У країні не спадає «політична хвиля», пов’язана з призначеннями губернаторів. Перші кроки й думки про нових глав обласних адміністрацій — у матеріалах кореспондентів «Дня».
«Пакет»-2006
Дніпропетровський губернатор Сергій Касьянов і обласна політрада партій, які підтримали на президентських виборах В. Ющенка, підписали угоду про співпрацю при формуванні місцевих органів влади. Як було заявлено на спільній прес- конференції, згідно з цією угодою політрада отримала право підбирати кандидатів на дві третини керівних посад обласної та районних адміністрацій. При цьому всі рішення про призначення повинні прийматися губернатором і політрадою на основі консенсусу, але в разі незгоди вони можуть скористатися правом вето. Підписання угоди обидві сторони розцінили як початок нового етапу у відносинах влади та громадськості на Дніпропетровщині, наголосивши, що настав час «вирішувати питання не на Майдані», а за столом переговорів.
Тим часом, до переговорів із главою облдержадміністрації «оранжеві» партійці готувалися ґрунтовно. Ще тиждень тому вони заснували суспільний комітет із проведення люстрацій, члени якого пригрозили не пропустити до нових органів влади жодного корумпованого чиновника. Потім, минулої суботи, біля входу до облдержадміністрації з’явився пікет «Пори», яка обвинуватила С. Касьянова у співпраці з командою В. Януковича під час виборчої кампанії і, головне, в неправильній кадровій політиці: спробі зберегти старі кадри та набрати людей, непричетних до оранжевої революції.
Допомогти губернатору визвалася політрада партій, створена згідно з рекомендаціями, що містяться в листі Президента В. Ющенка, прем’єр-міністра Ю. Тимошенко та голови СПУ О. Мороза, якого 9 лютого 2005 року було відправлено членам уряду, головам обласних і районних адміністрацій, керівникам місцевих парторганізацій, які входять до об’єднання «Сила народу» та СПУ. У листі йдеться про необхідність співпраці «для забезпечення перемоги на виборах 2006 року», створення політради партій на місцях і їх пропорційне представництво в структурах виконавчої влади, а також про квоти, згідно з якими активісти БЮТ можуть розраховувати на чверть, а соціалісти — на одну шосту всіх призначень.
Цього листа члени дніпропетровської політради, до якої ввійшли представники семи партій, вручили як мандат трохи спантеличеному губернатору. Попри наявність такого сильного документа, який зачитали в присутності преси, глава облдержадміністрації спробував пояснити партійцям, що розставляти свої кадри вони зможуть лише після перемоги на місцевих виборах 2006 року. Проте в результаті тривалих переговорів обидві сторони «дійшли взаєморозуміння» та вирішили підписати угоду про співпрацю, що чимсь нагадувала пакт про ненапад.
«Ми не заявляємо про свою підтримку Касьянова, — пояснив керівник «Нашої України» Андрій Денисенко, — ця угода не означає лояльність в обмін на посади». З його слів, політрада ніколи не погодиться з призначенням людей, причетних до фальсифікацій на виборах або тих, які брали участь у сепаратистських заходах, і «залишає за собою право вийти з переговорного процесу». У членів політради, як і раніше, залишаються до губернатора запитання: щодо його підтримки В. Януковича або сімейного бізнесу. Утім, сам С. Касьянов дає впевнені відповіді, заявляючи, що вагався разом із генеральною лінією Народної аграрної партії, куди він вступив минулого літа, а з бізнесом давно «розпрощався», передавши справи дружині.
Випробування на міцність угода між губернатором і політрадою зазнала одразу ж після підписання, коли С. Касьянов відрекомендував журналістам своїх найближчих колег, у тому числі й першого заступника глави облдержадміністрації Івана Чорнокура, який раніше працював... у корпорації ЄЕСУ начальником департаменту гірничо-металургійного комплексу. «Ці кандидатури, — заявили члени політради, — з нами не узгоджували, а отже, губернатор порушив підписану угоду». Тепер вони мають намір використати право вето, хоча, судячи з усього, розуміють, що розподіл портфелів, як і раніше, триває за узгодженням не з ними, а з впливовими інстанціями та людьми в Києві.
Андрій ЗОЛОТАРЬОВ , керівник Центру політичних досліджень «Третій сектор»:
— Призначення Сергія Касьянова губернатором Дніпропетровщини було для багатьох несподіванкою. Практично всі сходилися на тому, що главою облдержадміністрації стане колишній колега Касьянова по групі «Центр» Сергій Бичков. Від нього чекали рішучих кадрових перестановок і радикальних реформ, тим більше, що він ще до початку виборчої кампанії перейшов на бік В. Ющенка й активно працював у Дніпропетровську на його перемогу. Проте губернатором став С. Касьянов, якого до другого туру бачили разом із людьми В. Януковича, а то й поряд з офіційним кандидатом. Такий поворот справи примусив чухати потилиці багатьох «помаранчевих», які почали говорити про те, що В. Ющенко всупереч своїм заявам про прозору та відкриту кадрову політику, порушив цей принцип і призначив губернатора за так званою квотою Литвина. Більш того, багато хто пересвідчився, що, як і раніше, в пошані люди, які сповідають принцип «вчасно зрадити — це не зрадити, а передбачити».
Сумнів викликає й кадрова політика нового губернатора — його прагнення зберегти старі кадри й водночас призначити таких людей, чия репутація, м’яко кажучи, спантеличує. Не випадково навіть серед політиків із коаліції на підтримку В. Ющенка почалося бродіння. Крім того, новому губернатору буде нелегко порозумітися й із деякими впливовими бізнес-групами регіону. Для того, щоб завоювати підтримку дніпропетровців, главі облдержадміністрації доведеться прийняти чимало популярних кроків, зуміти ефективно управляти областю. Але він постійно перебуватиме «під прицілом» — незадоволених його призначенням більше ніж досить.
Віктор ТРУХОВ , художник (Дніпропетровськ):
— Коли Касьянова призначили дніпропетровським губернатором, я взагалі вперше почув про нього. Ось прочитав, що депутатом Верховної Ради три роки тому його вибрали в сільській глибинці, куди автобусом їхати години 3 4від Дніпропетровська. Такого парламентарія я ніколи не бачив ні по телевізору, ні на жодних зборах, хоча намагаюся брати участь у суспільному житті. Подейкують, що раніше він торгував пральним порошком та шампунем і на цьому зробив мільйони. Чув ще днями, що за губернаторське місце була бійка між претендентами — вони всяку гидоту писали один про одного в газетах, проплачували мітинги на свою підтримку. Щиро кажучи, від таких політиків я не чекаю нічого хорошого.
Дипломат
Як вже повідомлялося, 10 лютого 2005 року Президент України Віктор Ющенко рекомендував донеччанам нового главу донецької облдержадміністрації, 62-річного Вадима Чупруна. Останнє місце роботи Вадима Прокоповича — НАК «Нафтогаз України». У період із 1995 по 2004 рр. В. Чупрун був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туркменістані.
Новий глава області завжди був пов’язаний з Донбасом, у якому народився та прожив більшу частину свого життя. Свою трудову діяльність В. Чупрун розпочав у колгоспі «Донецький» Волновахського району і довгий час працював в сільському господарстві. Пізніше майбутній губернатор Донеччини зайнявся політикою, став секретарем Донецького обкому Компартії і вже 4 березня 1990 року переміг на виборах у Донецьку обласну Раду народних депутатів.
Щодо політичних поглядів нового губернатора, то логіка нової влади не зовсім зрозуміла. Будучи головою облради, Чупрун В.П. неодноразово заявляв, що «регіони України повинні мати внутрішню та зовнішню самостійність, передусім, у вирішенні економічних питань». Найбільш гучні рішення облради було прийнято з приводу висловлення недовіри президенту України Кравчуку, ... федеративного земельного устрою України і ... призначення консультативного референдуму громадян області з питання внесення до проекту Конституції України положення про надання російській мові статусу державної нарівні з українською.
1994 року Чупрун В.П. балотується на посаду голови Донецької обласної Ради. На виборах, що відбулися 26 червня, він набирає 550 тисяч голосів. Лише різниця в 10 тисяч голосів не дозволила йому вийти в другий тур...
Артем БУЛГАКОВ , системний адміністратор:
— В. Чупрун виявився для всіх відкриттям. Запитання викликає, зокрема, той факт, що останні 10 років В.П. Чупрун був амбасадором України в Туркменістані й був досить сильно відірваний від Донецької області. Чи зможе він виправдати надії Президента й мешканців регіону?
Вважаю, що вибір глави облдержадміністрації виявився не найкращим. Я — прихильник молоді. Грамотної, чесної та амбіційної. Це, звичайно, не означає, що областю повинна керувати людина з трирічним робочим стажем, але пенсійний вік — це також занадто.
Окрім того, він не був відомим політиком чи бізнесменом. Можливо, саме цим керувався Президент, підбираючи людину на роль губернатора. Розділити владу й бізнес — таке його основне гасло. Я вважаю, що це гасло не зовсім правильне. Зробити так, щоб влада не була бізнесом — так було б правильніше. На мою думку, якщо глава облдержадміністрації або міністр є бізнесменом, то це не так уже й погано. Тільки це повинен бути чесний бізнесмен. І я не вважаю, що, ставши губернатором чи міністром, він повинен відмовлятися від свого бізнесу.
Чому ж В. Ющенко призначив нічим не примітного раніше Чупруна? Може він просто не знайшов у Донецькій області чесних бізнесменів чи чесних політиків? Можливо, це лише варіант на 11 місяців, доки вщухнуть пристрасті минулих виборів, а далі він замінить його кандидатуру...
Анастасія ВОРОТИНСЬКА , філолог:
— Відразу повинна зазначити, що не вважаю, що призначення Вадима Чупруна губернатором Донецького регіону — це позитивна зміна. Передусім, проти Чупруна грає саме життя: попереднього главу облдержадміністрації Близнюка мешканці області любили, а колеги та співпрацівники поважали, тому те, що Близнюк пішов, може лише налаштувати донеччан проти його «наступника». Мимоволі люди почнуть порівнювати, і найменшу помилку, промах нового губернатора відразу буде помічено. На жаль, Вадим Прокопович приречений у цьому випадкові на роль «другого» і йому ще доведеться завойовувати довіру й повагу донеччан.
Із іншого боку, поведінка Чупруна під час його представлення, манера висловлюватися свідчили про його деяку невпевненість і непереконливість в тому, що він говорить. Безперечно, він виглядав дещо програшно на тлі умовиводів Ющенка, його дотепності й тонкощів. Після багатогодинного монологу Президента Чупрун просто загубився, і це залишиться в пам’яті тих, хто дивився представлення.
На тлі всіх цих нюансів новому главі облдержадміністрації буде доволі складно працювати в регіоні, незважаючи на обіцяну підтримку донеччан. Свій відбиток накладає ще й той факт, що більшість донбасівців голосували не за Ющенка і довго звикатимуть до радикальних змін, що сталися у їхньому світогляді за підсумками виборів. А оскільки Вадим Чупрун призначений Президентом Ющенком, то він буде ще довго асоціюватися саме з ним і з «новою владою», що також навряд чи посприяє йому в завоюванні довіри мешканців регіону. І знову-таки його помилки переноситимуться на всю владу загалом.
Загалом я не бачу райдужних перспектив для нового губернатора Донеччини, однак він цілком може завоювати довіру та любов донеччан. Наприклад, давно час змінити певний відсоток штату урядовців, так званих «професійних апаратних працівників», які вже давно відрізняються лише хамством, неграмотністю й зарозумілістю. Дійсно, час попрацювати над тим, щоб викоренити корупцію на всіх ступенях влади. Необхідно вирішити багато які насущні проблеми. Якщо новому главі облдержадміністрації це вдасться, він зможе отримати підтримку донеччан.
Олександр ЛУК’ЯНЧЕНКО , міський голова Донецька:
Зваженим і спокійним назвав нового главу облдержадміністрації Донеччини Вадима Чупруна донецький міський голова Олександр Лук’янченко. До негативних рис донецький міський голова відніс те, що колишній посол у Туркменістані й колишній заступник голови «Нафтогазу України» майже десятиріччя практично не мав зв’язків із областю.
«Я гадаю, що нинішній губернатор має дуже великий досвід керівної роботи. Він близько дев’яти років очолював Артемівський райком партії. Після цього майже два роки керував Донецькою обласною радою — у складний час, у період становлення. І потім майже дев’ять років працював надзвичайним послом у республіці Туркменістан. І я гадаю, що ніхто дипломатом у одній країні дев’ять років у історії незалежної України не працював», — підбив підсумок Лук’янченко.
Головна новина — перший заступник
Учора відбулося офіційне представлення нового одеського губернатора Василя Цушка. Замість очікуваного кілька днів Президента нового главу облдержадміністрації представляв Державний секретар України Олександр Зінченко. Слід зазначити, що на вчорашньому засіданні Василь Цушко дещо відрізнявся від того, яким бачила його Одеса тиждень тому. А саме — він був більш різким у своїх висловлюваннях. Звертаючись до депутатів облради та керівників районних адміністрацій, Василь Петрович сказав: «У нас не Китай, а Україна. Там чиновників, які беруть хабарі, розстрілюють. А я пропоную тим, хто хоче заробляти великі гроші, — йдіть у бізнес». Губернатор наголосив, що на кожного депутата є «пухке» досьє. І додав: «Я гарантую, що моє досьє поки що досить тоненьке. Я обіцяю одеситам, що воно ніколи не збільшиться за рахунок кримінальних справ».
Далі новий губернатор представив свого першого заступника. Ним став Арсен Яценюк, колишній заступник глави Нацбанку. Слід зазначити, що в новій команді він не єдиний киянин. Начальником обласного УМВС призначений Михайло Вершеняк, колишній керівник карної міліції столиці. Інших членів своєї команди губернатор пообіцяв представити найближчими днями. «Коли я представлятиму голів райадміністрацій, то відверто скажу людям, до якої політичної сили чи фракції вони належать. Ви можете всією партією допомагати їм налагоджувати роботу, але й відповідальність за життя людей у цьому районі нестимете всією партією».
Микола БАРСЬКИЙ , президент Федерації морських професійних спілок України:
— Я, як і мабуть більшість одеситів, про нового главу облдержадміністрації нічого не знаю. Тому можу судити про нього лише з теленовин і публічних виступів. І те, що він почав свою роботу з реверансів у бік свого попередника Сергія Гриневецького і обласної ради, мені не сподобалося. Я розумію, що Гриневецький класний фахівець. Але публічна демонстрація такої єдності на старті відразу різко знизила міру довіри одеситів до Василя Цушка як до політика, спроможного здійснити в регіоні кардинальні зміни. Скоріше, показала залежність нового губернатора від колишньої влади. А, тим часом, у Одесі вже давно чекають на зміни. Чекають, що новий глава регіону оголосить свою програму конкретних дій. На мій погляд, у ній неодмінно мають бути враховані два завдання: боротьба з корупцією, що пронизала місто й райони від шкіл до кабінетів влади; і наведення кадрового порядку в силових структурах. Цушко повинен допомогти Києву в питаннях «чистки» МВС і прокуратури. Допомогти підібрати людей не лише професійних, але й чесних. Бо від роботи цих структур прямо залежать спокій пересічних громадян і їхні симпатії до влади.
Михайло КУЧУК , директор виробничого об’єднання «Будгідравліка»:
— Василь Петрович Цушко, передусім, професійний політик. Він одинадцять років пропрацював у Верховній Раді, причому в опозиції. Його добре знають у районах Одеської області. Особливо за період останніх декількох місяців, коли він працював першим заступником голови виборчого штабу коаліції «Сила народу». Я також працював у штабі, встигнув із ним близько познайомитися й можу сказати, що Василь Петрович дуже інтелігентна і порядна людина. Це він наочно продемонстрував, прийшовши на посаду глави облдержадміністрації. Він першим простягнув руку своєму попередникові й заявив, що готовий працювати разом із ним. І цей невияв слабкості, як комусь могло здатися, це вчинок порядної людини. При цьому Василь Петрович дуже акуратно підходить до добору кадрів. Він намагається вислухати всі зацікавлені сторони. За його ініціативою було створено першу в Україні політичну раду, яка сьогодні готує пропозиції щодо кадрового добору. Будь-яка політична чи громадська сила може висловити тут своє бачення. Але вирішувати губернатор, наскільки мені відомо, буде одноосібно. Його не можна назвати особливо м’якою людиною. Тому Одеську область, я гадаю, найближчим часом чекають серйозні зміни, і не лише в кадрових питаннях.
«Не найгірший варіант»
Перше, чим порадував мешканців Чернігівщини новий голова облдержадміністрації Владислав Атрошенко — це повідомленням, що тарифи на тепло до кінця 2005 року підвищуватися не будуть, принаймні для населення. Про це йому вдалося домовитися з керівниками підприємств паливно-енергетичного комплексу регіону, які, у зв’язку з подорожчанням газу, пропонували підняти їх на 10%. Не підвищуватиметься до кінця року і квартирна плата — пообіцяв новий голова.
До перших кроків своєї діяльності В.Атрошенко відніс також роботу по негайному усуненню всіх непорозумінь, пов’язаних із виплатою дотацій інвалідам та учасникам бойових дій Великої Вітчизняної війни. Прозвучала й заява про те, що облдержадміністрація, попри обмежені можливості обласного бюджету, бере на себе зобов’язання надавати спеціальну адресну допомогу сім’ям, де виховується четверо й більше дітей. Крім того, розглядається питання про можливість виділення з обласного бюджету додаткової допомоги (окрім загальнодержавної) на кожну новонароджену дитину.
Олена ВАРНАКОВА , голова Чернігівської профспілки підприємців:
— Я дуже критично ставлюся до всіх призначень в Україні. І до нашого нового губернатора також. Але так сталося, що мені вперше в житті довелося спостерігати, як ішли торги за губернаторське крісло, і до честі Владислава Атрошенка треба сказати, що він не бігав до Президента з проханням, щоб його призначили. І хоча стосунки нашої профспілки з Атрошенком досі були дружньо-ворожі, я вважаю, що він — не найгірший варіант із тих, хто пропонувався. Біда наша в тому, що у нас немає великого вибору. Люди, йдучи до влади, не займалися кадровою політикою. Партії блоку «Наша Україна» приділяли увагу регіонам тільки під час виборів, а не постійно. Тому, коли вони нарешті отримали владу, в них виявився кадровий вакуум — нікого призначати. І це відчувається.
Василь ЗУБ , заслужений лікар України, кандидат медичних наук, головний лікар Чернігівської обласної станції переливання крові:
— Нашого нового губернатора я чув і бачив тільки на мітингах. Особисто з ним ніколи не спілкувався. Але те, що він закінчив школу з золотою медаллю, а інститут з відзнакою, є свідченням того, що він здібна людина. Беручи до уваги той факт, що він був із нами на майдані (а точніше, на нашій Красній площі), де ми стояли на позиції, що владу треба міняти, маю надію, що разом із нами він серцем відчув необхідність змін. Він молодий, і це добре, бо саме в такому віці, 35—40 років, людина досягає найкращих результатів у своїй роботі. Я відчув, що Владислав Атрошенко — чесна людина, яка має намір працювати на майбутнє Чернігівщини. Таким є моє перше враження. Як лікар, я впевнений, що у своїй роботі команда нового губернатора не обходитиме увагою систему охорони здоров’я, а результатом цієї роботи стане покращання здоров’я людей.
«Промисловість лежить»
«Головне завдання нашої команди, яке ми ставимо на найближчий рік, — це створення, як мінімум, 20 000 робочих місць в області. Насамперед ми допоможемо владним органам на місцях, у тому числі й мерам міст, знайти інвестиції, і ми будемо допомагати їм так співпрацювати з бізнесом, щоб їхні бюджети «тріщали» від грошей...» «Серед 20 000 нових робочих місць справжні фахівці (з числа працівників місцевих держадміністрацій, які потраплять під скорочення. — В.К. ) обов’язково знайдуть місце й для себе. Крім того, частина чиновників може спробувати свої сили в організації власного бізнесу, тим більше, що правила гри будуть кардинально змінені і їм уже не доведеться долати сім кіл пекла, по яких вони ж самі ганяли донедавна нещасних підприємців». Це перші заяви з інтерв’ю нового голови ОДА Павла Жебрівського, розміщеного на офіційному сайті Житомирської облдержадміністрації.
Олександр БЕЗСМЕРТНИЙ , голова Житомирського обласного відділення Антимонопольного комітету України:
— Думаю, що зрушення на краще в області будуть. Сам губернатор людина досвідчена, він довів неодноразово, що може підіймати підприємства, які занепали, зокрема, у переробній промисловості — до таких відносяться маслозавод, фарфорові виробництва, тощо. Все буде залежати від того, хто прийде керувати разом із новим головою облдержадміністрації в його команді, яка тільки формується. І треба враховувати, що Житомирська область переважно аграрна, а тому успіх нового керівництва багато визначатиметься тим, як підуть справи у цій сфері. Багато уваги потребуватиме й промисловість, яка в обласному центрі, наприклад, «лежить». Якщо її підняти, то, безумовно, зростуть відрахування до бюджету, що позитивно вплине на соціальну сферу. Але в разі, коли сформувати сильну команду в облдержадміністрації не вдасться, прогноз може бути менш сприятливим. Однак я оптиміст.
Святослав ПАЛЬКЕВИЧ , голова правління ВАТ «Вібросепаратор» (Житомир):
— Я чекаю, що нова влада зробить кроки у бік зменшення податків. Бо таке відносно велике підприємство, як наше, фактично єдине, що залишилося в місті в машинобудівній галузі, не може дати гідну заробітну платню кваліфікованим працівникам, і вони йдуть туди, де робота простіша, а платять більше. Я чекаю, що новий глава облдержадміністрації візьме курс на те, щоб ті підприємства, які є в місті, працювали й випускали конкурентоспроможну продукцію. Потрібно розбиратися з кожним підприємством. Тому за те, що новий губернатор пообіцяв приймати керівників підприємств у першу чергу, йому потрібно подякувати. Я скористаюся цим при першій можливості.
Час — 6—8 місяців
Петро Олійник — новий губернатор Львівщини — має характерну для галичан біографію. Народився він 30 липня 1957 року в Приморському краї, де батьки відбували заслання. В 59-му сім’я повернулася в Україну. Його становлення проходило в Червонограді, шахтарському містечку, де батько працював на шахті простим робітником. І коли був мером Червонограда, і коли став народним обранцем — депутатом Верховної Ради, і коли його призначили керівником виборчого штабу майбутнього президента Віктора Ющенка на Львівщині, вважав, як зрештою вважає і зараз, основним своїм завданням розбудову в Україні громадянського суспільства, вільного від бюрократизму та корупції, суспільства, в якому кожна людина має відповідати за свої вчинки й бути пошанованою за служіння народу.
Ігор БАЛИНСЬКИЙ , політолог, викладач Львівського університету ім. І.Франка:
— Якщо оцінювати нову владну вертикаль, то призначення на Львівщині є цілком логічними та вмотивованими, адже кандидатури на посади є представниками коаліції «Сила народу». Однак Петро Олійник як людина наділена управлінськими рисами й достатнім досвідом, затверджуючи новий склад адміністрації, не дозволив нав’язувати собі людей із партійного середовища. Здатний жорстко домагатися тих завдань, які поставив перед ним Президент, і які він буде ставити перед своїми підлеглими, він творить єдину команду, в якій є беззаперечним авторитетом та лідером. Оптимістичні очікування, мені видається, якраз полягають у тому, що в область прийшла сильна команда, створена під лідера. І дуже добре, якби задекларовані високі завдання поступово втілювалися у життя. Хоча кожен знає, що задекларувати значно простіше, ніж зреалізувати…
Що ускладнює діяльність Петра Олійника, так це прихований конфлікт між обласною Радою та губернатором, який проігнорував вимоги обласних депутатів. І тому він буде мати певну мовчазну опозицію з середовища вчорашніх активістів помаранчевої революції — ПРП, частково УНП, із БЮТом та представниками соцпартії. Адже не надто уважно враховував їхні кадрові амбіції. Це досить серйозна проблема, хоча, підкреслюю, Віктор Ющенко, зробив, на мою думку, найкращий вибір, призначаючи на Львівщині саме цю людину на губернаторську посаду.
А ниткою Аріадни для команди Петра Олійника може стати нова інвестиційна програма, яку, наскільки мені відомо, невдовзі оприлюднять. Якщо ж голові Львівської облдержадміністрації не вдасться за 6-8 місяців започаткувати ці інвестиційні проекти, підготувати достатній грунт для приходу не дрібного, пересічного, а кількох серйозних інвесторів, то складно буде говорити про втілення попередньо задекларованих завдань.
Юрій ФІГАР , головний архітектор міста Червоноград:
— Із Петром Олійником ми разом вчилися в школі, тому я добре його знаю. Його мама працювала прибиральницею у школі, а тато — звичайний шахтар, який звик ризикувати життям…Петро — дуже пряма людина, комунікабельна, товариська, цінує діяльних та славних людей, як і можна очікувати від особи, що кожен свій успіх досягала сама. Під час його діяльності на посаді мера Червонограда, я переконався, що це керівник, що вміє швидко приймати рішення, і , що немаловажно, брати на себе відповідальність. Він не стане ховатися за чужу спину, не скаже, як деякі, «мене змусили, на мене тиснули…» Можливо, саме тому йому вдається досягати мети. В Червонограді за його участю було побудовано чимало вкрай необхідних місту об’єктів. І зараз ми надіємося, що він не забуде про свій шахтарський край і не відсуне його складні проблеми на задній план…
Сьогодні у нього чимало клопотів, відповідальність колосальна, години спресовані вкрай. Море людей до нього звертається із проханнями. Його шарпають у різні боки, кожен доводить свою істину, і тому мені б хотілося побажати йому не розмінюватись на дріб’язки, триматися об’єктивності, генеральної лінії, яку він провадить у життя.
Зрозуміло, що багато хто сьогодні дивиться на нього із очікуванням — чи вдасться йому зробити все, що пообіцяв? Я навмисно не лізу «у високі матерії», не нагадую про державні завдання…Я говорю про людину, з її сильними сторонами і слабкостями, які є у кожного. Про людину, яку попереду очікує шалено напружена робота, яка не має права дозволити собі приймати невиважені рішення, а поспішати повільно, дотримуючись своєї принципової позиції. І лише тоді люди, які ще сумніваються у ньому, як обласному керівнику, повірять йому на 100 відсотків, стануть його друзями.
«Місцевий»
Перший прийом громадян у якості голови Вінницької облдержадміністрації колишній мер обласного центру Олександр Добмровський провів наприкінці минулого тижня за день до офіційного представлення. Він був вражений тим, як нині живе село: за останні 20 років селян не раз обманювали, у них «вкрали» грошові заощадження, забрали майнові та земельні паї...
Усі голови районних адміністрацій та заступники губернатора написали заяви про відставку. П’ять заяв від останніх новопризначений губернатор вже підписав. Ще два заступники поки що виконують свої обов’язки. Як зазначив губернатор, претендентів на посади його заступників вже понад 15 і їхня кількість постійно зростає. Олександр Домбровський пообіцяв вже наступного тижня познайомити громадськість області із своєю новою командою, яку він назвав перехідним обласним урядом і запевнив, що він буде працювати у публічному, максимально прозорому режимі.
Через 100 днів роботи голови районних адміністрацій відзвітують перед своїми територіальними громадами про те, як засіяли поля, закінчили навчальний рік, як працювали лікарні. За цими підсумками губернатор визначатиме, хто надалі працюватиме в його команді, а хто поступиться посадою.
Віталій БОНДАР , начальник Вінницького обласного управління у справах захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
— Найголовніше — це те, що Олександр Домбровський наш, що його нам не прислали з іншого регіону чи столиці. Він знає наших людей, володіє нашою ситуацією. Своя людина отримує можливість одразу влитись в потік роботи й вирішувати поточні проблеми. Часу на ознайомлення з ними вона не потребує, та й команду такій особі сформувати легше. Знає хто чого вартий і, що й хто за ким стоїть. А розмови про те, що Олександр Домбровський не спеціаліст агропромисловості, то це зайве. Он, у нас і міністр внутрішніх справ за освітою інженер-електротехнік...
Андрій РУЖИЦЬКИЙ , вчитель математики однієї з вінницьких шкіл:
— Домбровський як мер дуже багато зробив для Вінниці. Зробить і для області. А той факт, що він був у партії НДП і підтримав Віктора Ющенка, свідчить про його сміливу позицію. Думаю, з Домбровського вийде непоганий губернатор. Наскільки я знаю, він дуже суворий, а для такої посади ця якість необхідна. Хоча наша область — аграрна, тому губернатором усе ж таки повинен, напевно, бути фахівець у цій галузі. А в Домбровського технічна освіта...
Якщо «не задушать в обіймах»
Коли почалася помаранчева революція, саме народний депутат Володимир Бондар був першим, хто наступного дня після другого туру виборів виступав перед обуреним фальсифікаціями народом на Театральному майдані Луцька. Саме Володимир Бондар, молодий (і молодіжний!) політик на останніх парламентських виборах переконливо переміг кандидата від влади, успішного бізнесмена... Хоча йому лише 36 років і за фахом він вчитель історії, проте добре відомий на Волині як професійний політик. Під час президентських виборів очолював на Волині штаб Віктора Ющенка. Перше, що зробив на посаді голови обласної держадміністрації, — запросив священиків, які освятили і його новий робочий кабінет, і всі приміщення волинського «Білого дому», а також на службі у соборі посповідався, причастився й отримав благословення єпископа Луцького і Волинського владики Михаїла.
У політичному середовищі області особу нового губернатора сприйняли неоднозначно. Зокрема, крайні праві сили ставлять знак рівності між Володимиром Бондарем і його попередником Анатолієм Французом в частині відсутності досвіду у державному управлінні та господарсько-економічній діяльності. На це Володимир Налькович відповідає: «...Очевидно, що я не маю такого досвіду, як деякі керівники, але часто цей досвід проявлявся у розкраданні і корупції, то в мене такого не буде». На представленні пообіцяв керуватися у підборі команди трьома принципами: фаховість, чесність, патріотизм. Поки що новопризначений голова ОДА зробив лише дві кадрові зміни – призначив свого помічника та першого заступника. Депутати обласної ради вже критикують нового губернатора щодо непрозорості кадрових змін. Але Бондар категоричний: цілковиту відповідальність за роботу команди він зможе взяти лише у випадку, коли призначатиме її сам, а не за чиїмись рекомендаціями.
Володимир КАРПУК , депутат Волинської обласної ради, завідуючий ревматологічним відділенням Волинської обласної клінічної лікарні (його називають «ідеологом» помаранчевої революції на Волині):
– Вважаю вибір Президента правильним, бо на посаду голови Волинської облдержадміністрації прийшла людина, не обтяжена минулим, людина, котра вміє мислити, вболіває за край, багато зробила для області, керуючи штабом Віктора Ющенка, людина, котра вміє вести за собою. Йому буде дуже важко підібрати професійну команду, бо на кожну посаду (у тому числі і в районах надто багато претендентів, з’являється, на жаль, особлива когорта «професійних революціонерів», учасники помаранчевої революції почали ділитися на «активних» і «неактивних»...) Сподіваюся, що Володимир Налькович знайде компроміс із політичними силами, і його оточуватимуть не люди, які по-дружньому «задушать в обіймах», а команда однодумців. Що ж стосується молодого віку (Бондарю лише 36. – Авт. ), на що роблять закид, то це швидко минає...
Володимир БАНАДА , депутат обласної ради, заступник голови обласного комітету національного порятунку (у політикумі Волині має звання «вічного бунтаря»):
– Мені здається, що у нашого нового голови облдержадміністрації є перспектива, бо він має досвід і керівництва політичними структурами (обласним осередком партії «Реформи і порядок»), і безпосередньої роботи з людьми (очолював передвиборний штаб Віктора Ющенка). А досвід управлінської, господарської роботи приходить з часом. Можна бути хорошим менеджером, підібрати фахову команду – і виграти справу! Якщо Бондаря можна вважати добрим менеджером, то щодо підбору команди маю певні сумніви... Чи зможе він адекватно співставити міркування та прагнення різних політичних угруповань та й інших сил, котрі, без сумніву, нині активно впливають на нього? Від цієї нової влади народ чекає, образно кажучи, не тільки економічного дива, а й чистих рук, незаплямованих біографій. А вже пішли розмови, що у команду губернатора прагнуть потрапити особи, які мають за собою «тінь»... Наразі процес формування команди не є прозорим, люди очікують призначень, а їх немає, що, звісно, теж породжує бродіння в народі...
