Днями у Верховній Раді було зареєстровано законопроект «Про парламентську опозицію». Документ став плодом двомісячної роботи представників антикризової коаліції та опозиції. Враховуючи той факт, що в розробці опозиційної «біблії» взяли участь представники всіх (за винятком комуністів) парламентських фракцій, можна передбачити, що закон, який регламентує роботу меншості, буде проголосовано.
Потрібно зазначити, що в даному проекті правляча більшість обіцяє опозиції багато які преференції. Проте в кожному випадку коаліціанти залишають зазор для маневру. Наприклад, голос опозиції при контролі бюджетних коштів може опинитися в меншості і, як наслідок, не мати впливу на загальну ухвалу. Що ж до посад у Рахунковій палаті чи у Вищій раді юстиції (у документі опозиції такі належать), то сторонам все одно доведеться домовлятися, оскільки ні більшість, ні опозиція не наберуть самостійно 300 голосів за своїх кандидатів, необхідних для їхнього затвердження в тому чи іншому кріслі.
Нагадаю, раніше в регламентному комітеті ВР було зареєстровано аж два документи, які регламентують діяльність опозиції. Один було розроблено Партією регіонів (Раїса Богатирьова), другий — БЮТ (Юлія Тимошенко). У результаті, щоб згладити гострі кути, було прийнято ухвалу створити робочу групу з підготовки узгодженого тексту закону, до якої ввійшли по чотири представники від БЮТ і ПР і по одному депутату від «Нашої України» та СПУ. Проте за основу був узятий текст закону, запропонований лідером БЮТ.
Потрібно зазначити, що суперечності між меншістю та більшістю виникли ще на початковій стадії — під час визначення процедури створення опозиції. У варіанті БЮТ передбачається, що учасниками опозиції можуть бути лише фракції загалом, а у ВР може бути декілька опозицій із рівними правами. Регіоналів і соціалістів таке формулювання влаштовувало. Але в ході роботи БЮТ несподівано змінив свою позицію і став відстоювати потребу створення єдиної опозиції. Ймовірно, що таким чином бютівці добровільно-примусово хотіли злитися з нашоукраїнцями, які, хоч і називають себе опозицією, але далеко не завжди голосують в унісон опозиційному БЮТу. Однак цю норму в проекті соратникам Тимошенко так і не вдалося відвоювати. В остаточному варіанті законопроекту про опозицію вказується, що її учасниками можуть бути не лише депутатські фракції, але й окремі депутати, які написали відповідні заяви.
Мабуть, з метою зняти напруженість у стосунках між двома опозиційними силами — БЮТ і НУ — з документа також було виключено термін «лідер опозиції». Таким чином, очевидно, функції лідера перейдуть до глави тіньового уряду, діяльності якого, до речі, присвячено окрему статтю законопроекту. У своєму початковому проекті бютівці пропонували надати право формування тіньового уряду тій опозиційній силі, яка набрала більше голосів на виборах (це, за результатами березневих виборів, — БЮТ). Проте, в кінцевому результаті з документа це положення було виключене.
Отже, згідно із законопроектом, тіньовий уряд протягом місяця з дня створення повинен надати альтернативний варіант програми розвитку країни. Глава тіньового уряду братиме участь у засіданнях Кабінету Міністрів і навіть дістане право на п’ятнадцятихвилинний виступ.
У проекті закону вказується, що фінансування діяльності парламентської опозиції здійснюватиметься за рахунок коштів, які виділяються з держбюджету на роботу ВР.
Потрібно зазначити, що значну частину проекту закону про опозицію присвячено розподілу посад між більшістю і меншістю в органах законодавчої та виконавчої влади. Передбачається, що в керівництві ВР парламентська опозиція може розраховувати на посади заступника голови і голів 12 із 26 парламентських комітетів, у тому числі з питань бюджету, енергетичної безпеки, регламенту та депутатської етики, законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, а також свободи слова та інформації. А в решті 14 комітетах представники опозиції займатимуть посади перших заступників. Меншості також дістануться посади глави Рахункової палати, його заступника, секретаря і чотирьох контролерів. Окрім того, якщо законопроект проголосують, опозиція матиме право брати участь у формуванні персонального складу ради НБУ, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а також Вищої ради юстиції.
Більше того, в разі прийняття законопроекту правляча коаліція позбавляється ряду ключових посад у органах виконавчої та законодавчої влади, наприклад голови бюджетного комітету ВР.
Враховуючи склад групи розробників законопроекту, розгляд якого може відбутися вже наступного пленарного тижня, цей документ цілком може набрати необхідні для його прийняття 226 голосів. А якщо комуністи, які не беруть участі в створенні «опозиційного» закону, відмовляться голосувати, їхній 21 голос все одно погоди не змінить.
