Про те, що на афіші культурних подій у центрі Харкова зазначено день народження Сталіна, я дізналася від знайомої. Жінка працює психологом в одному з вишів Харкова, прогулюючись із чоловіком Парком Горького, вона звернула увагу на «Календар подій» на листопад-грудень 2013 року. Серед іншого в списку зазначено: «21 грудня 1879 року. День народження Йосипа Сталіна». Цього дня у частині парку під назвою «Ретрозона» заплановано танці й рок-н-рол.
Слід зазначити, що моя знайома не є громадським активістом і далека від політики, але вона на емоційному рівні була шокована побаченим, тож подзвонила журналістам із проханням пояснити, «що відбувається в Харкові». Її першою думкою було, що розпочалися кардинальні зміни.
Журналіст інтернет-видання «Главное» Володимир Чистілін надіслав запит до комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького», щоб з’ясувати причини зазначення в публічній афіші дня народження радянського лідера, якого судом визнано винним у влаштуванні Голодомору мільйонів українців. Враховуючи той факт, що Харківська область була одною з найбільш постраждалих від Голодомору, вшанування дня народження ката є особливо цинічним. Відповідь керівництва у особі Дмитра Поздєєва була короткою: день народження Сталіна вказано «для інформування відвідувачів» на прохання пенсіонерів та ветеранів, які відпочивають в цій «тематичній» частині парку. Влаштування урочистостей або свята щодо цього дня не заплановано, зазначено у відповіді. Отже, чи варто перейматися «ретронастроєм» ветеранів парку?
Володимир Чистілін нагадує, що зазначення імені Сталіна в міському календарі — не перша спроба «реанімації вождя» у Харкові. Серед подій, які він перераховує тільки цього року, — трамвай із портретом Сталіна, що ходив містом взимку, демарші з великим портретом Коби 23 лютого та 9 травня. Можна згадати також цьогорічне вшанування дня смерті Сталіна, 5 березня, коли на його честь було влаштовано велику фотовиставку біля Оперного театру. Організатор цих подій Євген Жилін, голова ГО «Оплот», неодноразово говорив про бажання встановити пам’ятник Сталіну в Харкові. Це можна було б вважати жартом, якби не готували настільки впевнено, показово та послідовно.
Багато хто з жителів міста вважає: за волею «ветеранів-сталіністів» стоять наміри владних чиновників. «Чи багато залишилося активних ветеранів, які мріють про Сталіна? Гадаю, майже нікого. Але Сталін чисто психологічно асоціюється з чинною владою, — впевнений харків’янин перекладач Завен Баблоян. — Це символ «сильної руки». Він виступав проти українського та українців. Чи можемо ми завадити владі поставити пам’ятник Сталіну? В принципі влада не зважає на протести в Харкові, поле вільної думки зачищають на наших очах. Тому деякі люди, бачачи недієвість протестів, перестають бути активними. Але є такі речі, які важливі та принципові для багатьох. У випадку зі Сталіним багато хто буде протестувати навіть не заради результату, а заради себе».
