Це питання тривожить не лише кілька тисяч "бойовиків" Одеси. Убивство лідера кримінального світу міста, можливі кандидатури на вільний "престол", обговорюють повсюдно: від Москви до Нью-Йорка...
1. ВІД "ДОВГОГО" ДО "ТАТА"
Гроші можна заробляти, але не можна віднімати. Останнє (коли це не робить держава) називається злочином. Відняті гроші - легкі. Й небезпечні. Вони швидко витрачаються, а відтак, заповідь "Не вкради!" постійно порушується. Варто пам'ятати цю аксіому...
Андрій Бітов у "Пушкінському домі" пише: "...людина не відає майбутнього й позбавлена змоги оцінити себе, ... людині випадають назавжди відміряні йому муки, незалежні від країни і століття". Віктор Кулєвар (він же - "Довгий", "Карабас", "Дон Корлеоне", "Тато") не в змозі оцінити прожите власне життя - дістав випущені кілером кулі. Проте занадто прив'язаний він до історичного процесу, занадто активно впливав на долю багатьох тисяч людей. І в цьому твердженні немає найменшого перебільшення. Без історії не обійтися. Хлопець, котрий народився неподалік "Привозу", досить швидко здолав шлях від простого "ломщика" горілчаних торговців до лідера кримінального світу Одеси. Кілька років тому місцева газета "Юг", опублікувавши списки найвпливовіших людей міста, вказала його прізвище в одному ряду з двома народними депутатами України - мером Гурвіцем і губернатором Боделаном. Це не шокувало ні першого, ні другого. Мабуть, обидва знали (а головне розуміли!) справжню силу "Тата".
Вступ на "престол" відбувся восени 1987 року, коли Віктор Павлович очолив похоронну комісію померлого від раку злодія в законі Травлоса. Господарство успадкував неабияке: одеські "ломщики" на союзній сходці дістали в цілковите своє розпорядження операції з фальшивими діамантами й підробними чеками мережі магазинів "Платан". На Петровці, 38, і сьогодні з архівів можна дізнатися, як дурили обивателів Москви, Пітера, Львова й Києва виїзні "бригади" одеситів.
2. МАФІЯ? МАФІЯ...
Дванадцять років тому в одній із публікацій слідчий з особливо важливих справ при Генеральному прокурорі СРСР Масловський заявив, що в радянському Союзі є організована злочинність. Згодом було оприлюднено центри вітчизняного "спрута": Москва, Ленінград, Дніпропетровськ, Одеса, Ростов, Узбекистан, Кавказ. На два роки раніше вийшла книжка Юліана Семьонова "Віч-на-віч". Вражаюча схожість у побудові сицилійської та вітчизняної моделі організованої злочинності, і в них, і в нас немає суворої ієрархії! В Одесі, приміром, діють сьогодні сім угруповань. Кожне з них спеціалізується на своєму: наркотики, рекет, продаж машин, нафтові справи, будівельний бізнес, продовольчі ринки. "Бацила", "Чика", "Кацап", "Стас", "Ангел", "Курносий" і "Стоян" - це ті, кому підкоряються, за інформацією з різних джерел, до семи тисяч озброєних "бойовиків". Принаймні таку цифру називає президент Фонду "Захист" В. І. Куценко. Усі ці "боси" не менш як тричі на місяць збираються разом. Питання традиційні: опрацьовують спільну політику, розглядають конфліктні ситуації, передають гроші в "общак", обговорюють тактику щодо міліції, суду, прокуратури, вирішують кому й куди передати гроші з так званого "наскрізного банку" (підкуп чиновників). А коли того вимагає ситуація, санкціонують покарання...
"Вища Ліга" - так назвали рядові виконавці цю раду. Рішення, ухвалені тут, усі виконують беззаперечно, бо непослух карають безжально. Кулєвар був чоловіком компромісним. Ті, хто його близько знав, стверджують: "Карабас" вважав, що "розбірки", вбивства, відчайдушність вуличних хуліганів призводить до фінансових втрат. І, будучи дбайливим господарем, він намагався втримати важко керованих партнерів від різких дій. До речі, коли я розпитував оперативників про Кулєвара, вони всі в один голос підкреслювали: так - бандит, але без таких, як "Карабас", місто нагадувало б Чикаго тридцятих років...
Уміння поєднати вільні дії різних угруповань зі спільними інтересами кримінального світу Одеси й усього СНД - ось, що вивело В. Кулєвара на вершину. І ще: "Карабас" дотримувався традицій. Коли йому запропонували "коронуватися" в Москві на "злодія в законі", він відмовився. Дві судимості за хуліганство, спеціалізація "ломщика" - цього, за старими звичаями, замало, аби стати авторитетом. Утім, усе тече, усе змінюється.
Мафію визначають, як зрощування організованої злочинності з державою. Коли я запитував у своїх співрозмовників: чому практично безкарно угруповання контролюють чимало комерційних структур Одеси, чому рекет нахабніє, а викрадення на замовлення (недавня історія з господарем баскетбольної команди "Біпа-Мода" - яскравий приклад) і замахи (останній об'єкт - керівник концерну "Приморський") не розкриваються - мені відповідали, що виконавців знайти вкрай складно, а ініціаторів - неможливо.
Звертаюся до італійського законодавства, до законів, присвячених боротьбі з мафією. Основа - переслідування капіталу. Коли встановлено, що його нажито злочинною діяльністю, то всі кошти конфіскують на користь держави. Таким чином вибивають економічну базу кримінальних структур: немає грошей - немає чим підкупити державних службовців, поліцію, суд, прокуратуру, заплатити кілерам. Та ба! У нас визнають за краще перед виборами обіцяти навести порядок на засадах суворого дотримання законності, а згодом проголошувати численні акції з умивання рук.
Саме тому залишається недосяжною для закону "Вища Ліга" навіть після вбивства "Карабаса". Ясна річ, загиблий авторитет мав свої джерела інформації та виходи на певні державні структури. Звісно, гроші зі "наскрізного банку" йшли на підкуп тих, хто розв'язував неприємні проблеми. Проте смерть Кулєвара не похитнула систему взаємин між криміналом і владою. Сьогодні всі чекають на нового "Дона Корлеоне" Одеси...
Минуле Кулєвара, його прихід у кримінальний світ - це звичайна практика становлення хуліганистого підлітка в кримінальних структурах. Неодмінно знайдеться на вулиці такий, як злодій Разумний ("Зюма"), такі ж хвацькі хлопці, як брати Молочкови. Згодом "закріплення" судимістю, а далі - воля, хитрість, жорстокість, розум, бажання бути першим.
За спостереженнями міліцейських експертів й інформацією Фонду сприяння боротьбі з організованою злочинністю "Захист", основа поповнення формувань - "наперстковики". І структура тут один до одного збігається з побудовою організації: є рядові ("нижні"), є "крутила" (він грає з "лохами"), є "стрьомники" (вони стежать за ситуацією навколо), є "верхні" (їм доручено забирати гроші), є "бос" (йому віддають усе до копійки)... Отак, із самого початку, привчають "бійців" до дисципліни, суворої функціональності й можливості зробити кар'єру - швидше пройти всі щаблі від "нижнього" до "боса".
Треновані, завжди з грошима, швидко купують машини, впевнені у своїй "крівлі" ("коли треба, "Тато" домовиться з ким слід") - молоді хлопці (й дівчата!) виділяються серед ровесників добробутом. Їм не доводиться як більшості шукати шматок хліба, страждати від неможливості повести, приміром, подругу на престижний концерт знаменитого гастролера - вони давно зрозуміли: заможні зобов'язані платити тому, що їхні заощадження в більшості випадків кримінальні, а відняти в пересічних громадян останнє не великий гріх - "лох" він "лох" і є... Відсутність середнього класу, стрімке зубожіння населення, корумпованість усього державного апарату - ось причини безсилля суспільства перед організованою злочинністю.
Мене вразила інформація, оприлюднена в часописі "Коммерсант-Weekly" (№19, 27 травня 1997 року): "Німецьким фірмам немає потреби щось вигадувати. Є легальний термін, що перекладається як "виплати, які сприяють просуванню контракту". Вони також не оподатковуються. Досить довести, що завдяки виплатам компанія досягла успіху на новому для себе ринку. Коли докази представлено і прийнято, то списати можна практично будь-яку суму".
Вимальовується гнітюча картина - "просування" через державні структури контрактів призводить до збагачення тих, хто готує їх і дасть дозвіл, а забезпечення "крівлі" автоматично призводить до нагромадження "чорної" готівки в касах мафії. Ось чому трон "хрещеного батька" такий привабливий. Ось звідки така пильна увага до претендентів на це місце. І така повага до вбитого "Карабаса" - його поховано на Другому християнському кладовищі, неподалік церкви, в першому колі: на одній лінії з народним артистом СРСР Михайлом Водяним, академіком Філатовим, іншими почесними громадянами Одеси. До речі, дозвіл на поховання в таких місцях можна отримати лише за розпорядженням найвищих чиновників міста чи області...
3. "АБУ"? "ВЕСЛАМ"? "СУЛТАН"? ЧИ "СЛИВА"?..
Це аксіома - мафія, як і капітал, не має кордонів. Кажуть, що через двадцять хвилин після пострілів кілера, в лазню, де сталося вбивство Кулєвара, зателефонували з Нью-Йорка: запитали, чи це правда?
Вітчизняний "спрут" давно вийшов за межі колишнього Союзу. Авторитети розглядають Україну як плацдарм для роботи в багатьох напрямах. Це викликає тривогу правоохоронних органів країн Західної Європи. Ось підтвердження цієї думки: "...другий представник російської мафії значно більше цікавить французьку поліцію: його ім'я Вікардо Фанкіні".
За національністю поляк італійського походження. Будучи громадянином Німеччини, Фанкіні з легкістю представлявся як один з капітанів промисловості Антверпена, роз'їжджаючи на початку 90-х усією Європою. Переважно, він відвідував Люксембург, Німеччину чи Францію... Фанкіні так і не став у Франції об'єктом переслідування. Основні операції він проводив у Бельгії з Білоруссю й Україною з імпорту-експорту електротоварів і американських сигарет. Через судове переслідування за відмивання грошей, Фанкіні змушений був би залишити Бельгію й дістати притулок у Києві. Місце, яке вважають цілком безпечним.
І, нарешті, третя людина інтригує всіх. Його ім'я Леонід Мінін. Народився 1947 року в Одесі. Він у 80-х роках представлявся продавцем предметів мистецтва. 5 квітня 1997 року Мінін брав участь у зборах керівництва російської мафії в Амстердамі. Порядок денний? Розробити нову лінію проведення операцій після арешту за кільки тижнів до цього Рікардо Фанкіні й іншого лідера російської мафії Юрія Єсіна.
"Ширвжиток" і сигарети, ясна річ, дають великі гроші. Та й антикваріат у ціні. Мінін знає це ще з Одеси... Проте енергоносії куди цікавіші.
Боротьба за транспортування енергоносіїв - це не тільки головний біль найвищих посадових осіб країн СНД. "Каспійський проект", майстерно розігрується сьогодні Баку і є центром уваги Росії, України, Грузії, Туреччини, Ізраїлю, інших країн Середземномор'я й Центральної Європи.
Недавня домовленість між президентами Азербайджану й Ічкерії дозволила уряду Росії зітхнути з певним полегшенням: безпеку чеченської ділянки гарантовано Асланом Масхадовим. Отже, нафта піде через Росію?
Не тільки. Й Ічкерії, й Азербайджану, і Грузії не вигідно тримати гроші в одній кишені. Тож значення "транспортного коридору" Поті - Одеса не втрачається, а навпаки посилюється. Колишнім "васалам" не хочеться знову потрапляти в залежність від Росії.
Одна з версій ліквідації "Карабаса" - його небажання співробітничати з "чехами" (так у кримінальному світі називають чеченські злочинні угруповання) в нафтовому бізнесі. Будучи тісно зв'язаним зі "слов'янами" (Москва, Пітер, Єкатеринбург), Кулєвар не заважав збройним "розбіркам" між чеченцями й бойовиками Томаля, котрі жили в Одесі. Торішнє вбивство А.Арбієва, - одного з лідерів "кавказців", - це початок війни за контроль над нафтовим бізнесом півдня України.
Незалежність України, симпатії націонал-демократів до уряду генерала Дудаєва - ось період, коли почала утворюватися чеченська діаспора. Нерозумно й аморально всіх утікачів від куль і снарядів російської армії вважати бандитами. І солдат армії Дудаєва не слід відносити до кримінального воїнства: прагнення до свободи притаманне більшості цього невеличкого народу. За інформацією джерел, близьких до структур МВС, під Вілковим, в Одеській області певний час проживала вдова генерала Дудаєва. Але те, що разом зі звичайними біженцями з'явилися "бойовики" - це факт.
В Одесі вони зайнялися традиційною діяльністю: контролем над продовольчими ринками, автозаправками, будівництвом. Ринки й інше менше цікавили місцевих авторитетів, але перерозподіл нафтового бізнесу зачіпав інтереси не тільки легальних структур, цей бізнес тримав у своїх руках сам "Карабас" і його московські друзі.
Вбивство Арбієва - перше попередження. Сьогодні мало хто сумнівається, що Томаль прийняв рішення самостійно. Занадто серйозний опонент Чечня, щоб нехай навіть "капітан" мафії міг піти на такий крок, не порадившись із "Вищою Лігою".
...Через сорок днів по смерті Кулєвара Москва "коронувала" на злодія в законі Олега Сливка - "Сливу". Уперто подейкують, що саме він посяде місце "Тата". Багато хто з соратників Віктора Павловича сьогодні відійшли від активної діяльності у кримінальному світі, хоча не забувають зустрічатись у "Вищій Лізі" як звичайно - тричі на місяць. Зв'язані легальним бізнесом, вони обережні на відміну від своїх опонентів. Їм уже є що втрачати. Проте зі "сходняка" не підеш на пенсію, а прихід "чехів" обіцяє перерозподіл не лише сфер впливу у звичайному життя, а й втрату позицій у кримінальному світі. І "слов'яни", котрі витіснили свого часу "чехів" з Москви, Пітера, Уралу, не дозволять так просто віддати традиційно "своє" місто кавказцям.
За останніми оперативними даними в Одесі вже тиждень не видно прийдешніх "бойовиків", залишилися спостерігачі - "стрьомники". Можливо, приїхали "слов'яни"? Чи це тактичний відступ перед початком активних дій? Тиша в Одесі тривожна.
