У вересні в столиці Канади Оттаві пройшли Річні збори та Конференція всесвітньої організації Римський клуб, що об’єднує політичних діячів, економістів, науковців, бізнесменів, чільних службовців міжнародних організацій, колишніх голів держав та урядів Європи та інших країн з усіх п’яти континентів, які переймаються актуальними проблемами людства та їх аналізом і прогнозуванням в контексті «світової проблематики» (world problematique).
Станом на 2013 рік Римський клуб налічує понад 80 дійсних членів із 35 країн, а також 29 асоційованих членів. Крім того, він має у своєму складі національні асоціації, що нині діють у 33 країнах світу (переважно в Європі, а також у США, Канаді, Японії, Індії, Австралії та Латинській Америці) з метою популяризації в них ідей клубу, а також адаптації й розвитку цих ідей на національному рівні у відповідь на виклики епохи глобалізації.
Українська асоціація Римського клубу (УАРК) скористалася нагодою Річних зборів в Оттаві для порушення питання та лобіювання підтримки з боку членів і національних структур Римського клубу підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Так, УАРК направила до Римського клубу та його національних асоціацій офіційне звернення щодо підписання у листопаді 2013 р. на саміті Європейського Союзу та країн Східного партнерства у Вільнюсі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Звернення було оприлюднено минулого тижня на головній сторінці офіційного сайта Римського клубу під заголовком «Повернення України додому в Європу». Публікація на офіційному сайті означає, що звернення сприйняте та підтримане всесвітнім Римським клубом.
Зокрема, у зверненні до Римського клубу УАРК та українські інтелектуали наголошують: «Успадкувавши від комуністичного режиму неефективну ресурсомістку економіку, вкрай занедбане довкілля та архаїчно-індустріальну суспільну свідомість, Україна за минулі роки не змогла самотужки повністю подолати негативні тенденції свого попереднього розвитку в складі СРСР. Проте сьогодні Україна знаходиться на порозі масштабних змін, що дає шанс модернізувати країну відповідно до існуючих в ЄС стандартів. В цьому контексті ми переконані, що адаптація європейської моделі екосоціальної ринкової економіки до потреб України в рамках євроінтеграційного процесу може бути одним із вирішальних чинників, що впливатиме на конкурентоспроможність країни в сучасну епоху, та має стати основою перспективної стратегії розвитку України в ХХІ ст.».
У зверненні до Римського клубу також відзначається, що успіх у запровадженні в Україні європейської моделі розвитку може мати надзвичайно глибокі, навіть революційні наслідки і для Росії. Повернення України до європейської сім’ї народів, більше того, досягнення успіху в переході на сучасні цивілізаційні рейки ХХІ століття, зокрема в сфері сталого (екологічно і соціально збалансованого) розвитку (sustainable development), порушить фундаментальне питання в самій Росії: чи може вона повторити шлях України? Саме тому нинішній авторитарний режим у Кремлі намагається будь-що блокувати процес євроінтеграції України, в тому числі вдається до всіх можливих засобів впливу на своїх партнерів у країнах ЄС, щоб запобігти підписанню Угоди про асоціацію.
Зазначене звернення підписали: Володимир Василенко — правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України в ЄС і НАТО (1992—1995) та в Раді ООН із прав людини (2006—2010); Іван Заєць — міністр екології та природних ресурсів (2000—2001), член РНБОУ (2000—2001), народний депутат України І, ІІ, ІІІ, IV, VI скликань; Сергій Квіт — президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Сергій Комісаренко — академік-секретар і член Президії НАНУ, віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань (1991— 992), Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великобританії (1992—1998); Юрій Костенко — міністр екології та ядерної безпеки (1992—1998), член РНБОУ (1994— 998), народний депутат України І, ІІ, ІІІ, IV, VI скликань; Ярослав Солтис — банкір, заступник голови правління Національного банку України (1998 — 2003); Юрій Щербак — перший міністр охорони навколишнього природного середовища України (1991—1992), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі (1992—1994), США (1994—1998) та Канаді (2000—2003); Ігор Юхновський — академік НАНУ, перший віце-прем’єр-міністр України (1992—1993), народний депутат України І, ІІ, ІІІ, IV скликань, в.о. голови Українського інституту національної пам’яті (2006—2010) та інші.
