Шановні співгромадяни!
Насамперед ті, хто активно заявив про своє громадянство на виборах, прийшовши на дільниці й не давши можливості «ділкам» від виборчого бізнесу зробити «бабки» на чистих бюлетенях. А також, звичайно, і всі ті, хто з різних причин не знайшов півгодини часу на те, щоб не дати їм цього зробити. В майбутньому, вже коли все проясниться, зазвичай, найбільше претензій до влади висловлюють саме ті, кому вибори «до лампочки», «по барабану» і таке інше. Скільки таких маємо? Більше третини дорослого населення. Не так вже й мало.
А що ж робити нам, чиї симпатії та ілюзії зазнали фіаско? Насамперед, скажемо собі та одне одному, що життя — гарна річ і воно продовжується незалежно від краху наших ілюзій. А тому — починаймо будувати нові. Але спочатку глянемо на вчорашні руїни. Думається, що вони розсипалися перед усім тому, що ми їх будували на глиняних ( або ж гнилих) фундаментах. На матеріалах, що звуться інформацією про кандидатів, отриманих від наших доблесних ЗМІ. А ті, в свою чергу, подавали нам її в залежності від того, хто і за що їм платив. Більшість наших вітчизняних ЗМІ можна розшифрувати як «засоби маніпуляції інформацією». На жаль. То ж для того, щоб до рук потрапив дійсно правдивий матеріал, потрібно вчитись розрізняти, а не брати на віру перше-ліпше.
Звичайно, постає питання критеріїв оцінки. Причому, оцінки комплексної, а не тільки з телеекрану, радіо та біг-бордів. Комплексна оцінка необхідна як самого кандидата, його життєвої дороги, трудових результатів діяльності, здатність створити команду та керувати нею ( а не навпаки), так і самої команди або системи, яка була або є на сьогодні полем його діяльності. Знову ж таки, якщо довіряти ЗМІ. То легко можна заблудитись в тому калейдоскопі, що вони крутять навколо кожного з кандидатів.
А тому я пропоную підхід, який в народі завжди був стосовно майбутнього зятя чи невістки. Власне, ми зараз так і маємо — або зятя, або невістку.
То ж перше запитання завжди було: «Якого роду-племені є той, хто хоче прийти в родину?» Тобто — хто його батько й мати, чим займається рід та який авторитет має в людей. Відповідно й до нього — наскільки роботящий та розумний, а найперше — наскільки чесний. Питання про багатство роду часто ставало не визначальним при наявності інших чеснот, таких як порядність, працьовитість, освіченість, духовність. Але не дай Бог, коли в роду були злодії, ледарі та п'яниці.
Друге запитання: а що він (вона) вміє робити та вже зробив за своє життя?
Третє запитання: як думає будувати життя далі та як вміє ладити з людьми при цьому?
«ЗЯТЬ»
Отже, в такій послідовності й почнемо із «зятя». Родовід досить короткий. Знаємо дитинство, трохи шкільні роки. Подальший життєвий шлях вже задокументований у матеріалах слідства та двічі — у рішеннях суддів. Про його чесність та роботоздатність за цей період ЗМІ нічого не розголошують. Свідки теж мовчать, а якщо хто заговорить, то тільки про сильний, твердий характер. Можна зробити висновок, що саме завдяки йому наш «зять» й зумів у надзвичайно специфічних умовах Донбасу стати настільки авторитетним, що йому довірили пять років покерувати всією Донецькою областю. А роки були дуже тяжкі. Згадаймо — кращі підприємства, шахти з якісним вугіллям, ГЗФ (гірничо-збагачувальні фабрики) тихо переходили з державної власності в потрібні руки, але він — тримався. Пенсії, зарплати шахтарям не виплачувались — а він — керував. Шахтарі організовано й регулярно їздили в Київ за грошима, які чомусь не доходили їм зі столиці — а він залишався губернатором. Бізнесмени, що успішно розвивали свій бізнес, раптом зникали безвісти, а їхній бізнес тихо переходив в інші руки — теж реальність тих років. Згідно з окремими публікаціями, таких зниклих за ті дуже складні роки тільки в Донецькій області не менше 160 — 170 чоловік. А він все витримав. Дійсно — твердий характер. Певно, тим і заслужив пошану Леоніда Кучми, що той забажав його зробити своїм правонаступником. Правда, деякі ЗМІ писали, що це був уже вчинок відчаю та помста суспільству за спротив третьому терміну. Щось на кшталт: «А ви ще будете згадувати Кучму!» — і точно. Згадуємо. Досить часто. Притому на жаргоні самого Кучми.
Таким чином, ми підійшли до третього запитання до нашого «зятя» : як думає будувати життя далі, вже в Києві? У відповідь чуємо — «стабільно». Це можна зрозуміти — що так само, як і в Донецькій області. Адже разом із ним з донецького регіону піднялися «на крило» й осіли в Києві «стабільно» працювати сотні найбагатших бізнесменів. Майже всі вони швидко стали політиками, державними діячами тощо.
Головна мета — доступ уже до загальнодержавної власності та грошових потоків. Як зазначав один із колишніх великих державних чиновників — навіть ручкою за одну гривню можливо керувати мільярдами. Зараз він уже мільйонер та депутат парламенту. Таких прикладів дуже багато. Вони нам говорять за те, що зі своїми родичами наш «зять» вміє ладити. Уже в масштабах України. І настане по всій Україні «стабільне» життя. Хто бував в Донецькій області і бачив на власні очі мертвими цілі робітничі селища, підприємства та порожні будинки і квартири, просто покинуті їхніми бувшими власниками, той навряд чи захоче мати в себе за близького родича головного «стабілізатора» України. А цікаво було б його спитати, чи саме слово «стабілізація» він розуміє правильно? Адже відомо, що стабілізувати можливо тільки те, що рухається. А що можна зробити, коли навкруги вже все мертве?
«НЕВІСТКА»
Родовід нашої «невістки» також мало вивчений. Не доходять руки біографів. Але, починаючи з періоду життя в Дніпропетровську, маємо доволі багато інформації та живих свідків життєвої дороги нашого кандидата. Є й студентські друзі — це непогана характеристика. По тому — бізнесова діяльність, стрімкий злет до високого міждержавного рівня та масштабів в сфері енергетики. З вершин управління величезними матеріальними та фінансовими потоками раптом переходить в політику. А в державі, тим часом, суцільний крах фінансового господарства. Бюджет — порожній, ні зарплат, ні пенсій. Навкруги — одні борги, багаторічні пустопорожні обіцянки урядів та прем'єрів, що їх президент Кучма тасує за своїми «поняттями». І в цей час десятки мільйонерів на бартерних та вексельних схемах стають уже мільярдерами. Державі загрожує дефолт. Європа змушує Кучму призначити керівником Кабінету Міністрів голову Нацбанку, який добре себе проявив на цій посаді. Та й Кучму він влаштовував — ніколи не відмовляв у видачі кредитів, коли той просив «уважно вивчити та вирішити...». Головне питання — де взяти гроші? І наша, на той час ще зовсім молода, «невістка» їх знаходить, перекривши бартерні та вексельні схеми виходу їх з України. Пам'ятаєте, шановні пенсіонери та бюджетники? Повинні. Скільки ж вона тоді нажила собі ворогів? Багато. Дуже багато. Разом із тим — економіка дихнула вільно, в бюджеті знайшлися гроші і на повернення боргів. Прем'єр Ющенко гордо приймав дифірамби. На черзі постала реформа у вугільній галузі, а відповідно, і в металургійній. Відомо, що за рахунок циклу вугілля — ГЗФ — кокс — метал — експорт на кожній тоні металу його експортери виводили в офшори 100 і більше у.о. Постала реальна загроза їхнім інтересам. І вони знайшли спільну мову з паном Кучмою. Наша «невістка» потрапила в Лук'янівку. А що ж «успішний» прем'єр Ющенко? А нічого. Він проявив себе справжнім «сином», за його ж словами, пана Кучми. Наступні всі події були вже недавно.
Відносно третього питання до «невістки»: як вміє ладити з людьми? Дуже цікаве і важливе питання. Протягом багатьох років ми бачимо, що найближче оточення нашої можливої майбутньої «невістки» змінюється мало. Це позитивно. Разом із тим, і цього ніхто не приховує, вона прагне стати в родині королевою. Відомо, що «свита грає короля». Але ж спочатку, та й впродовж часу правління, король відбирає свиту. Тож питання постійного контролю за «грою» свити лежить виключно на королі чи королеві. Якщо він ( вона) таким є по суті. Колись при королях надзвичайну роль у найближчому оточенні грав блазень. Йому дозволялося говорити речі, за які шановні вельможі могли розплатитися головою. І він їх говорив! Часто, правда, після таких висловлювань, саме вельможі і залишалися без голови, а блазень і далі був при дворі. Цікаво, чи тримає в своєму найближчому оточенні такого блазня наша претендентка на королеву, чи її оточують лише надзвичайно багаті та поважні «вельможі»? Питання відносин з усією родиною, тобто з нами. Судячи з останніх подій, наша «невістка» усвідомила. Добре, що хоч і трохи запізно, але все ж таки до «весілля» вона визнає, що не завжди була «свята».
А тому є надія, що, враховуючи її несамовиту енергію, котру можливо порівняти з роботою двигунів літака, коли він набирає розгін на смузі летовища, в майбутньому (і віриться, що в самому ближньому) вона зробить правильні висновки щодо свого оточення та буде більше прислухатися до всієї родини.
Шановна дорога наша родина!
Нам усім разом вибирати, хто буде порядкувати в нашому домі. Тільки від нас усіх разом залежить, чи вирулить на злітну смугу наш літак, що зветься «Україна», і почне набирати швидкість. І не дай Бог, щоб ми переплутали в цей відповідальний час роль і місце стабілізатора та двигуна, бо клюнемо носом так, що не скоро знову вдасться вирушити. І не тішмо себе ілюзіями, що когось це обмине. А всім нам, хто це зрозумів, необхідно називати речі своїми іменами і тим, хто з нами поруч, бо літак «Україна» — для всіх один. І для тих, хто вже спить в кріслах, також. Давайте разом їх будити. Щоб разом не опинитись на траві...
