Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах учора надіслав вітальну телеграму голові російського уряду Михайлу Касьянову у зв’язку з ратифікацією Верховною Радою України газових угод. За словами прем’єра, їх ратифікація українським парламентом дасть можливість провести на високому рівні засідання українсько-російської міждержавної комісії на початку грудня, а також зустрічі ділових кіл обох країн з участю президентів у середині грудня у Харкові.
Характеризуючи угоди, український прем’єр підкреслив, що в них вдалося акумулювати досвід усіх 10 років незалежності і максимально врахувати умови рівноправного і взаємовигідного партнерства. «Вдалося сформувати довгострокові, прозорі умови як стратегічної співпраці в ПЕК України і Росії, так і більш надійного захисту наших позицій України як держави, що є невід’ємною складовою енергетичної безпеки в Європі», — цитує Інтерфакс- Україна А.Кінаха.
Нагадаємо, що 15 листопада Верховна Рада ратифікувала три «газових» угоди з Російською Федерацією: між Кабінетом Міністрів України і урядом РФ «Про умови резервного постачання і оплати російського природного газу в Україну в 2001 році», про гарантії транзиту російського природного газу територією України, про додаткові заходи із забезпечення транзиту російського природного газу територією України.
Відповідно до першого з цих документів, узгоджений між сторонами газовий баланс України на 2001 рік становить 78 млрд. куб. метрів і забезпечується за рахунок власного видобутку, об’єму газу, що постачається ВАТ «Газпром» як оплата за транзит російського газу територією України, а також об’ємів, що отримуються Україною за іншими угодами. При виникненні дефіциту в узгодженому газовому балансі України російська сторона зобов’язується в 2001 році забезпечити резервне постачання природного газу в Україну в об’ємі, що не перевищує 5 млрд.куб.м (усього) і 1,5 млрд. куб. м газу на місяць за ціною $ 80 за 1 тис.куб.м. Платити за цією угодою Україна буде доларами США, а неоплачена частина, але не більше за 50% від загальної вартості отриманого газу, буде відноситися на держборг України перед РФ, відсотки за яким нараховуватимуться за ставкою LIBOR (для шестимісячних депозитів в доларах США) плюс маржа в розмірі 0,5% річних. З 24 січня майбутнього року відсотки будуть капіталізовані і включені до загальної суми боргових зобов’язань України у вигляді українських єврооблігацій (швидше за все це будуть облігації НАК «Нафтогаз України»), номінованих у доларах. На сьогодні на доповнення до вже зафіксованого боргу України перед РФ ($1401,419 млн., з першими виплатами «НАК Нафтогаз України» за єврооблігаціями 1 травня 2002 року) газовим відомствам двох країн доведеться звірити і остаточно оформити борг України, що складає, за словами голови «Нафтогазу України» Вадима Копилова, близько $30 млн.
На думку експертів «Дня», після ратифікації українсько-російських газових угод прем’єр-міністру варто було б привiтати насамперед себе, оскільки ще напередодні у Верховній Раді з рядів об’єднання «Наша Україна» (фракції НРУ, УНР і «Реформи- Конгрес»), а також фракції «Батьківщина» звучали голоси критиків цих угод. Так, голова профільного парламентського комітету Олександр Гудима висловив думку, що, незважаючи на те, що Росія є стратегічним партнером України, в газових проблемах вона «залишається агресивним елементом». І нагадав слова колишнього голови правління ВАТ «Газпром» Рема Вяхирєва про те, що Україна краде російський газ, а також про останні заяви прем’єра РФ Михайла Касьянова, що Україна зможе експортувати свій газ тільки після підписання двосторонніх угод, а також про встановлення митного збору на експорт українського газу. О.Гудима вважає, що Росія «давить» на Україну, примушуючи її «руками парламенту» створювати «дискримінаційні» умови. За його словами, останнім часом російський «Газпром» намагається прибрати головного оператора туркменського газу — компанію «Ітера» — з українського ринку і замінити її іншим оператором. У цьому випадку плата за транзит туркменського газу значно підніметься, заявив він.
Тим часом, агітуючи народних депутатів за ратифікацію газових угод, прем’єр відмітив, що вступ їх у силу дасть можливість продемонструвати світу, що «всі спроби будівництва ким би то не було нових газопроводів в обхід України є «політичним тиском» на Київ. Проте питання, мабуть, ще остаточно не зняте. Про це може свідчити заявлений на нараді 6 листопада (в Мінекономіки і європейської інтеграції за участю прем’єра) намір України чи то будувати, чи то брати участь в будівництві газопроводу «Схід — ЄС — транзит», для чого було створено спеціальну робочу групу.
