Під час жорсткого протистояння, що розгорнулося в парламенті останніми днями четвертої сесії навколо питання про спосіб виборів глави держави, сховалася в тінь інша проблема. Йдеться про перехід до суто пропорційної виборчої системи. Як випливає з розмови з одним з найактивніших представників депутатського об’єднання «Мажоритарник», народним депутатом Сергієм БИЧКОВИМ, парламентарії, обрані за мажоритарними округами, як і раніше, не бачать сенсу підтримувати пропорційний закон і сповнені рішучості відстоювати, як вони стверджують, «інтереси виборців».
— Метою створення міжфракційного об’єднання «Мажоритарник», до якого увійшли більш як 60 депутатів, було проголошено «захист інтересів виборців». Що криється за цією, скажімо так, універсальною формулою?
— Головною нашою метою є відстояти право українських громадян обирати до вищого законодавчого органу персонально відповідальних політиків. Так, ми вважаємо, що Україні поки що рано переходити до суто пропорційної системи виборів. Але не тому, що хтось із моїх колег боїться втратити своє крісло в сесійній залі. Якраз навпаки, ми прагнемо протидіяти перетворенню парламенту на елітний клуб з довічним депутатством його членів, що неминуче при запровадженні чистої «пропорціоналки». Тобто наша позиція прямо протилежна позиції тих депутатів, які хочуть навіки закріпитися в парламенті, не будучи ні за що відповідальними перед виборцем.
— Союзники більшості щодо підтримки політичної реформи — фракція КПУ — твердо заявили про намір пов’язати остаточне схвалення законопроекту про внесення змін до Основного Закону з ухваленням закону про пропорційну систему виборів.
— По-перше, ми не приймаємо ніяких ультиматумів, хоч би від якої політичної сили вони походили. По-друге, на моє глибоке переконання, якщо спитати сьогодні простих людей, у чому вони вбачають різницю між призначенням того чи іншого міністра парламентом, президентом або прем’єром, багато хто не зрозуміє, в чому суть питання. Людям це абсолютно байдуже, головне — щоб чиновники працювали ефективно. Це питання можна адресувати Кабінету Міністрів або парламенту — яких ще повноважень їм бракує для наведення ладу? Яка їм ще потрібна реформа, щоб розібратись iз ввіреними справами? У парламенті раз у раз відкладаються й переносяться засідання, раз у раз зривається розгляд найважливіших питань. Яка потрібна реформа, щоб припинити неподобство в сесійній залі?
— Останнім часом обговорюються варіанти знизити прохідний бар’єр для політичних сил, що беруть участь у виборах, до 3, 2, і навіть 1%. Ви готові до такого компромісу?
— Зниження прохідного бар’єра аж до 1% було б цілком доречним. Тому що внаслідок можливих маніпуляцій у виборчих комісіях можна залишити за бортом партії, кількість прихильників яких коливається в межах 4%. Однак я твердо переконаний, що нинішнє співвідношення мажоритарників і списочників — 50 на 50 — міняти не треба.
— Тобто ви не бачите ніяких реальних аргументів, які б схилили вас до підтримки пропорційної виборчої системи в Україні на нинішньому політичному етапі?
— У принципі, це питання можна було б винести на всенародний референдум. Однак саме по собі проведення референдуму здатне викликати додаткові ускладнення. Наприклад, комуністи можуть запропонувати винести на референдум питання про усунення інституту президентства, хтось ще — інші питання. Однак я щиро переконаний: конституційна реформа наш народ хвилює зараз набагато менше, ніж ті питання, які стоять на порядку денному Верховної Ради сотнями, але до яких ми ніяк не підійдемо через те, що парламент перманентно мітингує.
— Місяць-півтора тому деякі депутати-мажоритарники заявили про намір домагатися повернення до суто мажоритарної системи виборів. Чи є це позицією всього об’єднання «Мажоритарник?»
— Ні, це, скоріше, точка зору окремих депутатів. Я впевнений, що наших виборців влаштовує чинний закон. Їх більше не влаштовує те, що ми, їхні обранці, в повному обсязі отримуючи заробітну плату, освоюючи бюджет, виділений на утримання Верховної Ради, демонструємо, м’яко кажучи, не найвищу ефективність роботи.
