Дійсно, невже уряд серйозно розраховував «вибити» гроші з підприємств таким чином? А якщо грошей немає? Уявімо нормальну за наших умов ситуацію: підприємство винне бюджету, але й багато хто заборгував й самому підприємству. В пошуках грошей починає активізуватися весь борговий ланцюжок. Хто останній в цьому ланцюжку (тобто з кого простіше «скачати»?) Зрозуміло хто — саме той трудящий, заради якого все це й робиться. Він напевно постраждає в будь-якому варіанті — хоча б тому, що на ньому заощадять, скоротять, уріжуть.
По-друге. Урядові заходи ще раз показали, що насправді думають наші можновладці і яка ціна їхнім розмовам про демократію та правову державу. Незаконне затримання в присутності прокуратури — який ще потрібен діагноз? Після всього цього чекати від нинішнього уряду та Президента якихось «реформ» — геть безглуздо.
По-третє. Висловлюючись властивим (судячи з їхніх дій) нашій владі жаргоном — за кого вони нас мають? Влаштовувати безглузде шоу (яке, судячи з усього, ще must go on!) в злощасній «Україні», коли ще не вгамувалися пристрасті навколо зловживань (хай навіть і вигаданих) під час її ремонту, а саме — зловживань, пов’язаних із бюджетними витратами — тобто витратами саме тих коштів, заради отримання яких зневажаються права і людська гідність — чи це не верх цинізму? А як виглядає боротьба зі злісними неплатниками на тлі нікому не потрібного помпезного ремонту Хрещатику за ті самі бюджетні кошти (до речі, єдність стилю помітна й тут — пригадаємо «добровільні пожертви» на ремонт від підприємств, розташованих на Хрещатику).
І останнє. Звісно, урядові заходи спричинять злорадне потирання рук вітчизняного плебса. Трудящі напевно не відмовлять собі в задоволенні порадіти тому, як «вони» (слово, яким іменується вся влада без винятку) зводять між собою рахунки. Тим самим Кабмін закладає ще одну цеглу в стіну між громадянами і владою, переконуючи їх в первісній порочності всіх без винятку «начальників», в тому, що «начальники» живуть своїм, відокремленим від народу життям, а значить, сам трудящий за них, за себе й за країну не відповідає. І це — найстрашніший наслідок всієї урядової «революції».
