Українська народна партія — масова та самодостатня політична сила. Здається, саме на таке враження були розраховані тональність та антураж VI з'їзду УНП, який пройшов минулої суботи в столичному Палаці «Україна». Явне домінування в оформленні синього (який, виявляється, є партійним кольором УНП), наводило на думку, що партія не збирається губитися в помаранчевому морі прихильників Президента. Згодом, після прослуховування основних виступів, почало здаватися, що, крім іншого, синім Українська народна партія дипломатично просигналізувала незадоволення політикою новообраного глави держави та його оточення.
Оскільки з'їзд УНП пройшов всього через тиждень після зборів її одвічного конкурента — НРУ, важко утриматися від аналогій. По кількості та рангу присутніх іноземних диппредставників та делегатів зарубіжних партій Рух був явно попереду. А от щодо участі преси — безсумнівна перевага за УНП. Кулуарами з'їзду рискали з півсотні служителів «четвертої влади». Можливо, зіграло роль очікування сенсаційних заяв від обділених посадами глави партії Юрія Костенка та ряду його амбіційних соратників. А може, справа просто в непоганій роботі прес- служби УНП. Крім того, був ще й концерт Святослава Вакарчука на завершення з'їзду — принада, краща за будь-який фуршет.
Поздоровленням з перемогою на виборах в доповіді лідера партії та решти виступаючих було відведено мінімальне місце. Такого урочистого піднесення у зв'язку з приходом до влади, як на рухівському з'їзді, не відчувалося. При цьому Костенко доволі детально зупинився на заслугах своєї партії в передвиборній агітації та в організації голосування, підсумувавши, що ефективність агітації в тих областях, де за справу відповідала його партія, була вищою, ніж у регіонах, де керували представники інших партій коаліції. Далі глава УНП більше натяками, ніж прямими заявами, висловив незадоволення тим, як був поцінований вклад УНП в загальну перемогу. Юрій Костенко сказав, що членам УНП наразі не слід піддаватися настроям на кшталт «За що боролись?!» «Віктор Ющенко — не наш партійний кандидат, — нагадав соратникам Костенко. — До того ж, боролися ми не за посади, а за перемогу демократії, за право народу обирати собі владу, — наголосив він. — Цієї мети досягнуто. А відтак, якщо призначені Президентом Ющенком посадовці не виправдають покладених на них сподівань, — усього через рік нові вибори, і народ переобере владу на всіх рівнях», — переконаний Костенко. «Давайте не ображатися, а працювати. Все в наших руках» — приблизно так можна коротко сформулювати месідж, даний лідером УНП рядовим партійцям.
З'їзд УНП, як і НРУ, одержав привітання від Президента, яке зачитав новопризначений заступник держсекретаря Маркіян Лубківський, з привітаннями виступив й екс-голова НРУ Геннадій Удовенко. Як і можна було сподіватися, подібно до минулого з'їзду УНП (тоді ще УНР), пан Удовенко закликав «братів рухівців» об'єднуватися. Крім того, поважний гість спробував було захистити Президента Віктора Ющенка від критики за прийняті рішення. Мовляв, тільки десь щось у державі не так вийшло, відразу всі виставляють претензії Президенту, а це означає, що «контрреволюція не спить». Закінчивши виступ, Геннадій Йосипович спішно покинув трибуну, наче тікаючи від реакції зали. Юрію Костенку, аби подякувати гостю, довелося його майже бігом наздоганяти.
З питанням про «контрреволюцію» вирішив розібратися «отець-засновник» Руху, а нині — один із лідерів УНП Іван Драч. Назвавши себе «контрреволюціонером», пан Драч значно пряміше, аніж лідер партії Костенко, виставив рахунки Президенту. «У регіоні, де губернатор соціаліст, ми при владі чи в опозиції?» — задався він питанням під схвальний гул залу. «Так, ми не боролися за посади. Але тим більше ми не боролися за посади для Мороза!» — ще суворіше заявив Іван Драч. І схоже, попав у «яблучко». Тритисячний зал буквально вибухнув оваціями. Далі Драч висловив побажання, щоб не Костенко поспішав на зустріч із Президентом Ющенком, а держсекретар Олександр Зінченко «три дні шукав Костенка, тому що Ющенко з ним хотів би зустрітися!». Іван Драч закликав захищати свою партію та її ідеологічні засади, тиснучи «й на Президента, й на прем'єра». На парламентські вибори УНП має йти самостійною дорогою, створювати свою фракцію й не боятися, переконаний Драч. «Бо ми — стотисячна партія», — сказав він. Судячи з бурхливих оплесків, саме така «програма» була найбільше до душі делегатам з'їзду УНП. Іван Драч також запропонував створити міністерство впровадження української мови й духовності.
З ентузіазмом зустріли присутні й ідеї народного депутата Олександра Гудими, який запропонував депутатам від УНП у парламенті забезпечити обрання Юрія Костенка віце-спікером на місце Олександра Зінченка, а після виборів 2006 року — домогтися для свого партійного лідера посади прем'єр-міністра або спікера...
Цікаві програмні пропозиції стосовно зовнішньої політики прозвучали з уст Антона Бутейка. За його словами, треба, аби українці усвідомили, що Україна не лише «не Росія», але й не Швейцарія, яка в силу свого економічного та політичного благополуччя може собі дозволити десятиліттями розмірковувати, чи приєднуватися навіть до ООН. Україні, вважає Бутейко, слід рішуче визначитися щодо вступу в євроатлантичні структури, зокрема — в НАТО, членство в якому, на думку кар'єрного дипломата, є для нас не самоціллю, а засобом реалізації цілей демократі та добробуту.
Попри невдоволені вигуки з «гальорки» двох чи трьох делегатів (начебто з Рівненської області), до списку для голосування по обранню голови партії був включений лише один кандидат. Тобто — діючий голова партії Юрій Костенко, якого успішно переобрали. Крім того, першим заступником голови було обрано Івана Зайця, заступниками — В'ячеслава Кириленка, Олександра Слободяна, Антона Бутейка, Олександра Гудиму, Богдана Соколовського й Олександра Мусіюка. З'їзд також ухвалив ряд заяв, поміж яких — з приводу використання нафтопроводу Одеса — Броди, у якій міститься вимога до уряду скасувати рішення про реверс, про ситуацію в сільському господарстві з вимогою розслідування зловживань колишньої влади, про становище у сфері ЗМІ, про прийняття закону про надання статусу учасників бойових дій всім учасникам національно-визвольного руху під час Другої світової війни тощо.
А під час спілкування з керівництвом партії в кулуарах з'їзду журналістів найбільше цікавило питання, як саме УНП збирається йти на парламентські вибори. На що її голова Юрій Костенко пояснив: або в блоці з ідеологічно спорідненими силами, або, не виключено, й самостійно. Але — аж ніяк не в складі єдиної партії, яка створюється на базі блоку «Наша Україна».
Незадоволення в розмові з кореспондентом «Дня» пан Костенко висловив відносно «політичних торгів», які ведуться політичними гравцями нової влади:
— Я як заступник Віктора Ющенка по блоку рік вів переговори і з Юлією Тимошенко, і з Олександром Морозом щодо їхньої участі в коаліції. Якщо Тимошенко відразу сказала, що хоче йти на вибори разом із Ющенком і сформувала свої вимоги, то Мороз до останнього, майже до самої помаранчевої революції, працював в іншому таборі — проти Ющенка. Як політик я допускаю, що в уряді можуть бути різні за ідеологією політичні сили. Але працювати такому урядові буде дуже й дуже важко. Хотів би наголосити — час таких політичних торгів минає.
— Нещодавно Олександр Мороз виступив з досить різкими вимогами до влади...
— Тобто сам до себе?
— Як ви це оцінюєте?
— Я думаю, Мороз просто ще не увійшов у роль голови партії влади. Він забуває, що він — вже не опозиція, а сам представляє владу. А за владні дії треба брати на себе відповідальність, а не критикувати.
— Те, що партактив УНП не задоволений отриманими кадровими призначеннями, чути зі слів майже кожного виступаючого на з'їзді, не говорячи вже про кулуарні розмови. Як глава партії ви щось робитимете найближчим часом, аби виправити ситуацію?
— Я не тільки буду, але й роблю все можливе, щоб УНП отримала важелі впливу на ключові галузі державної політики. Серед таких пріоритетів є соціальна політика. До тих пір, поки зростання економіки не відчує пенсіонер, це все залишиться на папері. Ми взяли дуже складне міністерство. Але щоб наш міністр міг ефективно працювати, ми впливатимемо на формування економічної політики, без чого неможливо забезпечити соціальне зростання. Місцеві органи влади — це не тільки два наших партійці — голови обласних адміністрацій, а ще й понад десять голів обласних адміністрацій, які чудово знають, що в області, якщо не буде політичної підтримки з боку УНП, їм працювати буде дуже важко. Тому вони йдуть на співпрацю з нашою партією, й наші члени партії очолюватимуть відповідні установи в системі державної влади. І останнє. Як партія, яка протягом багатьох років займалася енергетичною безпекою, ми будемо відстоювати наше право впливати на енергетичну політику. Заява про відновлення роботи нафтотранспортного коридору Одеса — Броди в аверсному напрямку — лише початок. Ми будемо на політичному рівні, в уряді, у Верховній Раді сприяти тому, щоб енергетична безпека стала в державі на перше місце.
