Україну чекає «найжорсткіша фінансова криза», «ми
такої кризи не переживемо», заявив Президент Леонід Кучма позаминулої п’ятниці
на нараді з керівництвом Херсонської області.
Ті ж слова Президент без втоми повторював і весь минулий тиждень, зустрічаючись
з чиновниками Східної України.
Судячи з глобальності порушених Президентом тем, слова про кризу було
звернено передусім до слухачів у Києві. Адже саме тут, а точніше, у Верховній
Раді, вирішуватиметься питання, чи доживе фінансовий ринок країни до вересня.
Іншими словами, від того, чи приймуть поправки до державного бюджету на
1998 рік, залежать як рішення про поновлення співробітництва з МВФ, так
і долі правлячої верхівки. Таким чином, до 23 липня, початку роботи чергової
місії МВФ, або, в гіршому випадку, до кінця майбутнього тижня, закінчення
роботи місії, поправки до бюджету мають бути затверджені.
Тим часом, як повідомила агентству Українські новини голова бюджетного
комітету парламенту Юлія Тимошенко, «враховуючи обсяг необхідної підготовки,
я не думаю, що ми розглянемо їх на нинішній сесії». На думку пані Тимошенко,
до кінця першої сесії (24 липня) Верховна Рада не розглядатиме запропоновані
урядом зміни до закону про бюджет на 1998 рік. Натомість бюджетний комітет
впритул займеться підготовкою проекту постанови про Основні напрями бюджетної
політики на 1999 рік (бюджетної резолюції). За словами Юлії Тимошенко,
«Бюджетну резолюцію на 1999 рік буде винесено комітетом на розгляд сесії
Верховної Ради 21 липня».
Нагадаємо, Тимошенко репрезентує в Верховній Раді «Громада». Від нього
ж вона делегована для керівництва бюджетним комітетом. А оскільки «Громада»
є одним із непримиренних опонентів виконавчої влади, цілком можливо, що
вона блокуватиме оптимістичний сценарій відстрочки фінансової кризи. Утім,
не можна виключити й інший варіант розвитку подій: «влада» й «Громада»
прийдуть до прагматичного компромісу, тим паче, що в цьому значенні Кабінету
Пустовойтенка ще є чим «поступитися».
Перелік неприємних новин минулого тижня не обмежився незговірливістю
бюджетного комітету Верховної Ради. 14 липня міжнародне рейтингове агентство
Moody’s повідомило про зниження рейтингової оцінки для довгострокових позик
українського уряду. І хоч офіційні українські «коментатори» не схильні
драматизувати те, що сталося, зниження кредитного рейтингу однозначно не
здешевить зовнішніх позик України та не поліпшить її іміджу.
До речі, незалежні коментатори дотримуються іншої думки. У зв’язку з
переоцінкою кредитоспроможності України екс-міністр економіки Віктор Суслов
висловився за максимальне скорочення дефіциту бюджету та обсягів зовнішніх
запозичень. До того ж, він вважає за необхідне скоротити державні витрати
та прискорити приватизацію великих підприємств. Він також порекомендував
би надати НБУ право встановлювати порядок продажу валюти експортерам і
в разі погіршення ситуації на ринку ввести норму обов’язкового продажу
частини валютної виручки. «Відтепер Україні більше немає на що сподіватися,
крім власних ресурсів», — резюмував депутат.
Треба відзначити, що Віктор Суслов не самотній у своїх оцінках перспектив
фінансових взаємовідносин України із зовнішнім світом. Подібну точку зору
висловлюють практично всі іноземні консультанти уряду. За їхнім переконанням,
українські партнери цілком марно перебільшують значення іноземних інвестицій,
пов’язуючи з їхніми низькими обсягами економічний спад. Представницькі
конференції, семінари та «круглі столи», що відбулися упродовж кількох
останніх тижнів, з участю експертів Німецької консультативної групи з економіки,
Гарвардського інституту міжнародного розвитку та інших організацій були
єдині в своїх рекомендаціях: резерви зростання української економіки як
це не банально звучить, — у проведенні ринково орієнтованої економічної
політики.
Таким чином, висновок про те, що в Україні цілком можливе зростання
виробництва без інвестицій, може неприємно здивувати кабмінівських чиновників.
Кажучи без перебільшення, зникнення вимог створити сприятливий інвестиційний
клімат одночасно з капіталовкладеннями в інвестиційні оази може виявитися
не єдиним сюрпризом від іноземного інвестора. Зміна акцентів у західних
експертів спричинить перегляд критеріїв, згідно з якими ухвалюються політичні
рішення про співробітництво з діючим урядом. Зазначимо, що проблема вироблення
адекватних критеріїв оцінки економічної політики останнім часом всерйоз
стурбувала західних кредиторів. Справа в тому, що стандартні умови надання
міжнародних позик, зазвичай, не передбачають відстежування політекономічних
деталей ситуації в країні. Внаслідок цього, порушення фінансових домовленостей
(яке відбувається унаслідок зміни політичної кон’юнктури), часто фіксується
вже на тій стадії, коли економічні диспропорції набувають безповоротного
характеру, а зупинити фінансову кризу стає неможливо.
Щоб застрахуватися від непередбачених катастроф, які вже трапилися в
Азії й тепер очікуються в Україні та інших країнах, інвестори все частіше
вдаються до висунення неекономічних вимог. Таких, наприклад, як включення
до угоди пунктів про урегулювання швидкоплинних політичних конфліктів або
умов про попередні компроміси з політичними опонентами. І все ж, попри
щільну увагу зовнішнього світу до політичних негараздів країн, що потерпають
від фінансових проблем, жодна процедура не зможе врахувати таку невловиму
«матерію», як державний менеджмент.
До речі, рівно рік тому, 16 липня, Президент Леонід Кучма підписав указ
про призначення Валерія Пустовойтенка прем’єр-міністром країни. Зараз у
заслугу цьому уряду ставлять збереження «фінансової стабільності» та сім
десятих відсотка річного економічного зростання. Цікаво, якими будуть заслуги
особисто прем’єра вже місяць по тому, якщо МВФ, наприклад, відмовиться
підтримати нинішній стиль українського керівництва?
