Минулого тижня майдан перед будівлею Дніпропетровської міськради з раннього ранку заповнили тисячі розбурханих городян. За попередніми оцінками міліції, близько 3,5 тис. осіб взяли участь у пікетуванні — переважно це були люди похилого віку, — перекривши рух транспорту на центральному проспекті міста.
Пікетники висували різні вимоги: погашення боргів із зарплати на підприємствах, притягнення до відповідальності «грабіжників вкладників». Але головною вимогою було повернути колишні тарифи на комунальні послуги. «Ні підвищенню цін!» — кричало з плакатів оточених червоними стягами, портретами Леніна і Сталіна (!). Вимога гранично конкретна: відмінити рішення міськвиконкому від 7 червня 2000 року про введення нових підвищених тарифів на тепло, гарячу і холодну воду.
Енерго- і водопостачання не дорожчало в обласному центрі з 1996 року. Тим дошкульніше різонув стрибок тарифів до 200% і більше в червні (при тому, що зарплата і пенсії залишилися на колишньому рівні).
Міськраді нічого не залишалося, як терміново внести питання про тарифи до порядку денного сесії, до початку роботи якої, власне, й було приурочено мітинг.
У сесійному залі міської ради пристрасті розгорілися чи не запекліші, ніж на вулиці. Абсолютно всі присутні — і міський голова Іван Куличенко, і службовцi виконкому, і депутати — були одностайні в одному: на пенсію 30,5 грн. і навіть 70 грн. жити неможливо, особливо при новому рівні комунальних тарифів, які перевищують платоспроможність більшості громадян. Але підходи до розв’язання проблеми були різними.
Група депутатів-комуністів внесла категоричну пропозицію: скасувати введені рішенням міськвиконкому тарифи. Абсолютно протилежну позицію відстоювали представники комунальних служб: «підвищення комунальних тарифів — єдина можливість зберегти міське господарство. При збереженні старих тарифів ніхто не зможе гарантувати підготовку міста до зими».
Позиція виконавчої влади, яку висловили міський голова Іван Куличенко і його заступник Анатолій Крупський, була ближчою до «золотої середини». Вони змалювали критичний стан в енергогосподарстві міста, який не залежить ні від міського голови, ні від міськради. Уряд і керівництво НАК «Нафтогаз України» вимагає стовідсоткової сплати за енергоносії. Умова жорстка: газ піде в Дніпропетровськ лише при стовідсотковій передоплаті. Місто споживає 600 тис. кубометрів газу на добу, а сплачує всього 136 тис. Газ у Дніпропетровськ зараз надходить по одній гілці діаметром 800 мм. Уночі напередодні сесії ціною неймовірних зусиль енергетикам вдалося уникнути зупинки мартенівського виробництва на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі.
Борги «Дніпротепломережі» становлять 400 млн. грн. 56 млн. за електроенергію заборгував Міськводоканал. Повертати тарифи до колишнього рівня — означає накопичувати до нескінченності збитки комунальних підприємств, розпрощатися з енергоносіями на зиму, зарплатою працівникам комунальної сфери.
Після довгих дискусій мер запропонував компромісний варіант: сесію поки що не закривати, рішення про підвищення тарифів призупинити і створити депутатську комісію, яка вирушить до Києва «оббивати пороги» ВР, Кабміну і НАК «Нафтогаз України». І тільки після повернення «ходоків» остаточно визначать ціни на комунальні послуги.
Потім, перекриваючи шум і рев натовпу, міський голова спробував донести до присутніх останнє рішення, але розбурханий народ нічого не чув — або не хотів чути, — дружно скандуючи «Геть!». Ніякі умовляння не діяли, розпалені демонстранти пропускати трамвай не хотіли, як і раніше перекриваючи головну транспортну артерію міста... (Реакція транспортників не примусила себе чекати. Менше ніж через тиждень міський голова заявив, що їхні збитки від дій організаторів мітингу підраховано, на черзі — звернення до суду).
Мітинг мав найширший резонанс в області. Починаючи з гарячих суперечок у тролейбусах і закінчуючи такими оригінальними заходами, як заборона міським головою відпусток для керівного складу бюджетних підприємств, котрі мають борги за енергоносії.
А тим часом «десант» повернувся зі столиці. Було проведено зустрічі з головою бюджетного комітету ВР Олександром Турчиновим і розмову з віце-прем’єром Юлією Тимошенко. Обумовлено ціни на газ — продаж газу в Дніпропетровську область обіцяно за ціною 231 грн. Досягнуто угоду і з реструктуризації боргів минулих років, які утворилися в комунальній енергетиці на перше січня 2000 року. Обговорювалися і настановні питання щодо тарифів на квартплату i комунальні послуги. Комісія ще раз вивчить реальне становище, перегляне нормативи і ціноутворення всіх комунальних підприємств. Тепер у цій роботі візьмуть участь усі бажаючі депутати місцевих рад. Затверджено мінімум газу 135 тис. кубометрів на добу. На жаль, це всього 20% від реальних потреб міста, яке вже кілька місяців бачить гарячу воду лише по вихідних, і то нерегулярно.
Крапку в проблемі ще не поставлено, і навряд чи це станеться найближчим часом. Звичайно, можна вимагати зниження будь- яких цін, але собівартість послуги від цього не зменшиться. Резерви фінансування «комуналки» за рахунок механічного підвищення тарифів вичерпано. Міняти треба не тарифи, а «пожираючу» ресурси систему.
