Мабуть, на цих виборах найдовший бюлетень по виборах до місцевих рад буде у киян. На депутатські місця в Київраді претендують 58 політичних сил. Було б логічно передбачити, що кожна з цих сил має своє бачення та програму розвитку Києва. Тим більше, що після парламентської реформи роль партій і місцевих рад значно зростає. Але якщо це бачення і є, то допитливому киянинові дізнатися про нього не просто. Не допоможе навіть інтернет. На сайтах політичних сил програми та списки кандидатів до Київради в більшості випадків відсутні — лише 12 блоків і партій розмістили свої списки на сайті столичного тервиборчкому. А для того, щоб вивідати програми партій, експертам довелося блукати вулицями й вишукувати їх в агітаторів. Про це повідомив на круглому столі, присвяченому виборам до Київради, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба.
В основному всі партії орієнтовані, передусім, на національні вибори, відзначив політолог. Мовляв, тут би з основною програмою розібратися, а з київською — вже як вийде. Так що найбільш «детальною» й насиченою цифрами виявилася програма партії «Європейська столиця», яка, як не важко здогадатися, йде лише в Київраду. В інших партій і блоків «із цифрами» не склалося. Скажімо, «Громадський актив Києва» тільки критикує набір позицій, а чіткої програми не пропонує, відзначив М. Лациба.
Проте блок Литвина пропонує цілий маніфест. «Ми — кияни» називається. Його головне значення: хто «ми» такі, і як добре, що ми зібралися. І головне посилання: Київ — це не просто столиця, а серце й душа України. Як мовиться, хто б заперечував? Але — що далі?
Приблизно в такому ж стилі написано й програму Народного Союзу «Наша Україна». На думку політолога Костянтина Матвієнка, ця програма є компіляцією примітивних лозунгів. «Можна собі уявити таке положення в програмі: «Київ — колиска української державності?» — наводить приклад політолог.
А загалом усі партійні програми дуже схожі, стверджують експерти. Практично всі політичні сили обіцяють заборонити неконтрольовані забудови й вирішити проблему транспорту. У доступному для огляду майбутньому.
Іще одна особливість київської виборчої кампанії, на думку учасників круглого столу, — цинізм. «Буквально вчора мені від блоку «Костенка—Плюща» вручили газету з таким закликом: «91% киян негативно ставляться до забудови історичної частини Києва. Кияни повинні мати право «вето» на такі дії чиновників», — розказує Максим Лациба. — І ось ми беремо виборчий список «Костенка—Плюща» до Київради: № 4 — депутат Київради Андрій Коблецький, фірма «Крон». Він «прославився» як один із найбільш жорстких забудовників столиці. На одному з його будівельних майданчиків навіть застосовувалися газові балончики проти незадоволених киян».
Іще один приклад — партія «Європейська столиця» Льва Парцхаладзе постійно закликає відкрито та прозоро інвентаризувати земельні ділянки в Києві. На думку Максима Лациби було б непогано, якби «Європейська столиця» й очолювана Л. Парцхаладзе компанія «XXI століття» для початку оприлюднили список своїх власних земельних ділянок. А то, мовляв, Микола Томенко скрізь говорить, що вони продаються на Лондонській біржі за мільйони доларів.
«Кияни позбавлені можливості зробити реальний вибір, вони не мають інформації про списки, про реальні програми і наміри», — констатує Максим Лациба. Проте час іще є. Виборцям треба наполягати на дискусіях із партіями, а кандидатам більше інформувати громадськість про свої позиції, вважають експерти.
Одним із провідних претендентів на місця до Київради, на думку експертів, є блок «Євген Марчук — «Єдність». «День» поцікавився думкою першого номера списку цього блоку до Київради, заступника мера Києва Володимира Ялового з приводу ходу виборчої кампанії в столиці.
КОМЕНТАР
Володимир ЯЛОВИЙ, лідер партії «Єдність», перший номер виборчого списку блоку «Євген Марчук — «Єдність» в Київраду:
— Сьогодні Київ знаходиться на економічному підйомі. Так, є певні проблеми в місті, але це проблеми його стрімкого розвитку, коли, скажімо, бюджет виріс у 8 разів. Взагалі критика, як кажуть, двигун прогресу, і вона, як повітря, потрібна будь-якій влади. Але сьогодні, мені здається, іде спроба усунути від влади ті сили, які працювали в останні роки в місті Києві. Комусь хочеться «взяти» столицю. Якщо до цих виборів Київ належав киянам — хай через цю владу, яка, можливо, робила певні помилки, і потім виправляла їх. Але після 26 березня є загроза, що місто вже киянам належати не буде, а перетвориться у власність політичних партій, фінансово-олігархічних кланів. Сьогодні вони маскуються під дуже привабливими лозунгами, ховаються за глянцем яскравих листівок і книжечок. І все це видається за громадську ініціативу киян... Я згоден із експертами, що киянам сьогодні важко зробити вибір. Іде PR-компанія: чим більше брехні, тим більше повірять.
