Водночас багато депутатів вважають, що уникнути фальсифікацій
взагалі — утопічна ідея. На прохання «Дня» думками з цього питання поділився
перший всенародно обраний президент України Леонід КРАВЧУК:
— Будемо говорити відверто: зовсім уникнути фальсифікацій
неможливо. Можна говорити про мінімізацію фальсифікацій. Це буде залежати
від розділу Закону «Організація виборів». Йдеться про кількість округів,
права спостерігачів, контроль з боку партій, заборону втручатися владним
структурам.
Хоча зовсім участі влади уникнути неможливо. Наприклад,
громадський порядок під час виборів забезпечує міліція. Дружина ж цього
не зробить! Це вже втручання влади. А от там, де йде голосування та підрахунок
голосів, — має бути громадський контроль, прозора структура спостереження.
Головне — бажання.
А уникнути фальсифікацій взагалі просто неможливо при такій
кількості виборців. Їх 38 мільйонів, приходить, як правило, 28-29. Завжди
кажуть, не треба допускати більше 2% фальсифікації. Тоді можна вважати,
що вибори пройшли нормально. А більше 5% — це вже серйозно!
До речі, фальсифікації можливі не лише з боку влади, а
й окремими кандидатами. Коли якийсь кандидат має підтримку в окремому регіоні,
там теж можлива фальсифікація на його користь.
— Як ви ставитесь до давнiх версій деяких ЗМІ, що результати
минулих президентських виборів сфальсифіковано не на вашу користь?
— У мене немає доказів, що так було. Багато що в нашому
житті кажуть і пишуть, а в багатьох випадках це не підтверджується. По-друге,
я знаю, що на виборах завжди є якась частка фальсифікацій. Будь-яка метушня
щодо цього не додасть авторитету ні владі, ні мені, як людині, яка програла.
Буде тільки загострення ситуації, а офіційні результати не зміняться. До
речі, президентом був я, і в мене було більше влади, ніж у Кучми. Тож вони
теж говорили про фальсифікації і з мого боку.
Тема наступних президентських виборів тісно пов’язана з
іншою, яка недавно стала актуальною, темою — референдуму про депутатську
недоторканність, про необхідність якого заявив недавно Президент. Ясна
річ, позитивний для адміністрації результат референдуму серйозно вплинув
би на результати виборів, хоча б тому, що більшість потенційних конкурентів
Кучми зосереджена у ВР. Утім, більшість спостерігачів вважають, що ніякого
референдуму не буде, і сприймають цю ідею як тиск на парламент. І все-таки
ідея Президента викликала живу реакцію політиків і навіть такий обережний
полiтик, як Кравчук, зробив заяву про те, що парламент може відреагувати
на президентський референдум імпічментом, чим, у свою чергу, викликав коментарі,
наведені нижче.
Віктор ОМЕЛИЧ («Громада»):
— Я вважаю, що такий розвиток подій, про який заявив Л.Кравчук,
навіть більше ніж реальний. Більше того, якщо Президент дуже багато говоритиме
про скасування депутатської недоторканності, то в такому випадку ми ініціюватимемо
імпічмент, позаяк годі шукати винних у парламенті.
Роман ЗВАРИЧ (Рух):
— Такий розвиток подій цілком нереальний. Механізм імпічменту
такий складний, що реалізувати його практично неможливо: по-перше, для
цього потрібна експертиза Конституційного Суду, а найголовніше, потрібно
отримати висновок Верховного суду про те, що Президент України скоїв злочин,
який можна оцінити як державну зраду. У такому випадку генеральний прокурор
зобов’язаний порушити кримінальну справу проти Президента, котрий має недоторканність.
Я вже не кажу про політичний чинник, який вимагає, аби ВР 2/3 складу проголосувала
за це. І чи доцільно за рік до нових президентських виборів проводити таку
ініціативу, якщо висновок про діяльність Л.Кучми зробить у жовтні 99-го
сам народ.
Анатолій МАТВІЄНКО (НДП):
— Я загалом не ставив би ці питання в один логічний ряд
і тим паче, не зв’язував би це питання прямо з Президентом. Проте я вважаю,
що проблема часткових обмежень депутатської недоторканності актуальна.
Ми виступаємо за те, аби поставити це питання в порядок денний, і НДП ініціювала
збирання підписів громадян відносно цієї проблеми.
№214 07.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
