Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Мороз-2»

3 березня, 2010 - 00:00

Історія повторюється. Український спікер знову зробив політичний кульбіт. Називається — контрреволюційна доцільність. Учора ми всі мали унікальну можливість спостерігати, як народився Мороз-2. Володимир Михайлович Литвин таки став могильником коаліції.

— За станом на сьогодні в апараті немає документа коаліції. Тому я оголошую про припинення існування коаліції, — заявив спікер. Мовляв, на погоджувальній раді представники чотирьох фракцій «констатували, що коаліції як такої немає».

Заради справедливості варто зауважити, що копати коаліційну могилу Володимиру Михайловичу допоміг Микола Мартиненко.

— Фракція ніколи не приймала рішення про вихід із коаліції, а тим більше — про входження в коаліцію з Партією регіонів, — обурився Борис Тарасюк. — Я шкодую, що свого часу, 2008 року, сприяв його обранню на посаду голови нашої фракції.

Фактично вчора ввімкнувся лічильник. Нова коаліція має бути створена в 30-денний термін, інакше у Віктора Януковича з’явиться конституційне право для дострокового припинення повноважень парламенту. Але з іншого боку, якщо суд визнає дії Литвина неправомочними (адже закон зворотної сили не має), лічильник, може, і вимкнеться.

Але, за великим рахунком, те, що сталося вчора, — це лише підготовка ѓрунту. Момент істини настає сьогодні — Верховна Рада голосуватиме за відставку уряду Тимошенко.

— Я ставлю перед собою завдання згуртувати справжні національно-демократичні сили України. Справжньою залишиться демократична команда і моє лідерство в ній, — заявила вчора Тимошенко.

Погодьтеся, це більше схоже на заяву лідера опозиції, ніж на заяву прем’єра. Напевне, Юлія Володимирівна вже морально готова до того, що голосів може вистачити.

Точно голосуватимуть комуністи та Партія регіонів. За інформацією «Дня», за відставку Тимошенко проголосують близько 20 осіб із НУ-НС. Це група Балоги, група Жванії, можливо, проголосують три людини з групи Костенка (всього в групі Костенка шість осіб). Звичайно ж, проголосують Петро Ющенко і Іван Плющ. Виходить 218 голосів. Ще сумнівається група «За Україну!», але вони, швидше за все, утримаються.

Невідомо, чи проголосує за відставку уряду блок Литвина. Але, судячи з учорашніх подій, усі свої яйця Володимир Михайлович уже давно склав до корзини Януковича і чекає, коли з них вже в новій коаліції визріє для нього спікерське крісло.

«Він вірить своїм майбутнім коаліціянтам, що в «Нашій Україні» таки є залізобетонні не 37, а навіть 50 голосів. Але це неправда», — зауважив у розмові з «Днем» Роман Зварич.

Проте на коаліційному фронті ПР і НУ-НС спостерігається невелике пожвавлення. Окрім своїх «принципів» «Наша Україна» хоче свого прокурора (називають кандидатуру екс-прокурора Криму Віктора Шемчука) і прем’єра (звучать прізвища Яценюка або Єханурова). Навіть звучить прізвище Віктора Ющенка. Але це, схоже, зовсім фантастична версія. Хоча в українській політиці можливо все, навіть найфантастичніші варіанти.

Як розвиватимуться події надалі? Чи вдасться Регіонам «прикупити» 37 голосів «Нашої України», чи на нас чекають дострокові парламентські вибори? Розмірковують експерти «Дня»

Сергій ТАРАН, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір»:

— Якщо Литвин оголосив про припинення існування коаліції, то, очевидно, у нього були достатньо серйозні підстави для створення нової коаліції. Тому що для Литвина відсутність такої впевненості може дорого коштувати, адже у випадку дострокових виборів він навряд чи потрапить до парламенту. Якщо говорити про створення нової коаліції, то існує лише один варіант — ПР+НУ-НС+БЛ. Решта неможливі: варіант ПР+БЮТ після виборів просто нереальний, на нього ніхто не піде. Щоб створити коаліцію ПР+НУ-НС+БЛ, існує два шляхи: сумнівно легітимний та легітимний. Легітимний — оголошення коаліції на базі фракцій. Тут проблема у фракції НУ-НС. Якщо не набереться голосів, депутати можуть піти сумнівно легітимним шляхом. Проголосувати за новий регламент, де формування коаліції буде проходити на основі простої більшості, тобто індивідуального входження депутатів до коаліції. Звичайно, це суперечитиме Конституції — саме цей шлях і буде найгіршим для України. Найкращий шлях — це створення нової коаліції на легітимній основі. Але тоді вони повинні відмовитися від питань, які розколюють Україну (мова, релігія). Єдиним пріоритетом мусить стати розвиток економіки.

Показовим стане голосування за відставку Тимошенко. Я думаю, що голоси можуть набратися. Питання лише в тому, чи наберуться голоси для створення нової коаліції.

Про дострокові вибори сьогодні говорити складно, але й це можливо. Складно, тому що ці вибори не вигідні нікому, насамперед тим фракціям, які можуть створити нову коаліцію. Наприклад, для ПР нові вибори матимуть результат першого туру президентських виборів. Далі — не факт, що вони домовляться з новим складом парламенту (припустимо, з блоком Тігіпка, блоком Яценюка, блоком Ющенка). Більше того, в новому парламенті опиняться такі діячі, як Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов, а ПР це невигідно. Також нові вибори змінять баланс сил в самій Партії регіонів, де на список впливатиме насамперед Янукович особисто. Таким чином дострокові вибори — це крайній крок. Але важливим є ще один момент — виборче законодавство: якщо його не змінити, нічого не зміниться.

Ігор ЖДАНОВ, політолог, президент Аналітичного центру «Відкрита політика»:

— Своїм оголошенням про смерть коаліції Володимир Литвин запустив процес, який значно прискорить перебіг подій у Верховній Раді. Зрозуміло, що мало хто з народних депутатів зацікавлений в дострокових парламентських виборах. Насамперед це депутати від НУ-НС, блоку Литвина та комуністи. З припиненням дії існуючої коаліції запускається тридцятиденний термін для створення нової коаліції. Якщо це не відбудеться, Президент отримає право розпустити парламент, але не факт, що він ним скористається. Тому політичний інстинкт самозбереження спонукатиме депутатів до створення нової коаліції. Але не факт, що домовляться. Тоді можливі дострокові парламентські вибори. Таким чином, я оцінюю вірогідність створення коаліції та проведення виборів як 50 на 50. Знаковим у цій ситуації, звичайно, буде голосування за відставку прем’єра. Воно покаже наявність можливої майбутньої коаліції.

Якщо говорити про те, який шлях є кращим чи гіршим для країни, то, звичайно, кожний з них має свої переваги та загрози. В будь-якому разі створення коаліції в нинішньому парламенті збереже час для проведення державної політики. Але боюся, виходячи з виборчих гасел Януковича про другу державну мову, газотранспортний консорціум, що така політика може бути антидержавною. З іншого боку, якщо будуть дострокові вибори, це займе певний час (проведення виборів, формування нової коаліції невідомо в якому форматі), який, по суті, буде втрачено.

Юрій ШВЕДА, політолог, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка:

— Гадаю, що найбільш імовірним є варіант ПР+НУ-НС+блок Литвина. Звичайно, для Партії регіонів найкращим був би варіант, коли вони мали б свого прем’єр-міністра, але для цього в них недостатньо голосів у Верховній Раді. Тому вони змушені будуть долучати до формування парламентської більшості інші політичні сили. Якщо блок Литвина хоче збереження посади спікера, то амбіції «Нашої України» є більш значущими — на сьогоднішній день НУ озвучує можливість участі у коаліції за умов призначення свого прем’єра. На мою думку, це надто висока ставка за участь у коаліції, але вважаю, що це — початок торгів: починаємо, як завжди, з максимуму, а далі... Можливо, згодом зійдуться на більш-менш нейтральній кандидатурі — Яценюка. Це дасть можливість «Нашій Україні» долучитися до коаліції і певною мірою зберегти лице перед своїми виборцями. А з другого боку, дасть можливість Партії регіонів реалізовувати свою політику, маніпулюючи і прикриваючись посадою прем’єр-міністра.

Рефат ЧУБАРОВ, народний депутат України IV—V скликань, президент Всесвітнього конгресу кримських татар:

— На мій погляд, проблема нинішньої Верховної Ради полягає не стільки в конфігурації можливої коаліції, скільки в принципах, довкола яких депутатські фракції зможуть об’єднатися. Поки ж усі розмови про можливу коаліцію починаються з ділення портфелів та посад і завершуються цим же. А йтися зараз повинно про відповідальність за долю народу і країни, адже ми стоїмо на межі, за якою можуть бути досить неприємні речі.

Я не вірю в здатність нинішніх народних депутатів, як і політиків України іншого рівня, домовитися між собою на вищих принципах, ніж особистий інтерес та близькі тактичні цілі.

Отже, на мій погляд, найкращим варіантом для України можуть стати дострокові вибори парламенту. Вони повинні принести якісне оновлення парламенту країни. По-перше, потрібно ліквідовувати таке явище як подвійне громадянство депутатів (нагадаю, за даними журналу «Власть денег», у парламенті країни 70—80% депутатів мають іноземне громадянство). Виходить, нами керують не лише непатріоти, але навіть не громадяни нашої країни! По-друге, давно потрібно розібратися з недоторканністю і забезпечити депутатам лише її необхідний мінімум, як в європейських країнах, і унеможливити «походи до парламенту» у пошуках захисту від відповідальності за різні гріхи. Але, найголовніше, перед виборами необхідно змінити виборче законодавство.

Якщо говорити про те, що країні потрібна влада іншої, вищої якості, то передусім це означає, що країні потрібний парламент абсолютно іншої якості, тим паче, що в нас все-таки парламентська республіка і саме депутати несуть головну відповідальність за ситуацію в країні.

Олена ЯХНО, «День», фото Руслана КАНЮКИ / «День»
Газета: 
Рубрика: