Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мороз у Львові став правішим

4 лютого, 1999 - 00:00

«Арія» головного соціаліста українських теренів вийшла дещо незвичною, чимось вона нагадувала «Інтернаціонал», який співали на мелодію «Ще не вмерла».

Місто приймало Олександра Олександровича в Державному аграрному університеті — цитаделі Аграрної партії (ректором цього вузу є голова обласної організації АПУ Володимир Снітинський). Пікетів правих біля входу у навчальні корпуси не було. На зустрічі з викладачами представник лівого спрямування вітчизняного політичного спектру зрозумів, як найкраще спілкуватися з галицьким електоратом: багато інформації, присмаченої популістськими пасажами, трохи націоналістичних сентенцій — і публіка в залі стала більш толерантною. Коли ж екс-спікер пригадав, що в цьому вузі до війни навчався Степан Бандера і він (екс-спікер) не мав би нічого проти почитати повне зібрання творів провідника українських націоналістів, ще й порекомендував львів’янам звернутися у ЮНЕСКО з пропозицією святкувати ювілеї Степана Андрійовича та УПА на міжнародному рівні, то серця доволі великої частини аудиторії геть розтанули.

Що стосується практичної сторони морозівського спічу в стінах аграрного університету, то голова соцпартії акцентував свою увагу на нещодавно відхиленому Верховною Радою проекті про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Проект готували у фракції «Лівий центр», а заблокували його парламентарі, за словами Мороза, з подачі адміністрації Президента. Основні пункти проекту є традиційними: розмежування державної та недержавної власності, розмежування комерційних і бюджетних фінансових потоків, захист вітчизняного товаровиробника. Після закидів на адресу адміністрації гаранта Конституції Мороз плавно перейшов до питань, які непокоять очолюваний ним комітет. На думку Олександра Олександровича, насамперед треба шляхом державного втручання вирішити проблему ціноутворення на продукцію АК, гарантувати доступність кредиту, різко зменшити податковий тиск аж до введення трирічних канікул на сплату ПДВ. Фрази ж Мороза, виголошені з добре відпрацьованим тремтінням у голосі, «Нам нікуди не треба вести Україну, треба витягувати її з ями» та «Найбільший дефіцит у державі — відсутність власної економічної політики» викликали ледь не фурор. Проте, безперечно, аграрне зібрання розчарувало переконання Олександра Олександровича, що перетворювати землю на товар є злочином. До таких закидів галичани не звикли. Тут, мабуть, варто буде головному соціалісту попрацювати.

Біля виходу з університету на Мороза чекали запізнілі пікети. Протестуючих було близько десятка, й налаштовані вони були не надто агресивно. Ці старші пани, напевно, розуміли, що навіть із гарними популістськими фразами соціаліст Мороз не «тягне» стати українським Кваснєвським.

Юрій ТИМЧУК, «День»
Газета: 
Рубрика: