На поставлене «Днем» запитання «Що мусить зробити для України її майбутній президент?» на наших шпальтах вже відповідали жителі Криму, Хмельницької, Житомирської, Рівненської, Харківської, Львівської, Чернівецької, Вінницької, Одеської, Херсонської, Донецької, Сумської, Тернопільської, Чернігівської та Черкаської областей. Сьогодні до формування «суспільного запиту» для майбутнього глави держави приєднується Полтавщина.
Петро КРАВЧЕНКО, доктор філософських наук, професор Полтавського державного педагогічного університету ім. Володимира Короленка:
— Найголовніша місія майбутнього президента України — піднесення Української Ідеї. Ми весь час говоримо про матеріальне, між тим від духовності нації залежить її подальше процвітання. Панівна ідея є в кожної нації, яка себе поважає. А у нас, українців, це поняття розмите, майже не визначене... Звісно, є й інші питання, які майбутній лідер нації має вирішити в першу чергу. Це проблема оновлення, фактично відродження українського села, також нагальною є проблема фундаментальної науки, котра в Україні залишається в зародковому стані.
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, адвокат:
— Потрібна невідкладна революція в економіці, без цього просування уперед українського суспільства просто неможливо. Досі всі наші уряди в царині економіки обмежувалися напівзаходами, тоді як давно треба було провести радикальні реформи. Виробничі професії у нас знецінені, практично всі фахівці, щоб вижити, поміняли верстати й інженерські кульмани на торговельні «точки» на ринках. Невже в Україні нікому працювати? Насправді цим людям тільки потрібно створити умови для плідної праці. Крім того, необхідно відновити довіру до нашої країни тих, кого звемо цивілізованим світом.
Валентина ПЕТРУК, лікар із 19-річним стажем:
— Ми, лікарі, вже давно чуємо балачки про страхову медицину, про необхідність в нашій галузі фундаментальних реформ. Соціальне становище лікарів принижене, а наші пацієнти мають найнижчий, мабуть, в Європі рівень медичного обслуговування. У моїх колег зарплатня — триста гривень... Чи можна говорити в таких умовах про престиж професії? Тож українські медики й радіють тим «хабарикам» і дарункам, які несуть до них хворі, теж небагаті люди. Інакше лікарю просто не вижити.
Володимир ТАЛАЛАЄВ, полковник, заступник начальника Полтавського інституту зв’язку, кандидат технічних наук:
— Більш за все набридли «зміни генерального курсу», тобто наші політичні та економічні реформатори весь час блукали, метушилися, міняючи напрямки та стратегії. Президент України має нарешті забезпечити сталий і поступальний розвиток. Як людина військова я жадаю позитивних змін і в армії. Але розумію, що українське військо — це віддзеркалення суспільства.
Герман ЮРЧЕНКО, директор Полтавської обласної філармонії, заслужений діяч мистецтв України:
— Якщо коротко, то сказав би так: народ втомився від безвідповідальної та неефективної діяльності наших політиків. Подивіться, скільки в Україні розвелось політичних партій, скільки фракцій функціонують у парламенті... Фракції ВР постійно гиркаються, закони приймають такі, що попередні взаємовиключають подальші... Новообраний президент повинен нарешті припинити ці метушіння. Набридли постійні експерименти над власним народом у всіх сферах — у політиці, економіці, культурі!
Новообраному президенту доведеться також рішучими заходами навести лад в аграрному секторі. Гріх не скористатися такою національною рисою українців, як працьовитість — адже в тій самій Канаді наші співвітчизники зуміли підняти господарство до рівня світових стандартів. І ще дві якості, дві стратегічні лінії поведінки мають бути притаманні новому державному лідеру України. По-перше, мудрість у національній політиці. І по-друге, президент на людях (принаймні) не повинен показувати свою паніку або занепад духу! Наш новий лідер має бути усмішливим, привабливим, упевненим у собі політиком.
Іван ДИКАНЬ, директор полтавської філії «НДІпроектреконструкція», стаж роботи в будівництві 45 років:
— Очевидно, новому главі держави доведеться вдатися до радикальних, непопулярних, а для багатьох громадян країни — просто дуже жорстких заходів. Потрібна серйозна чистка всього чиновницького апарату держави. Ми зачекалися наведення порядку на всіх рівнях й у всіх галузях. Щоб провести ефективні реформи та привести країну до процвітання, президент повинен позбутися будь- якої залежності — партійної, кланової... Але відмовитися від звичної політики протекціонізму та уникнення відповідальності перед нацією буде непросто — для будь-кого з політиків, хоч кого б ми обрали.
