«Ми повинні бути всюди й за будь-яку ціну. Інакше знову з нами не будуть рахуватися». З нами не будуть рахуватися доти, поки не знайдуть відповіді на запитання: «Якщо ви розумні, то чому такі бідні»
Проект постанови ВР «Про участь України в миротворчій операції ООН у союзній республіці Югославія» передбачав основне: Україна підтверджує свою готовність узяти участь у миротворчій операції ООН (резолюція Ради Безпеки ООН від 10 червня 1999 року).
МЗСу і Міністерству оборони України пропонувалося «активізувати консультації з ООН, урядом СРЮ і учасниками миротворчої операції ООН в СРЮ з метою визначення можливого району дій, завдань, складу, загальної чисельності й озброєння українського миротворчого контингенту для участі в міжнародній миротворчій операції». І за результатами цих консультацій «почати процес підготовки і внесення в РНБО пропозицій щодо участі України в міжнародній миротворчій операції в СРЮ відповідно до вимог закону «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях».
У зв'язку з тим переліком, який визначено як предмет консультацій, «зелений» Сергій Курикін не без підстав зазначив: «У таких умовах вести мову про готовність України передчасно. Мова поки що може йти про наміри».
«Я хотів би звернути вашу увагу, — підкреслив один iз авторів проекту, голова профільного комітету Георгій Крючков, — що вчора в пресі (газета «День». — Т.К. ) було повідомлення Посла США в Україні Стівена Пайфера, що уряд України вже передав листа в штаб-квартиру НАТО, щоб запропонувати, як військові України можуть брати участь у миротворчій операції в Косово. Саме з урахуванням цього треба ухвалити постанову ВР і визначити свою позицію».
Позиція ж полягає в характерних деталях: ніде ні разу не згадано НАТО: Альянс замаскований під «учасників миротворчої операції ООН». Можна передбачати, що «пробіжка» секретаря РНБО Володимира Горбуліна напередодні кулуарами ВР і його термінова бесіда з комуністом Крючковим була спробою внести свою редакцію. Як і у разi згадки, що з'явилася не відразу, про «Україну, яка ще на початковому етапі конфлікту запропонувала конкретний план урегулювання югославської кризи». Можна передбачити, що і це — результат компромісу, згадати ж «мирні ініціативи нашого Президента», очевидно, було понад силу лівих ініціаторів проекту. Можливо, вони міркують, як і спікер Ткаченко: «Президент запропонував, Президент підписав, — що дали, те і підписав...»
Окрім того, в постанові не згадується Косово. В кулуарах називали це «блискучою знахідкою» Володимира Горбуліна: такий підхід начебто відкриває дорогу не в провінцію, а в країну, і не під кулі, а, наприклад, будувати мости...
І ще один скоригований момент: Кабмінові не дається доручення «знайти кошти з бюджету» на миротворчу операцію, а пропонується «відпрацювати питання», що, на думку Георгія Крючкова, означає «інші можливості», а на думку практиків — нічого поки що не означає. Крім цього, виконавча влада, можливо, знає дані соцдосліджень, в яких громадяни України, котрі не підтримують миротворчий ентузіазм держави, становлять більшість... Цікава позиція напередодні голосування, в якій глава Руху Геннадій Удовенко поділився з кореспондентом «Дня»: «Проект непоганий. Крючков часто виступає з державних позицій. Наша участь у миротворчих операціях необхідна. Воно має свою історію. Україна заслужила високий авторитет. Наші миротворці набувають воєнного досвіду. Ми повинні бути всюди й за будь-яку ціну. Україна повинна говорити про себе рішуче. Інакше знову з нами не будуть рахуватися». З нами не будуть рахуватися доти, поки не знайдуть відповіді на запитання: «Якщо ви розумні, то чому такі бідні. А якщо бідні, то значить, ви...» Але це — вже інше питання.
Однак проект було провалено. Зовні каменем спотикання став пункт про ратифікацію угоди між Україною та Польщею «в справі створення спільної військової частини для участі в міжнародних, миротворчих і гуманітарних операціях». Комуністи запропонували зняти цей пункт (Польща ввійшла в НАТО, ситуація змінилася). Рух, навпаки, хотів голосувати саме за цими пунктами. Але в обох випадках цифра на табло не піднялася навіть до 200 голосів. І тоді постає питання: а чого хоче Президент? Чи це хто-небудь вже знає? Георгій Крючков, відповідаючи з трибуни на запитання, запевнив: «Президент у даному конкретному випадкові підходить дуже суворо до того, щоб все було підготоване, вивірене й внесене на розгляд ВР». Кажуть, пан Горбулін був дуже засмучений підсумками голосування. Але представник президента Роман Безсмертний абсолютно спокійний: «Це нормально для п'ятниці — в залі трохи більше аніж чверть депутатів. У буденний день все вирішиться. Блокують тільки крайнi праві й крайнi ліві. Тому можна сказати, що офіційне представлення Президентом необхідних документів закінчиться успішно».
Але, може, тому й такий результат?
