Уперше Служба безпеки України оприлюднила архівні дані про зв’язки сіоністських партій з українськими націоналістами у 1947 році, а також знайшла докази того, як радянські спецслужби навмисно загострювали українсько-єврейські відносини у 40—50-х роках. Саме ці дані обговорили понад 50 провідних науковців України та Ізраїлю у рамках Міжнародного форуму «Проблеми історичної пам’яті та шляхи подолання негативних стереотипів в українсько-єврейських відносинах», який днями відбувся у столиці.
— Щоб унеможливити контакти між українцями та євреями, радянські спецслужби проводили відповідну інформаційну кампанію. Яскравим її прикладом є озвучення на початку 50-х років легенди про участь вояків батальйону «Нафтігаль» в антиєврейських акціях у 1941 році. Але ми знайшли цілу низку документів, які відтворюють шлях формування легенди, зокрема, те, як спецслужби шукали псевдосвідків, які могли б її довести. Так, вони знайшли 19 «очевидців», які підтверджували цю легенду, але насправді жоден з них не був на той час у Львові, а «свідками» вони стали тільки тому, що КГБ пообіцяло їм за це виїзд до Німеччини, — зазначив кандидат історичних наук, директор Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович. — І це не один доказ того, як радянські спецслужби навмисно розпалювали ворожнечу між українцями та євреями. Так, на початку 60-х років служби КГБ розіслали редакціям єврейських видань листівки, які закликали убити Ярослава Стецька і таким чином відомстити йому за тисячі жертв геноциду. Схожі листівки розсилалися і українським націоналістам — але із протилежним закликом. Також працівники СБУ знайшли низку документів про спільну боротьбу євреїв та українців зі сталінським режимом на території України. Серед них — листівки-звернення УПА до національних меншин, написані 1950 року, у яких закликали боротися за незалежність України. За словами пана В’ятровича, автором листівок був єврей Дубровський, який працював політичним консультантом в одного з командирів УПА.
— Ймовірно, ця листівка була початком інформаційної кампанії українського підпілля, спрямованої на зближення українців та євреїв у боротьбі з тоталітарним режимом, — продовжив Володимир В’ятрович. — Це якраз був час, коли радянська система розгортала масову антиєврейську кампанію. Про це свідчить і знайдена нами інформація із секретного підручника «Антисоветская деятельность еврейских националистов и борьба с ней органами государственной безопасности», виданий 1956 року.
Як переконані науковці, такі дані лише зайвий раз доводять, що в євреїв та українців лишилися як приємні, так і сумні сторінки спільної історії. За словами директора Українського інституту національної пам’яті Ігоря Юхновського, спільним випробуванням для обох народів стали роки Голодомору та Другої світової війни. Об’єднує нас і те, що українські лідери завжди виступали за рівні права усіх народів, серед них і єврейського, євреї діяли у складі Української повстанської армії, а в роки Центральної Ради було засновано Єврейську національну культурну автономію.
