерго» та «Рута холдінг», «Бервіллі ЛТД» і «Тандемінжiнірінг ЛТД». М.Азаров назвав «дивним» вибір цих фірм, зазначивши, що на світовому ринку є відомі й надійні компанії.
У вівторок у своєму виступі перед народними депутатами енергетичний віце-прем’єр Юлія Тимошенко, спiймана на дезiнформациї, без жодних вагань намагалася оскаржити дані ДПАУ. Вона заявила про повну готовність атомних електростанцій і всього ПЕКу до осінньо-зимового періоду й повідомила про добрі, на її думку, основні показники роботи підгалузей ПЕКу, стан розрахунків з держбюджетом і успішне погашення заборгованості працівникам галузі. За її словами, за 9 місяців поточного року підприємства ПЕКу перерахували до бюджету «живими грошима» 2,753 млрд. грн., що на 1,394 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період 1999 року.
Однак прес-служба податкової, яка спрацювала напрочуд оперативно, вже в перерві між засіданнями розповсюдила в парламенті заяву, в якій детально й за багатьма пунктами спростовувала щойно викладені депутатам твердження віце-прем’єра про фінансові досягнення паливно-енергетичного комплексу.
За даними податківців, заборгованість споживачів за електроенергію в третьому кварталі не скоротилася, як це випливає з доповіді Ю.Тимошенко, на 344 млн. грн., а зросла з початку року до 1 жовтня на 1,6 млрд. грн. Така ж ситуація склалася й з розрахунками за електроенергію, куплену на енергоринку. Якщо на початку року заборгованість становила 6,6 млрд. грн., то на початок жовтня вона досягла 9,5 млрд. грн. Виявилися підтасованими й зведення уряду про газові розрахунки. Про яке «підвищення дисципліни платежів і рівня розрахунків» може йти мова, якщо насправді заборгованість споживачів НАК «Нафтогаз України» зросла за 9 місяців з 2 млрд. грн. на початку року до 4,4 млрд. грн.
При обговоренні всіх цих даних народні депутати озвучили чимало докорів і нарікань до керівництва ПЕКу, поставивши під сумнів дані та висновки, запропоновані їм віце- прем’єром. Так, виступаючи при обговоренні звіту уряду зі співдоповіддю від імені профільного комітету, народний депутат Олег Панасовський заявив, що «держава сьогодні не готова взяти на себе зобов’язання щодо фінансування (енергетики — Авт. ) і виведення її з кризового стану». О.Панасовський усупереч заяві віце-прем’єра повідомив, що «обсяги видобутку вугілля не покривають потреби вітчизняної енергетики», і «графіки накопичення палива практично не виконані». Профільний комітет, за словами О.Панасовського, вважає, що «ситуація в галузі утримується виключно за рахунок збільшення в балансі паливних ресурсів частки природного газу». На його думку, «при роботі на критично низьких частотах при повному використанні аварійних потужностей і аварійному відключенні енергоблоків розвалу енергосистеми України не уникнути».
Народний депутат Богдан Губський у розмовi з «Днем» висловив впевененiсть, що ключовим питанням роботи ПЕКу, і не лише його, є боротьба з тіньовою економікою, що породжує корупцію. На його думку, затвердження кодексів законів, кодифікація сучасного українського законодавства саме й сприятиме подоланню тіньових явищ в економіці України. «Черговим заходом» назвав обговорення ходу підготовки до зими один iз лідерів фракції компартії Георгiй Крючков і охарактеризував його як сутичку між олігархами, яка не дасть якогось практичного результату. За його словами, «вельми проблематично», що уряду вдалося навести лад у галузі. Цю думку підтримав й інший представник лівого крила парламенту Іван Чиж. Вiн зазначив, що, за оцінками фахівців, до 2010 року в Україні повністю вироблять свій ресурс 2/3 основних фондів енергетики вартістю 300 млрд. грн., а щоб відновити їх треба буде вкласти 500 млрд. грн., тобто щороку треба вкладати по 50 мільярдів. Тому він вважає, що розмова на «Дні уряду» має йти не про те, «як у нас добре», а про величезні проблеми, які чекають країну. Оригінальну думку висловив у бесіді з «Днем» народний депутат Роман Безсмертний (НДП). На його думку, просто безсовісно щодо свого народу виробляти продукцію, в якої 70% припадає на енергоресурси. Він вважає, що не можна працювати за схемою, коли одиниця енергоносіїв виробляє одиницю енергії, яка знову йде на виробництво одиниці енергоносіїв. Це, переконаний Р.Безсмертний, — одна з причин, через які Україна не може вирватися із зачарованого енергетичного кола.
«Скільки я пам’ятаю, — сказав «Дню» голова Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Олександр Рябченко, — перше слово у звітах про ПЕК — це боротьба з корупцією. Не секрет, що в уряду та парламенту непрості відносини, а у сфері паливного комплексу найгостріші й взаємні обвинувачення в корупції — спосіб боротьби між ними. Але це не вихід. Рано чи пізно до керма все одно прийдуть люди, які не займатимуться боротьбою, а просто займуться прозорими моделями для ПЕКу. Сьогодні про це теж багато розмов, але гасла, як правило, не виконуються, адже в корупції завжди передусім винуватий уряд, оскільки урядовими рішеннями визначається більшість питань функціонування ПЕКу, і якщо там є корупція, то вона повністю «зав’язана» на уряд».
