Я вже майже місяць подорожую, за цей час побував у п’яти країнах Азії. Звичайно, уважно стежу за новинами — як за українськими, так і за світовими.
Найбільше впадає в очі цей «бенкет під час чуми», який відбувається в Україні. У той час, як країни із сильною економікою, наприклад Італія, ламають голови над скороченням бюджетних витрат, наш бюджет-2012 знову передбачає мільярди на лікування можновладців (це лікується лише виправними роботами) і на якісь псевдонаукові розробки у сфері управління державою (бачили ми ваші розробки...).
Пора, здавалося б, схаменутися вже і затягнути паски. Ні, нічого подібного — вертольотики, кілочки, мерседесики. Все продовжується.
Наших діячів не лякають навіть цифри. Греція винна 345 млрд. дол., ну то й що? Ми, звичайно ж, не такі, ми не греки, ми працьовиті, ми все надолужимо, сьогодні позичимо, а завтра нас перевиберуть, і буде за борги відповідати який-небудь президент Юлій Гриценюк.
За таке ставлення до власного народу в сучасних азіатських деспотіях по голові б не погладили. Або погладили б, але окремо від тіла.
Шановні політики, читайте світові новини, через декілька місяців настане криза, не відставайте від життя, досить хапати! Жити треба, відповідно до своїх достатків — у бідній Україні депутати повинні ходити на роботу в кедах або босоніж, заховати до кращих часів годиннички і костюмчики, купити прищіпки, щоб штанини не чіплялися за ланцюг велосипеда «Україна». І з бюджетом треба чинити так само: всі витрати мають бути обгрунтованими й відповідати рівню нашої поки що недосконалої держави.
Так виглядає Україна в контексті світових новин, дуже шкода, що цей контекст сьогодні поза увагою політиків і журналістів. Час виїжджати з ментальної околиці й починати думати про свою країну в глобальному контексті, готуватися до серйозних глобальних змін, не обманювати людей, не розповідати казки про зростання ВВП. Може, минеться.
