— У повідомленні інформагентства є такий абзац: «Дані
соціологічних опитувань свідчать, що команди деяких претендентів під час
збирання підписів користувалися базами даних про виборців. Таку думку в
середу в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна висловив президент соціологічної
служби «СОЦІС-Геллап» Микола Чурилов». Миколо Миколайовичу, які саме дані
і яким чином про це свідчать? Адже фактично це твердження, що підписи фальсифіковано.
Які соціологічні методики дозволяють робити висновки, рівнозначні почеркознавчій
експертизі?
— Ми просили людей відповісти, чи ставили вони взагалі
підписи. Там ціла методика була. Є дані, що тільки 29% із загального числа
дорослих виборців поставили свої підписи на підписних листах. І ми попросили
пригадати, за кого вони ставили підписи. І приблизно вийшла ось така картина,
як Інтерфакс-Україна дає: що за Кучму більше як 3 мільйони, за Симоненка
— 2,4, за Вітренко — 1,6, за Марчука — 1,2 тощо. У загальному результаті
переводимо на всю генеральну сукупність — виходить, що було зібрано близько
13 мільйонів підписів.
— А наскільки правомірне перенесення результатів цього
опитування на генеральну сукупність (тобто всіх виборців країни. — Ред.)?
Адже це правомірно, коли досліджуються настрої, погляди, уподобання...
— Ні, не тільки. Ви знаєте, ми маркетингова компанія. Ми
за вибірковими сукупностями також проводимо опитування, хто які продукти
споживає, а потім розраховуємо обсяг ринку за тими чи іншими товарами.
Це ми маємо повне право робити. Ця методика на послуги, як мовиться, в
принципі еквівалентна.
— Запитання щодо цифр, даних у тексті: «Згідно з дослідженнями,
в кампанії із збирання підписів узяло участь 11 млн. 138 тис. чоловік (29,31%
опитаних). Як тоді підрахувати, скільки ж ви опитали? Адже виходить близько
38 мільйонів.
— Там не дуже конкретно написано. Ми опитали 2400 чоловік
по Україні.
— А в іншому повідомленні того ж дня Інтерфакс-Україна
дає 1200 опитаних. Це де мовиться про ваше дослідження, хто реально може
претендувати на пост президента. (За даними «СОЦІС-Геллап», тільки Кучма,
Вітренко, Симоненко. — Ред.).
— Це інше наше опитування — омнібус, в якому ми опитували
1200 чоловік. Це два різних дослідження. Не плутайте, Валентине Івановичу.
— Іще одна цитата: «Дані опитування свідчать, що тільки
команди чотирьох претендентів — Наталі Вітренко, Леоніда Кучми, Олександра
Мороза і Петра Симоненка — реально проводили збирання підписів».
— Ну, це так свідчать наші опитування.
— Гаразд. І ви розрахували: за Кучму — 3 мільйони 110
тисяч...
— Так, згідно з даними нашого опитування.
— Тобто, розрахунок проводився яким чином? Опитали 2400
і перенесли результати на все населення республіки?
— Так, як мовиться, з усіма помилками (маються на увазі,
очевидно, так звані «помилки вибірки», зумовлені співвідношенням опитаних
і всього населення республіки, точніше, всіх виборців. — Ред. ).
— Далі ви кажете: «Соціологи забезпечили повну репрезентацію
сiльських регіонів країни, в тому числі віддалених від районних центрів».
Що, також зробили репрезентативну вибірку по селах і перенесли на все населення
сільської місцевості?
— Так, у цьому випадку ми врахували наші попередні помилки...
Ми проводили опитування в сільській місцевості, але особливих обмежень
не ставили. Близькі до міст сільські поселення досить урбанізовані. Тому
тепер ми використовуємо таку методику: опитуємо сільські населені пункти
за межею 20 км від міста.
— Скажіть, Миколо Миколайовичу, а чи за цією методикою
було розраховано таку цифру: «Згідно з даними опитування, кілька претендентів
набрали менше ніж 1 млн. підписів на свою підтримку. За екс-прем'єра Євгена
Марчука підписалося тільки 809 тис. чоловік (2,13 %), за лідера Руху Геннадія
Удовенка — 680 тис. чоловік (1,79 %), за спікера Верховної Ради Олександра
Ткаченка — 490 тис. чоловік (1,29 %). Це за цією ж методикою: опитали 2400
і перенесли на всю республіку?
— Так.
— Ага... Тоді в мене таке запитання. Ви твердите: «не
можу сказати, що ці результати мають якусь юридичну силу...» А ви не думаєте,
що ваша заява може мати юридичні наслідки? З боку конкретних кандидатів
та їхніх штабів, про які ви фактично ведете мову, що вони не зібрали мільйона
голосів? Отже, тоді фальсифікували...
— Я вам наводжу в цій ситуації дані нашого опитування.
— А наслідки з боку міжнародних організацій, що стежать
за дотриманням писаних і неписаних правил у соціології?
— А в чому конкретно порушення в цій ситуації?
— Усе-таки вважаю, що не можна результат, отриманий
у ході опитування 2400 чоловік, переносити на всіх виборців. (В Україні
їх 38 млн. чоловік. — Ред.).
— Можемо зробити. Якщо ви трошки знайомі з соціологією,
то результати опитування вибіркової сукупності зобов'язані перенести на
генеральну сукупність...
— Коли йдеться про настрої, погляди...
— Не тільки... Ви трошки забуваєте, що коли ми розраховуємо
наші медіа-дослідження, ми визначаємо за нашими рейтингами, яка приблизно
аудиторія тієї чи іншої газети, журналу, телепрограми.
— Миколо Миколайовичу, адже в законі про вибори як обумовлено:
кандидат повинен зібрати не менше ніж 1 мільйон голосів — і перераховано,
в якій кількості областей (не менш ніж в 2/3 областей і не менше ніж 30
тис. підписів у кожній із них. — Ред.). І він міг зібрати ці голоси в певній
області в двох районах, а ви могли потрапити зі своїм опитуваннями в інші
райони.
— Цілком можливо.
— Проте ви ж зробили висновки, що преденденти не зібрали
потрібної кількості підписів...
— Я категорично не стверджую. Я кажу, що результати примушують
задуматися.
— Цитую: «Дані соціологічних опитувань свідчать, що
команди деяких претендентів під час збирання підписів користувалися базами
даних про виборців». Попередній абзац: «Соціологи ставлять під сумнів достовірність
даних про збирання підписів на підтримку претендентів...»
— Там Інтерфакс забув одну важливу деталь: що 8 претендентів,
які залишилися, не перераховані в цьому списку, набрали всього-на-всього
790 тис. підписів. Так ось про тих я і кажу.
— Так, але ж певні прізвища (Марчук, Удовенко, Ткаченко.
— Ред.) наведено в цьому контексті. Або, наприклад, коли подається, що
11 млн. 138 тис. — це 29, 31% опитаних, то пересічний читач робить підрахунок
і отримує, скільки мiльйонiв опитаних усього? 38 мільйонів? А внизу маленька
виноска: опитано 2400 чоловік. Манера подачі матеріалу!
— Це не моя манера подачі. Це Інтерфаксу манера подачі.
Я несу відповідальності за ті цифри, які я передав Інтерфаксу. Як він їх
інтерпретує — це питання, як мовиться, до Інтерфаксу...
ВІД СОЦІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ «Дня»
У тексті вживаються терміни «вибіркова сукупність», «генеральна
сукупність», значення яких зі змісту бесіди значною мірою зрозуміле. Пояснимо
лише, що суть полеміки між кореспондентом «Дня» і керівником фірми «СОЦІС-Геллап»
ось у чому. Чи можна, опитавши 2400 чоловік (які за основними соціально-демографічними
показниками відповідають населенню всієї республіки), отримані відсотки
переносити на всіх виборців? Тобто, якщо в ході опитування отримано, що,
наприклад, на підтримку О. Ткаченка підписалося 1,29% з 2400 опитаних,
взяти загальну кількість виборців в Україні, помножити на цей відсоток
і отримати 490 тис. «підписантів». І на основі цього засумніватися в підписних
листах, зареєстрованих Центрвиборчкомом?!
Дати методологічну оцінку отриманим сенсаційним результатам
ми попросили кількох відомих соціологів.
