Так можна підсумувати дискусію, яку в середу в Києві вели фахівці дослідницьких структур Ради національної безпеки та оборони, Комісії з питань інформаційної безпеки та Міністерства оборони України. Вони прагнули визначити, як саме наші військові мають захищати державу від інформаційних інтервенцій.
Насамперед з’ясувалось: і донині не існує однозначного тлумачення того, що слід вважати інформаційною зброєю та інформаційною війною. Хоча досить часто згадувалося про програмні та технічні засоби, які через канали зв’язку та комп’ютерні мережі дозволяють порушити нормальну роботу інформаційних систем супротивника. Після того, як декілька тижнів тому стало відомо, що хакери перебрали під свій контроль один із військових супутників у Британії і вимагали гроші за його повернення, це вже не виглядає фантастикою.
Торік Президент України підписав Указ про деякі заходи щодо захисту інтересів держави в інформаційній сфері, які охоплювали й сферу силових відомств. Проте, як відзначив директор інституту проблем математичних машин і систем Анатолій Морозов, насправді Україна нині навіть не спроможна визначити, коли саме і з якого напрямку проти неї розпочнеться інформаційна агресія. Бо це, як радіація, — дається взнаки, коли тіло вже вражено променевою хворобою. До того ж, є побоювання, що в імпортних комп’ютерах, які працюють на потреби військових чи державних структур управління, вмонтовані технічні пристрої, що за спеціальним сигналом можуть вивести цю техніку з ладу. Яка країна може бути господарем отих «сюрпризів» для України — фахівці не називали.
Як суттєвий недолік відзначалося те, що Міноборони не готує собі фахівців у галузі інформаційних воєн і практично не проводить науково-дослідних робіт за цією тематикою. Відтак невідомо, якою інформаційною зброєю має посилити свої арсенали Україна і що армія повинна мати для інформаційної оборони держави. Хоча, за словами керівника управління інформаційного забезпечення апарату РНБО Олександра Додонова, це має стати серйозним напрямком у діяльності сучасних Збройних сил. Також серед рекомендацій — розробка національної доктрини інформаційного стримування на так званій асиметричнiй основі. Оскільки адекватно блокувати всі воєнно-інформаційні загрози Україна неспроможна з огляду на початковий рівень комп’ютеризації держави та брак технічних і фінансових ресурсів.