У сфері міжнаціональних відносин у Криму, в газетах і на телебаченні автономії розгорається новий скандал. Кримськотатарський журналіст Тимур Дагджі, колишній редактор колишньої кримськотатарської газети «Ленин байрагъы», що видавалася в Узбекистані в роки перебування народу в депортації, подав позов до Печерського районного суду Києва проти відомого українського політика Романа Безсмертного. Про це Тимур Дагджі оголосив на прес-конференції в Сімферополі. За словами Тимура Дагджі, його обурила виявлена ним давнішня стаття Романа Безсмертного, в якій пропонувалося використовувати кримських татар як інструмент вирішення «кримського питання». Як розповідає Тимур Дагджі, ще в 1996 році Роман Безсмертний опублікував статтю «Політична технологія вирішення кримської проблеми», яку передрукували кілька кримських газет. У статті Роман Безсмертний, а також помічник Ю. Порохнявий і референт А. Дорошенко пишуть: «Безумовно, чинник кримських татар є небезпечним для України, тому в майбутньому політика співпраці з татарами має змінитися на політику їхньої асиміляції, розселення по території України. Повномасштабна допомога татарам у їх поверненні до Криму не повинна бути реалізована через відомі економічні причини, тому Україна повинна приймати переселенців, розселяючи їх по всій території України». Далі в статті Роман Безсмертний пише про те, що Україні треба «зробити ставку на кримських татар як союзника в боротьбі за Крим, з їхньою допомогою перенести вектор конфлікту Росія — Україна в площину конфлікту Росія — Туреччина». Журналіст заявив, що ця публікація суперечить нормам Конституції України, Конвенції про «Ліквідацію всіх форм расової дискримінації» й іншим документам, прийнятим ООН, порушує Загальну декларацію про права людини та низку інших міжнародних документів.
На прес-конференції в Сімферополі Тимур Дагджі заявив: «Якщо на майбутніх виборах переможе блок «Наша Україна», не виключена можливість, що прем’єр-міністром можуть обрати Романа Безсмертного. Чи почне він активно впроваджувати концепцію, розроблену ним стосовно асиміляції кримських татар, чи продемонструє «творчість» щодо інших народів, які проживають в Україні, — невідомо. Саме це побоювання примусило мене судитися з ним». У позовній заяві Тимур Дагджі вимагає від Безсмертного «публічного вибачення за спробу обмеження прав кримськотатарського народу в політичній, економічній, соціальній, культурній та інших сферах суспільного життя». А також просить суд зобов’язати Романа Безсмертного «надалі не дозволяти собі розробляти подібних технологій, що можуть призвести до небезпечних правових і політичних наслідків, а також визнати моє право як громадянина на індивідуальність і збереження ідентичності».
Слово «асиміляція» виявилося небезпечним для українських політиків. Кримські ЗМІ раз по раз цитують слова глави нинішнього уряду Криму Анатолія Бурдюгова, сказані ним у перші дні після призначення, коли він, як тепер стверджує, помилково через незнання глибин національних проблем, сказав, що «кримські татари повинні нормально асимілюватися в українське суспільство», за що кримські татари його масово і жорстко розкритикували.
Разом із тим багато хто в Криму критично поставився до ініціативи Тимура Дагджі. В автономії публікуються свідчення, коли сам Дагджі визнавав асиміляцію його народу нормальним станом. Наприклад, у «Кримськотатарській енциклопедії», виданій відомим кримськотатарським професором Рефіком Музафаровим, наводяться витримки з інтерв’ю самого Тимура Дагджі французькому кореспонденту Айрі Арлечу, яке він вмістив у книжці «Червона зірка і зелений півмісяць», виданій у 1983 році. Тимур Дагджі тоді говорив: «Чи можна виправити несправедливість, допущену стосовно нас, несправедливістю до інших? Щиро кажучи, більшість моїх співвітчизників асимілювалися в Узбекистані. Те, що пишуть за кордоном про наше тяжке становище різні «свідчення», не відповідає дійсності. Деяка частина населення, переважно старики, зберігає ностальгію за Кримом, за Чорним морем і пейзажами їхнього дитинства, але більшість татар, а молодь майже вся, вважають Узбекистан своєю батьківщиною».
Тимур Дагджі каже, що Печерський райсуд Києва прийняв його позов до розгляду, але дата судового засідання ще не призначена. Для надання допомоги в суді він збирається найняти київського адвоката.
