Коли Крим де-факто перебуває під протекторатом Росії, а атмосфера в південних та східних областях України нагадує реалізацію кремлівського сценарію, позиція влади є показово виваженою. Утім, як кажуть експерти, вкрай сповільненою. Приміром, тільки позавчора прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк звернувся до жителів південних і східних регіонів держави.
Озвучені Яценюком месиджі були, в цілому, правильними і стосувалися найболючіших для значної частини українців тем: розширення повноважень регіонів, питання мови, Церкви, відносин з Європейським Союзом та Росією і, що не менш важливо, — планів нової влади на найближче майбутнє. Сам спіч був доволі відвертим і без зайвих «прикрас». Приблизно так і варто було говорити з українцями сходу та півдня раніше.
Правда, як прокоментувала «Дню» політичний консультант Вікторія Подгорна, українському прем’єрові не вдалося сказати важливого — простими словами просигналізувати людям у регіонах, що центр готовий ділитися з ними владою. «Треба, щоб люди відчули, що зможуть спілкуватися з тими людьми на місцях, які мають повноваження вирішувати їхні проблеми. А не постійно звертатися до центру і нарікати на те, що там на них усім байдуже, — говорить Вікторія Подгорна. — Радує те, що якийсь вплив на свідому частину людей на сході та півдні країни звернення Яценюка обов’язково матиме. Там є люди, які здатні мислити і чути раціональні аргументи».
«Я б сказала, що заява є своєчасною. Єдине, що цього зараз замало», — каже Подгорна. На думку експерта, у нинішніх умовах для української влади завданням №1 є потужна інформаційна кампанія донесення правдивих новин жителям сходу та півдня. Причому розповсюдження інформації має відбуватися на всіх фронтах та за допомогою різних методів і каналів поширення. Україна в цьому плані наразі повністю програє Росії. Тим більше — ймовірність того, що з фактичною анексією кримських земель РФ послабить свій інформаційних тиск у проблемних регіонах України, виглядає нереалістично. Скоріше навпаки — заміна тактики Кремля з військової на мирну через федералізацію залишає мало шансів для оптимізму і загрожує вилитися у посилення внутрішніх конфліктів всередині України.
«Якщо провести потужну інформаційну кампанію на гострі питання і постійно пояснювати позицію уряду, то, можливо, через деякий час ситуація на сході та півдні зміниться, — пояснює Вікторія Подгорна. — Звісно, всіх переконати влада не зможе, але, врешті, все залежить від її бажання робити ці кроки. З людьми треба говорити».
Однак складається враження, що гру на струнах внутрішніх розбіжностей, крім Росії, підхоплюють сьогодні й представники місцевої еліти Донецької, Харківської та Луганської областей. Олігархи на кшталт Ріната Ахметова роблять вигляд, що не мають жодних важелів впливу на ситуацію на території своїх малих батьківщин. «Відомо, що у Донецьку без дозволу Ахметова нічого не відбувається. Якщо там безлад, то, виходить, за його сприяння... Ну тоді хай згадає Фірташа!» — написав днями на своїй сторінці у Facebook народний депутат від «Батьківщини» Андрій Павловський.
Та ж Партія регіонів поки жодним словом чи ділом не відмежувалася від сепаратистів. Навіть більшість депутатів із фракції ПР у парламенті так і не віддали свої голоси за розпуск сепаратистського складу парламенту АРК, не засудили дій Аксьонова чи Константинова, а депутати-мажоритарники від політсили не були помічені на своїх округах в регіонах з роз’ясненням позиції щодо єдності України.
«Партія регіонів ще з 2004 року використовує сепаратистські лозунги і розколює країну. Вона є джерелом сепаратизму всередині держави і фактично виступає агентом Кремля за своєю функцією, — коментує політичний експерт Подгорна. — Представники ПР зацікавлені не в демократичній Україні, а в тому, щоб залишити країну криміналізованою та корумпованою, а самим опинитися в статусі феодальних князьків у складі РФ. Та навіть якщо вони й відколяться, то не дадуть спокою іншій частині України. Регіонали працюватимуть на реалізацію стратегічного плану Путіна — руйнування України як держави. Ці впливи треба не обмежувати (заборонити ПР легко, але це може понести за собою непоправні наслідки), а серйозно конкурувати з ними іншим силам. Основне зараз — не залишати південь та схід наодинці з Путіним».
