Наприкінці липня 1998р. політичні баталії за присутність у Центрі розпочалися. «В прицілі» численних ЗМІ опинилася Черкащина — з інтервалом у 24 години область відвідали прем’єр Пустовойтенко (29 липня) та спікер Ткаченко (30 липня). Обидва візитери пильно цікавилися станом справ у агропромисловому комплексі й, ніби змагаючись, один поперед одного роздавали хліборобам щедрі обіцянки.
Прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко, лідер пропрезидентської НДП, обрав Черкаську область «стартовим майданчиком для запуску вітчизняної економіки». У ході поїздки Валерій Павлович, немало подивувавшись з унікальних кліматичних умов та родючих чорноземів краю і майже нульової їх віддачі (за багатьма показниками виробництва сільгосппродукції область пасе задніх, натомість має купу несплачених боргів), дав доручення своїм службам негайно розробити державну програму розвитку Черкащини на 1999 рік.
Модель господарювання, яку тут збираються апробовувати, колись має стати взірцем для інших регіонів. А поки що, «куючи залізо, доки воно тепле», голова облдержадміністрації Анатолій Даниленко домігся від Валерія Пустовойтенка чи не найголовнішого — обіцянки, що в рамках програми з держрезерву для області буде виділено достатню кількість пального та міндобрив. Адже Черкащині далі скочуватися нікуди. 1988 року область здала в державні засіки 2,4 млн. тонн зерна, а торік — лише 750 тис. тонн, 10 років тому було вироблено 293 тис. тонн м’яса, за шість місяців 1998-го ледве 60 тис. тонн.
Чому Олександр Ткаченко присвятив свій перший робочий візит як Голова Верховної Ради Черкащині здогадатися неважко — область є зоною його власних життєвих інтересів: тут він, після зміщення з посади міністра сільського господарства, заснував славнозвісну агропромислову асоціацію «Земля і люди», тут його обрали народним депутатом, зрештою, тут, у невеличкому містечку Шполі, він народився. І хоча Голова ВР заздалегідь відхрестився від «престолу», проте в обіцянках, які лунали з його вуст на неозорих ланах Черкащини, вчувався явно «царський» розмах. Вочевидь, Леонід Кучма, обнадіявши селян єдиним податком, зарано спочив на лаврах. Бо Олександр Ткаченко збирається той податок узагалі... скасувати. І не лише для Черкаської області, яка претендує на статус вільної економічної зони, а для всіх сільськогосподарських виробників країни. Він сказав: «Агропромисловий комплекс сьогодні якщо не зруйнований, то на грані того», відтак для селян потрібно оголосити трирічні податкові канікули і звільнити їх від усіх видів оподаткування окрім пенсійного збору.
На думку спостерігачів, голова Черкаської облдержадміністрації Анатолій Даниленко, вдало маневруючи поміж політичними флагманами, буде послідовно домагатися для області особливого економічного статусу, який дасть змогу виборсатися з кризи. Що ж до того, на чиєму боці симпатії голови-реформатора, то про них він висловився досить чітко під час недавньої зустрічі з представниками політичних партій області, частина з яких пропонувала йому свою підтримку: «Мене не треба підтримувати — я не каліка. Давайте ліпше разом працювати». Ця фраза була адресована конкретно керівникові черкаської обласної організації НДП Олегові Пустовойту — однак не як партійному вождеві, а як кандидатові економічних наук.
