Юрій РАЙХЕЛЬ, журналіст:
1. Схвалення Радою міністрів ЄС проекту приєднання України до угоди про Енергетичне співтовариство. Після ратифікації документа Верховною Радою країна стане повноправним учасником європейського ринку електроенергії та газу. Швидше б.
Україна дещо програла на міжнародній арені. Ціла низка подій через невиразність нашої зовнішньої політики негативно позначилися на позиції країни. В першу чергу в стосунках із нашими сусідами: Росією та Молдовою щодо пограничних проблем, стосовно Придністров’я, Румунією.
2. Наші люди стали мудрішими. Вони все менше схильні довіряти обіцянкам політиків і більше оцінювати їх за результатами їхньої діяльності. Результат для політиків поки що не дуже втішний, але суспільство від цього лише виграє. В особистому плані істотно нічого не покращало і, чому дуже радий, не погіршало. З одного боку, радують майбутні два тижні відпочинку, але згадується один південнокорейський бізнесмен, який дуже дивувався: якщо ви так погано живете, то чому так мало працюєте і так багато маєте вихідних днів?
3. Учені, що запустили Великий адронний коллайдер. Світ знаходиться на порозі нової революції у фізиці, що принципово змінить наше життя. Її наслідки позначаться в першу чергу в економіці та визначать вихід із кризи. Поки що ми перебуваємо лише в його першій і не найскладнішій фазі. Вся надія на науку.
4. Оксана Пахльовська — один із найкращих авторів. Газета стає усе глибшою та більш аналітичною. Це виводить її в перші ряди європейської преси. Про це свідчить багаточисельний передрук в інших ЗМІ як паперових, так і електронних. Наступного року більше уваги варто приділити проблемам науки та боротьбі зі лженаукою. На жаль, остання стає засобом не лише обдурення, але й використання бюджетних коштів.
5. Дуже подобається грузинський тост. У короткому викладі він такий: цариця Тамара вибирала найвлучнішого стрільця серед претендентів на її руку та серце. Стрілою потрібно було збити бант у неї на голові, не заподіявши їй жодної шкоди. Перший взагалі промахнувся і його кинули в Дарьяльську ущелину. Другий зачепив бант, але не збив його, спіткала претендента та ж сама доля. Третій стрілою збив бант, не зачепивши жодної волосини на її голові. Але і його цариця наказала кинути в Дарьял. Народ обурився невиконанням обіцянки. І тоді цариця все просто пояснила: його відправляють до перших двох за компанію. Так вип’ємо за нашу велику компанію під назвою Україна. Аби в ній були влучні стрільці та президенти з прем’єрами, які виконують свої обіцянки.
Володимир СЕМИНОЖЕНКО, лідер Громадянського блоку «Нова Україна», академік НАН України:
1. Зі знаком «плюс» — «перезавантаження» відносин між США та РФ, підписання Лісабонського договору, більш тісне співробітництво Європи та Росії: висунуті дві, я вважаю, «революційні» ініціативи — про створення спільного економічного простору та про формування загальноєвропейської позаблокової системи безпеки. На жаль, ми залишаємося осторонь цих визначальних процесів. Чим сильніше Україна відштовхує Росію, тим сильніше Європа відштовхує Україну. У підсумку — провал і там, і там. Майже все, що цього року відбувалося в нашій державі — зі знаком «мінус». Повна безпорадність влади щодо подолання економічної кризи, провал вступної кампанії у вузи, Лозинський та Кислинський, «чорний піар» уряду на епідемії грипу, безідейна та вкрай брудна виборча кампанія...
2. Українці стали більш вимогливими до себе та до влади. В Україні народжується громадянське суспільство, яке прагне самостійно вирішувати, куди має рухатися країна. Хочеться вірити, що епоха партійної політики в Україні закінчується, починається інша епоха — непартійної, громадянської політики. 2009 рік — рік створення Громадянського блоку «Нова Україна», який докорінно змінює схему відносин влади й суспільства. Перепусткою до політики мають бути моральність, інтелект, професіоналізм, підтримка колег, а не партійний квиток, кумівство, гроші чи відданість вождю. Ми збираємо у своїх рядах найкращих — без жодних компромісів.
3. Барак Обама. Сьогодні від політичної волі цієї людини значною мірою залежить, чи стане посткризовий світ більш гармонійним і справедливим. Дмитро Медведєв. У його цьогорічному посланні Федеральним Зборам та народу Росії всебічна модернізація держави піднята до рангу національної ідеї. Для України це також завдання номер один. І, нарешті, Ніколя Саркозі, який у розпал кризи виділив 35 млрд. євро на стратегічні інвестиції в освіту та науку.
4. В газеті «День» незмінно імпонують дві головні речі — сміливість ставити «незручні запитання» та дуже фаховий їхній розгляд. Окремо хочу виділити цикл аналітичних статей та інтерв’ю, присвячених пошуку ефективної та сучасної системи безпеки для України. Безпекова проблема не має простого вирішення, але це не значить, що її не слід піднімати. Як і завжди, велике вам спасибі за яскраві фотоконкурси. Більше за все мене вражає рівень саме любительських робіт, які показують «життя як воно є».
5. В ніч із 31 грудня на 1 січня доля відкриває перед тобою двері у нове життя, але як же в цей час важко в ті двері влучити! Бажаю всім не промахнутися!
Остап СЕМЕРАК, народний депутат України (фракція БЮТ), голова Виконавчого комітету партії «Реформи і порядок»:
1. Серед позитивних подій року, що минає, я б виділив три. Дві з них безпосередньо стосуються мого рідного Львова. По-перше, це отримання чотирма українськими містами, в т.ч. і Львовом, права на проведення матчів Евро-2012. По-друге — вирішення мало не «проблеми століття» — нормального водопостачання львів’ян. І ще одна видатна для мене подія відбулася цього року — моя донечка пішла в перший клас.
Щодо негативів, то, перш за все, звичайно, це глобальна економічна криза, яка боляче вдарила по Україні. І друге — обсяги бруду напередодні виборів президента. Іноді це нагадує тактику «випаленої землі» — таке враження, ніби люди живуть останній день... Але все це незабаром скінчиться, й це ще один фактор із знаком «плюс».
2. Як кажуть, те, що нас не вбиває, робить нас міцнішими. Я вважаю, що переживши пік фінансово-економічної кризи, Україна не лише довела собі й світу свою життєздатність, але й набула важливого досвіду, отримала матеріал для серйозних висновків на майбутнє.
З того, що побачив, найбільше враження справила столиця Норвегії, куди я в складі української делегації їздив на сесію Парламентської асамблеї НАТО. Нам дуже корисно було б повчитися у мешканців Осло: як берегти довкілля, зберігати чистоту вулиць і скільки уваги потрібно приділяти спорту.
3. Звичайно, Юлія Тимошенко. Я щиро захоплююся тим, яку силу розуму, волі й духу демонструє ця чарівна тендітна жінка, як вона тримає на своїх плечах тягар відповідальності за країну в час економічних і політичних потрясінь. Сподіваюся, людиною року їй судилося бути й у 2010-му.
4. Специфіка роботи в публічній політиці передбачає постійне спілкування з представниками засобів масової інформації, яке дає можливість зблизька спостерігати «зріз» медійного простору. Мушу визнати, що «День» вигідно вирізняється на загальному тлі. Газета завжди залишається вірною собі — має своє неповторне інтелігентне обличчя, тримає високий рівень і не втрачає глибини. Попри оперативність, характерну для щоденного видання, «День» — це традиційно інтелектуальний продукт.
Звичайно, найбільше уваги я приділяю публікаціям на політичні теми. І в цьому зв’язку не можу не сказати про дуже позитивні враження від роботи парламентського кореспондента Олени Яхно.
Надзвичайно вдалими і важливими вважаю статті на теми історії та культури. Із задоволенням переглядаю фоторепортажі. З останніх чи не найбільше «зачепила» тема відкриття в Києві «офіційної резиденції» святого Миколая. Це не тільки асоціації із власним дитинством, у якому було хвилююче очікуванням таємничого дідуся Миколая з подарунками, а й із такими ж переживаннями моїх дітей сьогодні... Це ще й величезне задоволення від того, що популяризується далеко не останній елемент нашої культури. Адже Дід Мороз — це непогано, але його прообраз — саме св. Миколай, який носив українським дітям подарунки задовго до появи «молодшого колеги».
5. Продовжуючи тему св. Миколая, дозволю собі використати в якості новорічного тосту слова чудотворця з п’єси Івана Франка «Суд святого Николая»:
«Чи добро, чи лихо, чи яка година —
Будьте всі з собою, як одна родина.
Любіться всі разом, бо кругом злі люди, —
Коли серед своїх любові не буде,
То чужі нас певно не будуть любити.
З ваших сварок скористаються,
Щоб вас всіх згубити».
Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, проректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки:
1. З негативом, з «мінус»-враженнями асоціюється вся політика (і зовнішня, і внутрішня). Не минув і гіркий осад від Євробачення, де нашу країну так безславно й бездарно представляла Лобода. Натомість «плюс» — це спорт, брати Клички, суцільний позитив і гордість. І найбільша подія, яку важливо бачити, розуміти в масштабах усієї України, її історичної ретроспективи — це повернення Холмської ікони Божої Матері.
2. Я не вважаю, що українці можуть змінитися кардинально за такий короткий час. А навіть якщо це й припустити, то не через економічну кризу, політичну нестабільність, «пандемію» грипу. Разом з тим відчувається якась втишеність, розмисловість, ощадливість. Особисто в мене змінилося багато. Цей рік був роком випробовувань і переоцінки цінностей. Вкотре сімейні, родинні стали визначальними. Син вступив саме до того навчального закладу, про який мріяв, — Одеської національної юридичної академії, він щасливий, самоутвердився, і нам від цього втішно. Собі й дітям у дарунок організували чудесну подорож Литвою. Багато їздили, багато довідалися нового. Діти під сильним враженням від цієї маленької, але такої розумної та красивої країни. Постійно порівнювали з рідною Волинню, адже чимало спільного маємо в історико-культурному минулому, і тепер в усьому відчувалася повага й прихильність до нашого народу.
3. За аналогією, як традиційно, конкурс «Людина року». Він має кілька номінацій, я б назвала кілька виняткових постатей, з чиїми іменами у мене асоціюється цей рік: Іван Мазепа, Василь Стус, Микола Гоголь і Олена Пчілка, 160-річчя котрої ми відзначали цьогоріч.
4. Про «День» коротко не скажеш, адже в житті нашого університету й моєму особистому газета присутня щоденно, і значення її як творця культурної, інтелектуальної, духовної аури в сучасному інформаційному просторі, без перебільшення, виняткове. Для нашої університетської громади це і презентація нових книг, зокрема, останньої — «Екстракт 150», і щорічне експонування в університетській бібліотеці нових фотовиставок, і коло наших постійних дописувачів і учасників фотоконкурсу, і зворотній зв’язок із газетою. Ми бачимо університет на сторінках такого авторитетного видання і пишаємося тим, що ми вписані в цей потужний контекст. Щодо авторів, то газета, поза сумнівом, згуртувала найдостойніших, із них люблю читати О.Пахльовську, С.Кримського, В.Панченка, П.Кралюка, Н.Малімон, Н.Тисячну.
5. Традиційно хочеться побажати всім українцям у новому році миру, злагоди, щедрот життєвих і незламного оптимізму в утвердженні себе українцями.
Оксана ІВАСЮК, викладач філологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича:
1. Позитивних подій, на мою думку, 2009 року було кілька.
Співпраця України з ЄС.
Перебування в Києві спеціальної делегації Константинопольського патріархату.
По-справжньому почався конституційний процес.
Небувалий розвиток туризму.
Було й негативне.
Небажання політиків знайти порозуміння. Панування піар-технологій, які можуть знищити будь-яке добре ім’я. Ситуація інформаційної війни та агресивна участь естрадних співаків у передвиборчій агітації в турах «З Україною в серці». Цим вони деморалізують суспільство, здешевлюють його мислення.
Дискусії навколо української культури при бажанні деяких політиків вульгаризувати її.
2. 2009-го українці стали розкутішими, демократичнішими. Це суспільство думаючих людей, які аналізують різні ідеології.
Позитивне особисте
Мій син, Махайло Павлюк, захистив кандидатську дисертацію із проблем інтеграції України до НАТО.
Персонально для мене важливою була участь у створенні «Поетичної Червоної книги України» разом із Фондом «Україна-3000». Ця книга була видана протягом року й користується попитом.
Написання книги із групою авторів (С.Руденко, С.Костишин, протоієрей М.Щербань) «Рослини Святого Письма та перспективи створення біблійного саду».
3. «Людина року» для мене — Катерина Ющенко. Вона показала суспільству, що означає громадське та індивідуальне меценатство і як повинна працювати перша леді. Думаю, такий сильний публічний феномен ми маємо вперше в українській історії.
4. У мене чудова історія співпраці з газетою «День». Подобаються всі проекти Л. Івшиної, із задоволенням слідкую за ними. Оскільки люблю фото, то й розділи фотоконкурсу «Дня» і фоторепортаж «Дня» для мене. Подобаються статті О. Пахльовської. Із задоволенням читаю все про класичну музику.
5. Щастя й радості! Будьмо вдумливими!
Віктор КОСТЮК, декан Запорізького національного університету:
1. До подій із знаком «плюс» зараховую такі: Євро-2012 у чотирьох українських містах, «Шахтар» — володар кубка УЄФА. Ці знакові, на мій погляд, події дали можливість світу згадати нас добрим словом, а нам — відчути впевненість у собі. На жаль, останнім часом через небажання і невміння наших керівників знайти спільну мову й разом «перти плуга» суспільство зневірилося. Bище голову, шановні українці, нам є чим хвалитися: працювали підприємства і заклади освіти, зібрано рекордний урожай зернових, створювалися нові сім’ї, народжувалися та зростали наші діти. А за всім цим — праця мільйонів звичайних людей.
Зі знаком «мінус» — «жабомишодраківка» на політичному Олімпі, яка найповніше виявилась у артеківському скандалі.
2. На мою думку, українці під впливом повсякдення стають більш замкненими. 2009 рік мені приніс радість нового спілкування із нашими першокурсниками. Це вже інше покоління, у якого людям мого віку є чого повчитися.
Надовго в пам’яті залишаться враження від побаченого під час конференції в Білорусі (Мінськ, Гродно), а також спілкування із науковцями та журналістами України, Росії, Білорусі, Польщі. Пам’ятним був цьогорічний випуск журналістів на факультеті. Діти, які вступали 2004-го вікопомного року, не тільки здобули освіту, але й знайшли роботу за покликанням.
3. «Людиною року» для мене є узагальнений образ оптимістичного, мудрого українця — трудівника, інтелектуала, гуманіста.
4. В. Костюк, м.Запоріжжя, який починає свій день із «Дня». Мій «День» буває сонячним і похмурим, справедливим і критичним, але завжди бажаним. Рік, що минає, подарував нам «Екстракт 150», першого лауреата премії ім. Д. Мейса, нові фотороботи відомого конкурсу. А цілий ряд публікацій стали хрестоматійними на моїх заняттях — «Наша країна потребує енергії», 16.04.09, «Віталій Портников: У Росії відбувся обмін прав на гроші», 24.09.09, «Хат скраю немає», 03.12.09. Дякую «Дню» за Літню школу журналістики, за можливість друкуватися студентам. Сподіваюся на співпрацю наступного року. Наш факультет має за честь запросити фотовиставку «Дня» в квітні. 22—24 квітня в університеті заплановано проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні комунікації сучасного світу».
5. У Новому році всім українцям бажаю:
Миру, щастя в вашій хаті,
Щоб усі були багаті.
Щоб колядочка лунала
І кутя щоб смакувала.
Щоб не кашляли ніколи —
Від Миколи й до Миколи.
Пиріжки були рум’яні,
Ну, а ви ... не дуже п’яні.
