Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Надмір «імунітету» не загрожує самопочуттю черкаського губернатора

9 червня, 1999 - 00:00

Авжеж, воно не таке зручне й комфортне, як губернаторське,
зате може прислужитися в найвідповідальнішу мить і дасть змогу «випливти»
під час загальної паніки, коли величні й, здавалося, надійні крісла йтимуть
на дно одне за одним.

Водночас очікується, що найближчими днями ЗМІ знову почнуть
співати дифірамби витвору Анатолія Даниленка — черкаській моделі стабілізації
агропромислового комплексу, про яку місцеві селяни переважно згадують у
минулому часі — настільки красномовною була «дуля», що її показав губернатору
уряд, коли той попросив під модель гроші.

На що й на кого розраховує черкаський губернатор? Відповідь
напрошується сама собою — на земляка, уродженця Черкаської області, спікера
Олександра Ткаченка, який своїм сміливим зазіханням на посаду президента
зажив серед керівників обласної ланки ще більшого авторитету. Авжеж, голова
Верховної Ради — не прем'єр. Та й не для когось гроші давати — для земляків.
Зрештою, «оживити» модель Олександр Ткаченко може й суто на зло Валерію
Пустовойтенку, котрий зі своєю програмою «Україна- 2010» має намір покерувати
ще «дві п'ятирічки». У Ткаченка своя програма, і «черкаська модель» вписується
в неї набагато природніше. На відміну від Пустовойтенка.

Черкащани пишаються: один їхній земляк захотів стати президентом,
другий — депутатом. «Кто хочет — тот добьется...» — співається у відомій
пісні. Анатолія Даниленка вже можна привітати. Цими днями він здобув швидку
й блискучу перемогу — понад 80% виборців канівського округу віддали за
нього свої голоси — омріяний депутатський мандат у губернатора в кишені.
Воно й не дивно: «моральну» підтримку в окрузі забезпечував його протеже
й особистий друг, голова місцевої райдержадміністрації Андрій Деньга.

Набагато складніше буде здобути свої відсотки в боротьбі
за найвищий пост аграрієві Олександрові Ткаченку. Попри те, що чимало завбачливих
губернаторів, завдяки його висуненню, отримали довгождану «вилку» у виборі
подальшого курсу. Попри те, що з подачі спікера очікується масоване «вливання»
депутатського імунітету — впритул до місцевих рад. Попри те, що голова
ВР готовий, принаймні на словах, жорстко протистояти Леоніду Кучмі. Імунітет
— він, звісно, нікому не завадить. Але, на думку спостерігачів, губернатори,
навіть такого «проаграрного» штибу, як Даниленко, будуть вичікувати до
останнього.

Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, «День» 
Газета: 
Рубрика: