Начальник управління військової контррозвідки ФСБ генерал-полковник Олексій Моляков заявив, що Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії готова взяти на себе контррозвідувальне забезпечення російської частини флоту, що базується в Україні. Про це з посиланням на російські джерела повідомило інформаційне агентство УНІАН. Передумовою такої співпраці, за словами генерала, має бути вирішення цього питання на міжурядовому рівні.
Шеф російської контррозвідки генерал Олексій Моляков повідомив також, що ФСБ вже підготувала проект відповідної угоди, яка передбачає взаємодію з СБУ у питаннях забезпечення безпеки флоту. Подібна оперативність є найкращим свідченням зацікавленості саме російської сторони.
Після підписання документів із остаточного розподілу ЧФ і визначення статусу російських військ на території України з Москви почали лунати голоси, що задля правового та соціального захисту моряків-чорнофлотців потрібно розробити правову базу, яка регламентуватиме роботу на українській території російських військових прокуратур, судів, і, ясна річ, контррозвідки. Усі ці структури, як аргументує російська сторона, охоплюються поняттям "флот", бо пов`язані з його нормальною життєдіяльністю. Свого часу російські генерали так само пояснювали необхідність приналежності низки військових частин, учбових закладів і навіть самого ЧФ до стратегічних ядерних сил, що підпорядковувалися Москві.
Проте коли заходить мова про контррозвідку, то тут справа особлива. Вже екс-міністр оборони Росії Ігор Родіонов якось пояснював українському колезі Олександру Кузьмуку неможливість базування штабів флотів двох країн у Севастополі, серед іншого, і тому, що це викличе конфлікт між двома контррозвідками. Нині, коли документи з ЧФ підписані, про це росіяни вже не згадують, а навпаки - пропонують співпрацю. Хоча відомо, що згідно з чинним законодавством Росії, ФСБ, до складу якої структурно входить контррозвідка, використовує у своїй діяльності агентурно-оперативні методи роботи. Йдеться про використання осіб, що таємно, добровільно або примусово, на постійній або тимчасовій основі виконують доручення спецслужб, не будучи їхніми кадровими співробітниками. Якщо контррозвідка ФСБ отримає легальну можливість діяти на території Україні (зробимо таке припущення), то навряд чи слід очікувати, що заради цього спецслужба відмовиться від перевіреного стилю роботи. І тоді досить сумнівним виглядатиме продуктивність уже укладених домовленостей між ФСБ та СБУ не діяти на території країни сусіда. До того ж, і в ФСБ, здається, зацікавлені в тому, аби певні речі залишалися невідомими для колег із держави-стратегічного партнера Росії, бо як інакше сприймати твердження шефа військової контррозвідки генерала Олексія Молякова про те, що, як повідомило УНІАН, нині для ФСБ: "актуальною є проблема офіцерів особливих відділів ЧФ, що склали присягу Україні й перейшли у Службу безпеки України".
До заяв з боку росіян, що їм начебто бракує можливостей для діяльності власних спецорганів на ЧФ, ставлення української сторони нещодавно висловив у газеті "Флот України" військовий прокурор ВМСУ та ЧФ полковник Петро Коваль, який очолює таку структуру, котра поки що існує, як об`єднана військова прокуратура: "Російський флот, що базується в Криму, повинен мати свій правоохоронний орган, проте ні в якому разі не на території України. Неприпустимо, аби в Севастополі знаходилася російська контррозвідка, прокуратура та військовий суд". Здається, українські військові в Криму вже зробили висновки з того, що під час розподілу ЧФ СРСР і в процесі визначення умов перебування російських військ на території країни офіційний Київ не наполягав, а отже і не домігся виводу сил та засобів головного розвідуправління ГШ ЗС РФ зі своєї території з усіма специфічними наслідками такого сусідства. Адже відома істина - є розвідки дружніх держав, проте не існує дружніх розвідок.
Не виключено, що і в подальшому Росія буде активно роздмухувати питання про контррозвідку, прокуратури та суду ЧФ як такі, що потребують негайного вирішення. У російських мас-медіа навіть представники Управління справами МО РФ висловились за те, що для нормальної роботи правоохоронних органів на ЧФ необхідно підписати договір на рівні президентів, який буде враховувати специфіку чинних законодавств України та Росії. Хоча де-юре військові з міноборони начебто не мають не мають жодного стосунку до діяльності ФСБ.
Важко прогнозувати, чи буде незмінною позиція української сторони, бо підхід офіційних посадових осіб країни до цього питання залишається невідомим. Хоча відомо, що той, хто розпочав добре підготовлену атаку першим, часом має більше шансів на успіх...
