Лідер БЮТ Юлія Тимошенко, коментуючи на прес-конференції відставку Святослава Піскуна, була в ударі. Вона порадила наступному генпрокурору України не займатися висуненням обвинувачень на її адресу, оскільки це, мовляв, безперспективне заняття. «Якщо пригадати, то цією справою займався не тільки Піскун. Це естафета, яку передають із рук у руки всі прокурори України, оскільки їм вручають цю естафету. Я думаю, що скоро ми малюватимемо на фюзеляжі нашої політичної сили стільки зірок, скільки ми «кінчили» прокурорів... Піскун — це третя зірочка, другим був Обіход. Я не раджу новим прокурорам займатися цією справою, бо нам доведеться малювати нові зірки, а їм — шукати собі нову роботу», — сказала лідер БЮТ.
Президент України Леонід Кучма, за його словами, не збирається затягувати процес обрання нового Генерального прокурора України. Спілкуючись з пресою у Нетишині (Хмельницька область), де Президент перебував з робочою поїздкою, він відзначив, що вже розглядається ряд кандидатур на цю посаду, і «вже йде робочий процес у парламенті». Відповідаючи на запитання журналістів, Л. Кучма сказав, що звільнив Святослава Піскуна з посади генпрокурора «через надмірну політизацію роботи Генеральної прокуратури». «А цього не має бути», — сказав він. «Багато галасу і мало конкретних результатів. Це і є головна причина», — підкреслив Президент. Глава держави також відзначив, що останнім часом генпрокуратура робила багато заяв щодо розслідування резонансних справ. «Скільки часу пройшло, а крім заяв і обіцянок — нічого», — констатував Л. Кучма. Посилаючись на роботу подібних органів в інших країнах, Президент відзначив, що генеральні прокурори не часто з’являються на телеекранах, а «сидять і працюють». Він також сказав, що «дуже добре ставився до генпрокурора і завжди його підтримував». «Однак останнім часом склалося враження, що у нас не Генеральна прокуратура, а театр. Кожному роздано ролі, а головний режисер — Генеральний прокурор», — підсумував глава держави.
Як уже повідомлялося, звільнити С. Піскуна «за допущені серйозні порушення вимог чинного законодавства і за ганебні вчинки» главі держави порекомендував Координаційний комітет з боротьби з організованою злочинністю і корупцією при Президенті. Офіційні причини оприлюднили на брифінгу у прес-центрі президентської Адміністрації глава комітету Ольга Колінько і її заступник Валерій Цвігун — «надмірна політизація органу загалом», «створення власного політичного іміджу», «використання службового становища в особистих цілях», «перетворення генпрокуратури на бізнес- структуру» і т.д. Пригадали, якщо так можна висловитися, Святославу Піскуну і недавню заяву його заступника Віктора Шокіна про існування ще однієї «банди перевертнів», до складу якої ніби входять співробітники правоохоронних органів. На день раніше на спільній з главами СБУ і МВС Ігорем Смєшком і Миколою Білоконем прес-конференції тепер уже екс-прокурор дезавуював заяву свого заступника, уточнивши, що у того «язик пішов попереду справи»: мовляв, замість «генпрокуратурі достовірно відомо» потрібно було сказати «стало відомо зі свідчень підслідних». С. Піскун також висловив надію на те, що дане непорозуміння не перешкодить продовженню «ще більш плідної» міжвідомчої співпраці.
Надії не виправдалися: на тому ж брифінгу в АП член Координаційного комітету з боротьби з оргзлочинністю і корупцією, заступник глави СБУ Євген Сергієнко назвав методи взаємодії з правоохоронними органами, «які останнім часом впроваджує керівництво генпрокуратури», «ширмою і заграванням з суспільством, метою якого є прикриття своєї непрофесійної роботи і зловживань». Що ж до арешту і смерті Юрія Вередюка, який звинувачувався, а пізніше його було визнано невинним у вбивстві журналіста Ігоря Александрова, то тут, на думку заступника глави Координаційного комітету Валерія Цвігуна, і зовсім «попахує 1937 роком». «За ці дії винуваті мають нести відповідальність», — підкреслив В. Цвігун.
Логічним і «досить передбачуваним» в умовах, коли генпрокуратура «не забезпечує законність, а робить політичні акценти», вважає відставку С. Піскуна і координатор парламентської більшості Степан Гавриш. Нагадаємо, що добро на призначення Святослава Пiскуна генпрокурором 4 липня 2002 року дали 347 (!) народних обранців.
До чого привело виконання Святославом Пiскуном даної ним з парламентської трибуни обіцянки переглянути «застарілі» підходи до діяльності генпрокуратури? Коли буде розкрито ті резонансні справи, які вже стільки місяців хвилюють суспільство? Чи можна сьогодні говорити про координацію зусиль вітчизняних «силових» структур? Хто і чому має шанси стати наступником С. Пiскуна? За оцінками і прогнозами «День» звернувся до експертів.
